Ухвала суду № 41669574, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/75082/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників позивача:Нагорного О.К.,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012

у справі № 2-а-8868/09/1570

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про скасування податкового повідомлення-рішення та скасування першої і другої податкових вимог,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» (надалі - позивач, ПАТ «Страхова компанія «ОСТРА») до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (надалі - відповідач, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя) про скасування податкового повідомлення-рішення та скасування першої і другої податкових вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та винесено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність прийняття оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Маріупольська філія Страхового акціонерного товариства «Остра» діє на підставі положення, затвердженого Рішенням правління САТ «Остра», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «ОСТРА», самостійно здійснює всі види обов'язкових платежів, а також інші платежі, пов'язані з діяльністю філії, є зареєстрованим платником податків.

З 16 лютого 2009 року по 06 березня 2009 року працівниками Жовтневої МДПІ м. Маріуполя було проведено виїзну планову перевірку Маріупольської філії САТ «Остра» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 552/22-011-1/02250540 від 12.03.2009, яким встановлено порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), що призвело до заниження податку на прибуток від страхової діяльності на загальну суму 14 973,00 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2007 року - 1 723,00 грн.; 2 квартал 2007 року - 1 286,00 грн.; 3 квартал 2007 року - 2 173,00 грн.; 4 квартал 2007 року - 1 839,00 грн.; 1 квартал 2008 року - 2 292,00 грн.; 2 квартал 2008 року - 2 247,00 грн.; 3 квартал 2008 року - 3 413,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000004224/0 від 25.03.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 21 748,40 грн., в тому числі: 14 973,00 грн. - за основним платежем, 6 775,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, згідно п.1.1 ст.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законодавством покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, є самостійними платниками податку на прибуток.

Стаття 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає порядок оподаткування операцій особливого виду, до яких віднесена і страхова діяльність. Положення пп. 7.2.1 п.7.2 даної статті Закону передбачає, що оподатковувані доходи від страхової діяльності, зменшені на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування страховиків-резидентів, оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Пункт 11.3 ст.11 вказаного Закону, яким встановлено правила щодо визначення дати збільшення валового доходу, не містить будь-яких виключень для валового доходу від страхової діяльності.

Пунктом 3.1 Порядку складання декларації про доходи страховика, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998 № 22, визначено, що з метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми валових внесків, переданих у перестрахування, повернутих страхувальникам надмірно сплачених ними страхових платежів, а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку, що не мають статусу юридичної особи.

З огляду на наведені правові норми, наявність у Маріупольської філії Страхового акціонерного товариства «Остра» статусу самостійного платника податку на прибуток, в тому числі з доходів від страхової діяльності, зобов'язує філію дотримуватися правил податкового обліку, встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, щодо визначення валового доходу, порядку оподаткування страхової діяльності та дати збільшення валового доходу. Зарахування частини страхових платежів на рахунки юридичної особи (головного підприємства) не може впливати на об'єм зобов'язань Маріупольської філії як платника податку щодо дотримання правил податкового обліку незалежно від підстав такого перерахування, оскільки інше Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про помилковість позиції суду першої інстанції щодо відсутності обов'язку у Маріупольської філії САТ «Остра» відображати у податкових деклараціях суми за договорами страхування в зв'язку з укладанням таких угод від імені юридичної особи.

Як вбачається з пп. 1.4, 1.5 Положення про Маріупольську філію, філія здійснює страхову діяльність по видах страхування, на які САТ «Остра» отримало ліцензії у встановленому порядку. САТ «Остра» несе повну відповідальність за діяльність філії, організує контроль за страховими операціями філії.

Договори страхування укладались директором Маріупольської філії САТ «Остра», який діяв на підставі Положення про філію та довіреності САТ «Остра». Таким чином, укладаючи договори страхування в межах повноважень та мети діяльності філії, будучи зареєстрованим платником податків, Маріупольська філія САТ «Остра» повинна була відобразити суми доходів за договорами страхування у своїх податкових деклараціях з податку на прибуток.

Позивачем не було надано доказів переходу на сплату консолідованого податку в порядку, встановленому законодавством України, тому твердження позивача про сплату податку на прибуток в повному обсязі за місцем реєстрації юридичної особи доречно не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції.

Не підлягає також задоволенню вимога позивача про скасування першої та другої податкових вимог. Так, в силу пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» застосування процедури адміністративного оскарження зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні на строк до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги не надсилаються, а сума податкового зобов'язання вважається неузгодженою. З матеріалів справи вбачається, що скарга, подана позивачем 07 квітня 2009 року, в порядку процедури адміністративного оскарження, була залишена без розгляду на підставі рішень № 21517/10/25-012 від 10 квітня 2009 року та № 22625/10/25-012 від 16 квітня 2009 року.

Наведене підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 15.11.2012 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 у справі № 2-а-8868/09/1570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна