Ухвала суду № 41646071, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/63731/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011

у справі №2-а-10819/09/2170

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Чаплинської МДІІІ від 24.11.2008 №№ 000331 1510/0, 0003321510/0, 0003331510/0 про застосування штрафної санкції до СЗАТ ім. Кірова за затримку сплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю з юридичних осіб. Зобов'язано Чаплинську міжрайонну державну податкову інспекцію прийняти рішення про списання заборгованості СЗАТ ім. Кірова в сумі 15004,50 коп. та виключити з облікової картки СЗАТ ім.. Кірова дану суму, яка була внесена у лютому 2007 року на підставі податкового повідомлення-рішення 13.10.2006 №0000482301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податків і зборів до бюджету, за результатами якої складено акт №277/15-03784226 від 06.11.2008.

На підставі акта перевірки, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення : № 0003331510/0 від 24.11.2008 яким позивачу визначено до сплати штраф у розмірі 10,86 грн.; № 0003321510/0 від 24.11.2008 яким позивачу визначено до сплати штраф у розмірі 76,84 грн.; № 0003311510/0 від 24.11.2008 яким позивачу визначено до сплати штраф у розмірі 8013,13 грн..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищезазначені штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язаннях по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначених у податкових деклараціях за 2007 рік та січень серпень 2008 року. Позивач надав суду платіжні документи про перерахування орендної плати за вказаний період, з яких вбачається, що орендна плата перераховувалась своєчасно, несвоєчасне перерахування відбулось лише при сплаті платежу за серпень 2007 року (затримка на 17 днів, за що передбачено застосування штрафу в сумі 10,04 грн.) та за березень 2007 року затримка склала 4 дня, за що застосовується штраф - 10,04 грн.. Позивач не заперечує щодо нарахування йому штрафу в сумі 20,08 грн. штрафу.

Проте, відповідачем платежі по орендній платі, сплачені протягом 2007 року, зараховано в рахунок погашення боргу, який існував у позивача за попередні звітні періоди: за квітень 2005 року, грудень 2006 року, а також в рахунок сплати штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням №0000482301 від 19.01.07. Платежі по орендній платі, які сплачувались позивачем протягом 2008 року були зараховані в рахунок сплати зобов'язань 2007 року, частина тільки за січень-березень 2008 року. Такі дії відповідача є неправомірними, оскільки матеріали справи підтверджують доводи позивача про відсутність заборгованості за попередні звітні періоди. Таким доказом є судове рішення Господарського суду Херсонської області від 30.10.07 по справі № 1/319-07, яке набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.

Отже, відповідач, не приймаючи до уваги призначення платежу, яке вказано в платіжному дорученні, зарахував суму податку не в рахунок погашення поточного платежу, а в рахунок попередніх платежів, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі обставин, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Правильними є висновки суду першої та апеляційної інстанції, щодо задоволення вимог позивача про спонукання відповідача виключити з облікової картки суму 15004,50 грн., яка була внесена в картку на підставі податкового повідомлення-рішення 13.10.2006 №0000482301/0, оскільки, в стягненні даної суми також було відмовлено судовим рішенням господарського суду Херсонської області від 30.10.07 по справі № 1/319-07.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених су справі рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєва

Н.Г.Пилипчук