Ухвала суду № 41646576, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9107/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Шумського О.І.,

представника відповідача - Мостунова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Брокбудкепітал» звернулося у суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 16.06.2014 №1440/26-59-22-03/37450960. Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року заяву ТОВ «Брокбудкепітал» про забезпечення позову задоволено. Відповідачу заборонено вносити відповідні зміни до АІС «Податковий блок» в частині відображення інформації, викладеної в акті №1440/26-59-22-03/37450960 від 16.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Брокбудкепітал» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період вересень 2013, лютий 2014 року», а також використовувати інформацію, викладену в указаному акті, зокрема, передавати та враховувати результати зустрічної звірки ТОВ «Брокбудкепітал» при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні клопотання позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.

Так, задовольняючи вимоги про забезпечення позову, місцевий суд виходив із того, що існує очевидна небезпека заподіянню правам та законним інтересам позивача та з того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в даній справі.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Кодексом адміністративного судочинства України у статті 117 передбачена можливість забезпечення адміністративного позову. Ця стаття визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Згідно частини 1 вказаної правової норми суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із нижчевказаних обставин:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи невизначеність остаточного рішення за наслідками розгляду адміністративного позову, на думку колегії суддів, при розгляді клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується із висновками місцевого суду про достатність доводів позивача для забезпечення позову, з огляду на наступне.

Як убачається зі змісту адміністративного позову, предметом оскарження у даній справі є дії податкового органу, пов'язані зі складанням акту про неможливість проведення зустрічної звірки №1440/26-59-22-03/37450960 від 16.06.2014. З указаними діями позивач пов'язує порушення своїх прав.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232.

Відповідно до п. 2 названого Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Колегія суддів зауважує, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, і проводиться, як вже зазначалось, з метою отримання податкової інформації.

Законом України «Про інформацію» закріплено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами (ч. ч. 1, 2 ст. 16).

Таким чином, у разі неможливості проведення зустрічної звірки (зібрання податкової інформації) податковим органом складається про це відповідний акт, який фіксує саме таку неможливість.

Згідно з положеннями статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, внесення інформації щодо відсутності можливості проведення зустрічної звірки, тобто акту №1440/26-59-22-03/37450960 від 16.06.2014, до інформаційних баз податкового органу не суперечить положенням податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про забезпечення даного позову, фактично є вимогами про заборону податковому органу виконувати його повноваження, передбачені законом, і задоволення даного клопотання є передчасним вирішенням справи без її розгляду по суті.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що використання інформації, яка викладена в указаному вище акті, може призвести до подальшого визнання нікчемними угод, укладених за ланцюгами постачання, до визнання відсутньою бази і об'єкта оподаткування податком на додану вартість, що буде порушенням законних інтересів та прав позивача і негативно відобразиться на його взаємовідносинах з контрагентами та державою, внаслідок чого для відновлення прав, інтересів та ділової репутації позивача необхідно буде докласти значних зусиль, позаяк дані твердження ґрунтуються лише на припущеннях. Позивач може лише припускати можливі наслідки використання у діяльності контролюючого органу акту №1440/26-59-22-03/37450960 від 16.06.2014, що, однак, не доводить очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та протиправності в діях суб'єкта владних повноважень. Такі обставини можливо встановити лише в ході судового розгляду справи та вирішенні її по суті, а не при розгляді клопотання про забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач вважає, що викладені у акті звірки висновки зашкоджують його діловій репутації, він не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено наявність умов для застосування заходів забезпечення позову, а висновки місцевого суду є передчасними та необґрунтованими. Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 6, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та постановляє нове рішення, якщо встановить недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року скасувати.

У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 01 грудня 2014 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М