Ухвала суду № 41650828, 08.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2014 рокусправа № 804/998/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року по справі №804/998/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторг» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторг» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001012204 від 08.11.2013 на суму 2547 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року по справі №804/998/14 позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторг» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001012204 від 08.11.2013.

Постанову суду мотивовано тим, що підстави для виключення з податкового кредиту та збільшення зобов'язань по сплаті до бюджету, застосування штрафних санкцій до позивача відсутні, тому що позивачем своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, а також самостійно усунуто виявлені помилки, які не стосуються сумарних показників сум зобов'язань згідно податкової декларації, та які своєчасно перераховано до бюджету, а відтак, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014р. по справі №804/998/14, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання представники сторін не з'явились.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справ, що 03 жовтня 2013 року посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторг». Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 03.10.2013 року № 572/224/31959034, а саме:

- результати перевірок формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів;

- в порушення п.198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1698,33 грн;

- дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до загального/спеціального фонду державного бюджету, заявленої у податковій декларації, у розмірі 1698,33грн.

На підставі вищезазначеного акту камеральної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0001012204, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 2547 грн.. у тому числі за основним платежем - 1698грн., штрафні (фінансові) санкції - 849грн.

Судом також встановлено, що відповідно до видаткової накладної від 23.11.2012р. № РН-001187, позивачем було придбано у постачальника ПП «Фенікс-2010» (ЄДРПОУ 36877842) дизпаливо на суму 10190грн., у т.ч. ПДВ 198,33 грн. та отримана податкова накладна № 1345 від 23.11.2010р. Ця сума ПДВ включена до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012р. № 1160988393 від 19.12.2012р. При складанні додатка 5 до податкової декларації (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) позивачем була допущена помилка в ІПН постачальника, а саме - замість ІПН ПП «Фенікс-2010» 368778404173 вказаний власний ІПН ТОВ «Агроторг» 319590304627.

Вказана помилка виправлена через подання уточнюючого розрахунку додатка 5 до податкової декларації та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.12.2012р., де вірно вказаний ІПН постачальника ПП «Фенікс-2010», проте помилково вказаний період виписки податкової накладної: замість « 11.2012» помилка « 11.2011».

Узгоджене зобов'язання згідно податкової декларації у розмірі 1781грн. було своєчасно перераховано до бюджету.

В липні 2013 року позивач був запрошений до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська для виправлення помилки у період виписки податкової накладної через подання нового уточнюючого розрахунку додатку 5 до податкової декларації та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції також зазначає, що позивачем було подано пояснювальну записку до уточненої декларації з ПДВ за липень 2013 року, а також було подано уточнюючий розрахунок додатку 5 до податкової декларації з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. А саме замість помилково вказаного періоду виписки податкової накладної « 11.2011» року, зазначили вірно « 11.2012»року.

Таким чином висновки відповідача в акті перевірки є не вірними, щодо неправомірного включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1698 грн., яке зроблено на підставі сторнуючого запису, оскільки ця сума брала участь у формуванні податкового кредиту у декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

У податкових накладних позивачем було допущено помилки, які були самостійно виявлені, виправленні та прийняті Держаною податковою інспекцією у Бабшкінському районі м. Дніпропетровська, тобто на момент проведення перевірки помилки було виправлено, що відповідає вимогам пункту 50.2 статті 50 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства доходів та зборів від 14.01.2014р. №10.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

На підставі п.138.4. та п.138.5. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг,. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійсненні згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того , що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У даному випадку належними документами не підтверджено факту неправомірності формування податкового кредиту у звітних податкових періодах за рахунок податкових накладних попередніх податкових періодів, оскільки на час проведення перевірки позивачем, відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства доходів та зборів від 14.01.2014р. №10, було здійснено корегування податкової звітності, які не стосуються податкових зобов'язань, та які прийняті податковим органом. Будь-яких недоліків перевірки бухгалтерських документів в акті перевірки не встановлено. А отже за відсутності фактичного порушення на момент проведення перевірки, висновки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо допущення таких порушень є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм матеріального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року по справі №804/998/14 - залишити без задоволення..

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року по справі № 804/998/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай