Рішення № 4170753, 02.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.09 Справа№ 17/115

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Лісоторгпроект”, м. Рава-Руська

до відповідача: ТзОВ “ЗУБР-2000”, м. Львів

про: стягнення 34 564,38 грн.

Представники :

Від позивача: Танчин Є.Б. –ю/к (Довіреність №56 від 16.06.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Лісоторгпроект”, м. Рава-Руська до ТзОВ “ЗУБР-2000”, м. Львів про стягнення 34 564,38 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.06.2009р.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 16.06.2009р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання 02.07.2009р. з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

09.10.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 7, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання продати відповідачу лісопродукцію, а саме дрова паливні твердолистяних порід в кількості 100куб.м. за ціною 170,00грн. з ПДВ в дворі покупця, а відповідач в свою чергу зобов’язався оплатити вказану продукцію.

На виконання договірних зобов’язань позивач передав відповідачу дров’яні відходи на загальну суму 31 406,54грн., що підтверджується наступними Товарно-транспортними накладними: №26 від 10.10.2008р. на суму 2 415,76грн., №27 від 13.10.2008р. на суму 2 504,16грн., №27а від 13.10.2008р. на суму 3 422,18грн., №28 від 15.10.2008р. на суму 2 118,25грн., №30 від 16.10.2008р. на суму 3 823,39грн., №31 від 17.10.2008р. на суму 3 423,88грн., №35 від 27.10.2008р. на суму 3 321,88грн., №37 від 27.10.2008р. на суму 2 810,73грн., №38 від 28.10.2008р. на суму 3 461,28грн. та №39 від 31.10.2008р. на суму 3 542,88грн. із підписами повноважних представників сторін. Повноваження представника відповідача на отримання продукції підтверджуються Довіреністю серії ЯОТ №781987 від 20.10.2008р. (оригінали накладних та довіреностей оглянуто судом в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 5.3. Договору оплату отриманої лісопродукції відповідач зобов’язувався здійснювати протягом 15 днів з моменту її отримання.

Як стверджує позивач у позовній заяві, договірних зобов’язань щодо оплати лісопродукції відповідач не виконав.

Факт наявності у ТзОВ “ЗУБР-2000” боргу перед позивачем підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2008р.

24.02.2009р. позивач направив на адресу відповідача Претензію №45 від 19.02.2009р. із проханням сплатити заборгованість. Проте вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ТзОВ “Лісоторгпроект” до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

За порушення строків оплати відповідно до ч.2ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2 270,94грн. та 3% річних від простроченої суми, що становить 427,85грн.

Загальна сума позовних вимог складає 34 105,33грн.

Під час розгляду справи в суді, а саме 12.06.2009р. відповідач надіслав ТзОВ “Лісоторгпроект” Гарантійний лист №1/12-06, відповідно до якого гарантував позивачу сплату боргу протягом 90 днів.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати отриманої лісопродукції суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ “ЗУБР-2000” (79000, м. Львів, вул. Трактористів,44. Код ЄДРПОУ 31526819) на користь ТзОВ “Лісоторгпроект” (80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Данила Галицького,42. Код ЄДРПОУ 34519825) 31 406,54 грн., боргу, 2 270,94грн. інфляційних втрат, 427,85 грн. 3% річних, всього –34 105,33 грн.; 341,05 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.