Ухвала суду № 41646574, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10324/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника прокуратури м. Києва - Ханчич Г.О.,

представників відповідача: Поліщука О.Л., Тарадая Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виконуючого обов'язки прокурора м. Житомира в інтересах держави до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Прокурора м. Житомира на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Виконуючий обов'язки прокурора м. Житомира ОСОБА_5 звернувся в інтересах держави у суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в якому просив стягнути з відповідача необґрунтовано одержану виручку в сумі 307368,28 грн та 614736,56 грн штрафу в доход державного бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пунктів 7 та 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор м. Житомира Сич Юрій Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із тим, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом, а також через повторну неявку позивача у судове засідання без поважних причин та за відсутності заяви про розгляд справи без його участі.

Обговорюючи такі висновки суду першої інстанції, колегією суддів установлено наступне.

21 липня 2014 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у цій адміністративній справі відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання на 11 липня 2014 року. Із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50) слідує, що копія зазначеної ухвали отримана позивачем 25 липня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2014 року виправлено допущену в указаній вище ухвалі описку в даті призначення попереднього судового засідання: замість 11 липня 2014 року зазначено 11 серпня 2014 року. Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу ухвали про виправлення описки чи повідомлення про суть виправлення до 11 серпня 2014 року.

Як свідчить журнал судового засідання (а. с. 73), у попереднє судове засідання, призначене на 11 серпня 2014 року, представник виконуючого обов'язки прокурора м. Житомира не з'явився, проте на засіданні була присутня представник прокуратури м. Києва Дорошенко В.М., яка не мала довіреності на представництво інтересів прокуратури м. Житомира.

11 серпня 2014 року підготовку справи до розгляду закінчено, справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 21 серпня 2014 року.

У оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що за результатами засідання, яке відбулось 11 серпня 2014 року, представника прокуратури м. Києва зобов'язано надати суду документ, на підставі якого останній здійснює повноваження у справі.

Матеріали справи свідчать про те, що повістка про виклик від 11 серпня 2014 року на ім'я в.о. прокурора м. Житомира була отримана особисто Дорошенко В.М. (представником прокуратури м. Києва) 11 серпня 2014 року.

Згідно довідки від 21 серпня 2014 року, складеної секретарем судового засідання, 21 серпня 2014 року, відповідно до частини 1 статті 41 Кодекс адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку із неявкою у засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

У оскаржуваній ухвалі зазначено, що судом не було допущено у судове засідання представника прокуратури м. Києва в якості представника прокуратури м. Житомира, оскільки останнім не надано довіреності від відповідної прокуратури.

Із матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2014 року судовий розгляд справи було відкладено до 22 вересня 2014 року. Повістки про виклик в судове засідання, призначене на 22 вересня 2014 року, направлені сторонам по справі. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 83), вказана судова повістка отримана уповноваженим представником позивача 26 серпня 2014 року.

Також, із матеріалів справи вбачається, що у судове засідання, призначене на 22 вересня 2014 року, представник позивача не з'явився. Натомість, прибула співробітник прокуратури м. Києва Ханчиш Г.О., підтвердивши повноваження службовим посвідченням цієї прокуратури.

Таким чином, виходячи з того, що представник позивача повторно не з'явився у судове засідання, керуючись ч. 3 ст. 128 та п. 1 ч. 1 ст. 155 КАС України, якими передбачено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, позовну заяву в. о. прокурора м. Житомира суд першої інстанції залишив без розгляду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Згідно положень ст. 35 КАС України повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Дотримання наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції наявними у справі доказами не підтверджується.

Так, у матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення та отримання позивачем судової повістки про призначення справи до попереднього судового засідання на 11 серпня 2014 року. Відтак, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50) свідчить про отримання уповноваженим представником позивача лише копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, в якій зазначено про призначення попереднього судового засідання на 11 липня 2014 року. Водночас, доказів вручення позивачу ухвали суду першої інстанції про виправлення описки від 29 липня 2014 року в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 21 липня 2014 року, так само як і повідомлення про суть виправлення до попереднього судового засідання матеріали справи не містять.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 21 серпня 2014 року. Так, судова повістка про виклик в. о. прокурора м. Житомира від 11 серпня 2014 року була отримана особисто Дорошенко В.М. - представником прокуратури м. Києва, який, як з'ясовано судом, не мав довіреності на представництво інтересів позивача в цій справі.

Враховуючи викладене, матеріали справи не містять належних доказів повідомлення прокуратури м. Житомира у відповідності до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України про час та місце судових засідань, які призначались на 11 серпня та 21 серпня 2014 року.

Зважаючи на те, що умовою залишення без розгляду позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 128 та п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України є повторне неприбуття позивача у судові засідання, про які останній був належним чином повідомлений, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду.

Обговорюючи висновки суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначеною нормою передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Як випливає з оскаржуваного судового рішення, фактичною підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вищевказаної норми було те, що позовна заява підписана в.о. прокурора м. Житомира ОСОБА_5, однак суду не надано доказів його повноважень на підписання позову, як передбачено статтею 106 КАС України.

Положеннями статті 106 КАС України передбачено, зокрема, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника (ч. ч. 4, 5).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Правилами статті 108 КАС України, зокрема, передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Аналіз приведених норм свідчить про те, що позовна заява може бути залишена без розгляду з підстави, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України, лише у випадку, якщо судом приймалось рішення про залишення позовної заяви без руху задля надання позивачу можливості усунути недоліки позову, які не були належно усунуті в строк, встановлений судом, однак суд, помилково не врахувавши таке неусунення, відкрив провадження в адміністративній справі.

Проте, позовна заява в.о. прокурора м. Житомира не залишалась судом без руху, і конкретний строк на усунення її недоліків із роз'ясненням способу їх усунення судом позивачу не надавався, що свідчить про порушення місцевим судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо розгляду справ.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, визначеним ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до місцевого суду для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Прокурора м. Житомира задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 01 грудня 2014 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М