Ухвала суду № 41669380, 13.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/61321/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 р.

у справі № 2а/0470/5109/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»

до Дніпропетровської митниці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р» від 27.04.2011 р. №54.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками митного органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при митному оформленні товару «Рибячий жир» за вантажними митними деклараціями від 13.06.2008 р. №110000001/2008/129019, від 16.07.2008 р. №110000001/2008/135222, від 12.09.2008 р. №110000001/2008/146494, за результатами якої прийнято акт від 11.04.2011 р. №Н14/11/110000000/31816235.

Відповідно до інформації наведеної у листі Державної митної служби від 12.03.2011 р. №11/2-10.16/4241-ЕП, митний орган дійшов висновку, що через високий вміст жиру, відповідно правил 1 та 6 ОПІ УКТЗЕД ввезений позивачем препарат «Рибячий жир» повинен класифікуватись у межах товарної позиції 1517 УКЗЕТ, а саме - за кодом 1517909999, де ставка ввізного мита 15%, що призвело до порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України».

За результатами проведеної перевірки митним органом прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 27.04.2011 р. №54, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 266 877,21 грн., з яких 177 918,14 грн. за основним платежем та 88 959,07 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем згідно контракту від 24.04.2008 р. №UK/2-2008, укладеного з фірмою Teva Pharmaceutical Worrks Private Limited Company, імпортувався на митну територію України товар «Ліки для людей, що містять вітаміни, для роздрібної торгівлі, виробництва АТ Фармацевтичний завод ТЕВА, Угорщина: Рибячий жир, капсули по 500 мг*70 (10х7)/риб'ячий жир». Постачання вказаного товару згідно зовнішньоекономічного контракту здійснюється в асортименті та кількості, вказаних у додатках до нього.

Поставка товару здійснюється на умовах СІР Дніпропетровськ (згідно INCOTERMS 2000). У сертифікатах якості, які були надані до митного оформлення за вказаними ВМД, міститься інформація щодо складу вказаного препарату. Зазначений товар при митному оформленні задекларований за товарною підкатегорією 3004501000 згідно УКТЗЕД із застосуванням 0% ставки ввізного мита та зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість. Препарат «Рибячий жир» лікарська форма: капсули. Форма випуску: капсули по 500 мг № 70 (10х7), № 100 (10х10). Склад лікарського засобу: 500 мг концентрату жиру морських риб у кожній капсулі, діючими речовинами яких є: ЕРА (екосапентаєнова кислота) - 18 %, DHA (доксагексаєнова кислота) - 12 %; допоміжні речовини: желатин, гліцерин, сорбітол, вода.

Згідно інструкції для медичного застосування лікарського засобу, препарат має такі показання для застосування: профілактика раннього атеросклерозу судин; профілактика тромбозу; відновлення нормальної коагуляції після тромбозу; попередження інфаркту. Фармакотерапевтична група: група вітаміну А (ретиноїди).

За висновками митного органу, позивачем при здійсненні митного оформлення товару та заповненні вантажно-митних декларацій невірно вказано код класифікації товару за УКТЗЕД.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що митні, органи, після здійснення процедури митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг, позбавлені можливості визначати код товарної номенклатури таких товарів і як наслідок, приймати податкові повідомлення про визначення ввізного мита та податкових зобов'язань.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Визначення засад організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України передбачені Митним кодексом України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч.5 ст.43 Митного кодексу України, у разі ввезення на митну територію України, після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митний контроль закінчується.

Відповідно до ст.69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

У відповідності до ст.78 зазначеного Кодексу, митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Разом із тим, таких обставин у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено не було.

Визначаючись з безпідставністю доводів митного органу про невірну класифікацію позивачем ввезеного товару - лікарських засобів, суди першої та апеляційної інстанцій також обґрунтовано зазначили, що належним доказом факту неправильної класифікації товару є рішення митного органу про класифікацію товарів, прийняте відповідно до ст.ст. 312, 313 Митного кодексу України, яке при ввезені товару не приймалося

Відповідно до приписів ст.312 Митного кодексу України, ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян (ст.313 Митного кодексу України).

Враховуючи те, що митний орган, приймаючи вантажні митні декларації та випускаючи товар на митну територію України у вільний обіг, погоджувався з кодом товарної номенклатури, зазначеним позивачем, та відомостями щодо сплати мита і податку на додану вартість, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у відповідача були відсутні підстави для визначення податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для скасування спірного податкового повідомлення, а відтак задоволення позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 р. у справі № 2а/0470/5109/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.