Ухвала суду № 41650830, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/14094/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року

по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТМ 120" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "РИТМ 120" (далі - ТОВ "РИТМ 120") 25.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0004651501 від 10.10.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 186 175 грн.; та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004661501 від 10.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 2181 грн., з яких 1454 грн. основного платежу, 727 грн. штрафних санкцій.

Відповідач заперечував проти позову, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені, скасовані податкові повідомлення-рішення №0004651501, №0004661501 від 10.10.2013 року, на користь позивача стягнені судові витрати у розмірі 2294 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у період з 25.09.2013 року по 30.09.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача ТОВ "РИТМ 120" з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за серпень 2013 року, за результатами якої 30.09.2013 року складено акт №604/151/33185109.

Перевіркою виявлено порушення позивачем п.102.5 ст.102, абзацу "б" п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, починаючи з попередніх звітних податкових періодів в яких виникло від'ємне значення ПДВ: 2 квартал 2007 року до наступного податкового періоду за серпень 2013 року на суму 3186175 грн.; порушення п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ за серпень 2013 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 7141 грн.

Суть порушення, за висновками податкового органу, полягає в тому, що розмір від'ємного значення ПДВ в декларації за серпень 2013 року (рядки 21, 21.2) не відповідає результатам перевірки у узв'язку з тим, що в додатку 2 вказаної декларації позивачем відображена сума від'ємного значення декларації з ПДВ за 2 квартал 2007 року в розмірі 3743290 грн., яка фактично сплачена в попередніх звітних періодах.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийняті податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0004651501 від 10.10.2013 року яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3186175 грн.; та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004661501 від 10.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 2181 грн., з яких 1454 грн. основного платежу, 727 грн. штрафних санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги залишені без задоволення.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 3186175 грн. виникло за рахунок придбання позивачем у квітні 2007 року нерухомого майна у ВАТ "КИЇВГУМА", грошові кошти за яке сплачено в сумі 22 700,00 грн. та підтверджено податковими накладними: №2659/3 від 27.04.2007 року на суму 9 500 000.00 грн. в тому числі ПДВ 1 583 333,33 грн., №2656/4 від 27.04.2007 року на суму 7 500 000,00 грн. в тому числі ПДВ 1 250 000,00 грн., № 2659/2 від 27.04.2007 року на суму 5 700 000.00 грн. в тому числі ПДВ 950 000,00 грн.

Податковий кредит ТОВ "РИТМ 120" сформовано в той час, коли порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до приписів 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у квітні 2007 року у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, що підтверджується первинними документами та не спростовується податковим органом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (абз.1 пп. "б").

Абзацом 3 пп. "б" пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону (в редакції Закону № 2275-VI від 20.05.2010 року, що діяла до 01.01.2011 року) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

В декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року позивачем було включено до рядка " 24" залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 3 186 175 грн. При цьому оплата позивачем була фактично проведена продавцю, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

На підставі пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Таким чином, у відповідності до пп. 7.7.3 і 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платнику податків надається право обрати один із способів використання податкового кредиту - отримати бюджетне відшкодування або зарахувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Проте, податковим органом не було доведено, що відповідно до податкової звітності позивача останній скористався таким правом та звертався до податкового органу за бюджетним відшкодуванням цього залишку шляхом подання відповідної заяви.

В силу викладеного позиція позивача про відсутність реалізації ним свого права на бюджетне відшкодування підтверджена письмовими доказами по справі.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість з 01.01.2011 року регламентується Податковим кодексом України.

Згідно з п. 200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди у (тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а вразі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що податкове законодавство не містить обмежень порядку формування складу вказаного залишку від'ємного значення, в т.ч. і часових обмежень, за умови, дотримання платником податків правил формування податкового кредиту.

Відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5 ст.102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004651501 від 10.10.2013 року винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, є протиправним.

У зв'язку з протиправністю прийняття податкового повідомлення-рішення №0004651501 від 10.10.2013 року протиправним є і податкове повідомлення-рішення №0004661501 від 10.10.2013 року.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми "В4" №0004651501 від 10.10.2013 року та форми "Р" №0004661501 від 10.10.2013 року є обґрунтованим та вірним.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі судового збору в сумі 2294 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по справі.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова