Ухвала суду № 41650836, 30.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2014 рокусправа № 804/14385/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року у справі № 804/14385/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовий капітал» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, № 0000421501 від 25.09.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що на виконання договору про пайову участь ТОВ «Західна автомобільна компанія» виписані на адресу позивача податкові накладні, зокрема, податкова накладна № 2 ПН від 15.04.2013 року, а відтак вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту в квітня 2013 року суму ПДВ у розмірі 1922400 грн. Висновок відповідача про можливі взаємовідносини між Емітентом та Власником облігацій знаходяться поза межами повноважень відповідача. Чинне законодавство не містить такої умови для відшкодування ПДВ як оплата отримувачем товарів постачальникам таких товарів тільки грошовими коштами, а передбачає лише встановлення факту оплати, тобто розрахунків за товари.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що позивач перерахував облігації на рахунок емітента - ТОВ «Західна автомобільна компанія» після закінчення терміну погашення облігацій, а тому він мав право на отримання лише грошових коштів, а не об'єктів нерухомості, що не враховано судом першої інстанції.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий капітал», на підставі якої складено Акт від 06.09.2013 року № 822/15-3/33718756 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за травень 2013 року». У вказаному акті перевірки зазначено, що згідно з поданою ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» податковою декларацією з ПДВ за травень 2013 року сума бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів відображена у розмірі 1922400 грн. ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» до податкового кредиту квітня 2013 року по контрагенту ТОВ «Західна автомобільна компанія» була включена податкова накладна від 15.04.2013 року № 2 на суму 11534400 грн., в т.ч. ПДВ 1922400 грн. Від'ємне значення з ПДВ в декларації ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» за квітень 2013 року виникло внаслідок включення до податкового кредиту квітня 2013 року суми ПДВ 1922400 грн., сформованого за рахунок придбання об'єкту нерухомості у ТОВ «Західна автомобільна компанія» шляхом пред'явлення до погашення пайових цільових облігацій, придбаних у ТОВ «КУА «Фінансовий вектор». Перевіркою встановлено, що за договором купівлі-продажу ЦП від 15.02.2011 року № Б-87, укладеного між ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» та ТОВ «КУА «Фінансовий капітал», розрахунків грошовими коштами не відбувалось, а був складений Акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 28.02.2011 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» перерахувало облігації на рахунок емітента - ТОВ «Західна автомобільна компанія» у квітні 2013 року, тобто пред'явлення облігацій відбулося після закінчення терміну погашення облігацій. Виходячи з цього ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» мало право отримання від ТОВ «Західна автомобільна компанія» лише грошових коштів, які відповідають номінальній вартості пред'явлених облігацій. Діючим законодавством встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. Перевіркою встановлено: в порушення п. 198.3. ст. 198 ПКУТОВ «КУА «Фінансовий капітал» віднесено до податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2013 року суму ПДВ у розмірі 1992400 грн.; в порушення вимог пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації за травень 2013 року по рядку 23.2. у розмірі 1992400 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000421501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1922400грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.

Статтею 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення). Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

У відповідності з пп. 196.1.1. п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пп. 197.1.14. п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає, зокрема, першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника. Отже, операції з випуску облігацій та їх подальшого обігу між учасниками фондового ринку не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, в той час, як операція з погашення цих облігацій шляхом їх обміну безпосередньо у емітента цих цінних паперів на відповідні об'єкти новозбудованого житла з переданням такого житла у власність покупця є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.02.2011 року між ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» (Продавець) та ТОВ КУА «Фінансовий капітал» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-87, у відповідності з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця пайові цінні папери: - облігації цільові іменні бездокументарні емітенту - ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Серія А) номінальною вартістю 45 грн. у кількості 1366012 шт. загальною вартістю 46908852,08 грн.; - облігації цільові іменні бездокументарні емітенту - ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Серія В) номінальною вартістю 80 грн. у кількості 472270 шт. загальною вартістю 40941086,30 грн.; - облігації цільові іменні бездокументарні емітенту - ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Серія С) номінальною вартістю 50316 грн. у кількості 75 шт. загальною вартістю 4204012,50 грн.

28.02.2011 року між ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» (Сторона 1) та ТОВ КУА «Фінансовий капітал» (Сторона 2) було складено Акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, в якому зазначено, що станом на 28.02.2011 року вимоги Сторони 1 до Сторони 2 за договором купівлі-продажу ЦП № Б-87 від 15.02.2011 року складають 92053950,88 грн.; станом на 28.02.2011 року вимоги Сторони 2 до Сторони12 за договором купівлі-продажу ЦП № Б-924 від 23.12.2010 року складають 91708762,46 грн.; згідно ст. 601 ЦК України та ст. 2020 ГК України Сторони прийшли до згоди зарахувати взаємні зустрічні однорідні вимоги на суму 91708762,46 грн.: з 28.02.2011 року вимоги Сторони 1 до Сторони 2 за договором купівлі-продажу ЦП № Б-87 від 15.02.2011 року складають 345188,42 грн.

15.02.2011 року між ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Забудовник, Емітент) та ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» (Пайовик) було укладено Договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомості № 6/15/02-11, у відповідності з яким Пайовик приймає участь в інвестуванні об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 43-В, шляхом придбання пакету ЦО, а Забудовник приймає на себе обов'язки щодо організації його будівництва та введення його в експлуатацію. Пайовик набуває майнових прав на об'єкт нерухомості на підставі придбання паю (Пакету ЦО) за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-87 від 15.02.2011 року, укладеного між ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» та Пайовиком в кількості 1334232 шт. серії А, що відповідає 13342,7 кв.м. за облігаціями, 472270 шт. серії В, що відповідає 4722,7 кв.м. за облігаціями та 75 шт. серії С, що відповідає 75 машіномісцям.

04.04.2013 року на виконання Договору від 15.02.2011 року № 6/15/02-11 між ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» та ТОВ «Західна автомобільна компанія» були складені Акти пред'явлення облігацій до погашення, придбаних за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-87 від 15.02.2011 року, а саме:- облігацій цільових емітенту - ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Серія А) номінальною вартістю 45 грн. у кількості 1266330 шт.; - облігацій цільових емітенту - ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Серія В) номінальною вартістю 80 грн. у кількості 456460 шт.; - облігацій цільових емітенту - ТОВ «Західна автомобільна компанія» (Серія С) номінальною вартістю 50316 грн. у кількості 75 шт.

15.04.2013 року між ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» та ТОВ «Західна автомобільна компанія» було складено Акт приймання-передачі № 2, у відповідності з яким ТОВ «Західна автомобільна компанія» передало у власність ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 43-В загальною вартістю 11534400 грн. з ПДВ.

15.04.2013 року у зв'язку з передачею у власність новозбудованого об'єкту нерухомості ТОВ «Західна автомобільна компанія» надало ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» податкову накладну № 2 ПН на суму 11534400 грн., в т.ч. ПДВ - 1992400 грн.

На підставі вказаної податкової накладної ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» віднесло до складу податкового кредиту квітня 2013 року суму ПДВ у розмірі 1922400 грн., а в декларації з ПДВ за травень 2013 року відобразило вказану суму, як залишок від'ємного значення податку на додану вартість попереднього звітного періоду в рахунок наступних податкових зобов'язань з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обґрунтовано тим, що оскільки за договором купівлі-продажу ЦП від 15.02.2011 року № Б-87, укладеного між ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» та ТОВ «КУА «Фінансовий капітал», розрахунків грошовими коштами не відбувалось, то позивач не мав право відносити суму ПДВ у розмірі 1922400 грн., що виник внаслідок обміну цих цінних паперів у ТОВ «Західна автомобільна компанія» на об'єкти нерухомості, до податкового кредиту.

Проте, доводи відповідача щодо того, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з підстав того, що при придбанні ним облігацій у ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» не відбулася їх оплата грошовими коштами внаслідок чого не було надходження податку на додану вартість до бюджету, є безпідставним, оскільки операції з продажу цінних паперів не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відтак, і податкові зобов'язання, і податковий кредит поточного звітного періоду формуються за єдиним принципом - за правилом першої події, яка сталася раніше: списання (податковий кредит) або зарахування (податкові зобов'язання) коштів, відвантаження або надання товару (податкові зобов'язання) та отримання податкової накладної (податковий кредит).

Згідно п. 200.2., п. 200.3. Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що Податковим кодексом України здійснення розрахунків в іншій ніж грошова форма прямо не заборонено та не передбачено, що сплата повинна здійснюватися тільки грошовими коштами, а тому спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року у справі № 804/14385/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай