Ухвала суду № 41659544, 01.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/1079/14-ц Провадження № 22-ц/772/3071/2014Головуючий в суді першої інстанції Герман О. С.Категорія 57Доповідач Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К., Чуприни В.О.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас +» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ТЕЗ ТУР», мотивуючи свої вимоги тим, що між нею (турист) та ТОВ «ТЕЗ ТУР» (туроператор) в особі ТОВ «Компас +» (турагент) укладено договір на туристичне обслуговування (надалі - Договір), за умовами якого туроператор відповідно до замовлення, поданого туристом турагенту за плату зобов'язався надати туристу комплекс туристичних послуг, а саме: організувати відпочинок у Туреччині на двох осіб в період з 10.06.2013 року по 17.06.2013 року. Загальна вартість туристичного продукту за договором складає 6544 грн. При цьому позивач зазначила, що фактично нею було сплачено суму в розмірі 13088 грн., а саме 27.05.2013 року ТОВ «Компас+» було отримано передплату в розмірі 5000 грн., 30.05.2013 року грошові кошти в сумі 1544 грн. нею було перераховано на банківський рахунок турагента, а 31.05.2013 року позивач особисто надала кошти готівкою в сумі 6544 грн. 07 червня 2013 року у зв'язку з раптовою смертю батька, позивач звернулася з письмовою заявою до ТОВ «Компас +», а пізніше й до ТОВ «ТЕЗ ТУР» про анулювання запланованої поїздки, у відповідь на яку турагент повідомив, що сума реальних витрат (компенсації) туроператора склала 4633 грн., а позивачу належить повернути невикористані кошти в сумі 1911 грн., які на даний час не повернуті. Вважаючи свої права порушеними та посилаючись на застосування до неї з боку відповідача нечесної підприємницької діяльності, позивач просила визнати договір на туристичне обслуговування № 238 від 30.05.2013 року недійсним (нікчемним) з моменту його укладення та стягнути з ТОВ «ТЕЗ ТУР» на її користь 13088 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТЕЗ ТУР» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 2968, 12 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явилася без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи провести у її відсутність.

Представник відповідача та представник третьої особи заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають кошти, розраховані виходячи з суми витрат, понесених туроператором у зв'язку з відмовою позивача від договору та вартості туру за договором.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 30 травня 2013 року між ТОВ «ТЕЗ ТУР» (туроператор) від імені і за доручення якого на підставі агентського договору № 557 від 02.04.2013 року між ТОВ «Хоттур» та ТОВ «ТЕЗ ТУР» та генерального субагентського договору № 53 від 01.06.2010 року між ТОВ «Хоттур» та ТОВ «Компас +»,ТОВ «Компас +» (турагент) та ОСОБА_2 (турист) укладено договір № 238 на туристичне обслуговування, згідно з умовами якого туроператор відповідно до замовлення, поданого туристом турагенту (додаток 1 до договору) за плату зобов'язався надати туристу комплекс туристичних послуг .

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість туристичного продукту, замовленого туристом складає 6544 грн.

07 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до ТОВ «Компас +» , а 19.06.2013 року до ТОВ «ТЕЗ ТУР» про анулювання замовленого туру у зв'язку з раптовою смертю її батька.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про туризм» туроператор (турагент) зобов'язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується додатково наданими письмовими доказами, що відповідачем було отримано від ОСОБА_2 суму коштів, обумовлену договором, а саме 6544 грн., доказів про збільшення вартості туру чи оплати інших послуг матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 20 зазначеного закону та п. 2.2.10 Договору турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі, за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов'язаних з відмовою.

Матеріалами справи підтверджено, що туроператором понесено витрати у зв'язку з відмовою позивача від договору (штрафні санкції) в розмірі 436 доларів США, що за комерційним курсом доларом США до української гривні (1 долар США = 8,2 грн.) склали 3575, 20 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання договору недійсним (нікчемним) районний суд дійшов вірного висновку про те, що в діяльності відповідача за вказаним договором не вбачається ознак нечесної підприємницької діяльності, а отже й відсутні підстави для визнання такої угоди недійсною.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Отже, також обгрунтованою є і відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено протиправності дій відповідача при виконанні договору.

Виходячи з вищевикладеного, колегія судів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстави для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.І.Чорний

Судді: (підпис) С.К.Медвецький

(підпис) В.О.Чуприна

З оригіналом вірно: