Рішення № 41645154, 26.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 643/113/14. Головуючий І інст.: - Поліщук Т.В.

Провадження №22-ц/790/6702/14. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: договірні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2014 року по справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_6, 3-особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського МНО ОСОБА_9, служба у справах дітей Московського районного управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради - про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося в суд із вказаним позовом, який уточнило у лютому 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 26 грудня 2007 року ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_7 уклали кредитний договір №20, за умовами банк надав ОСОБА_7 кредит у сумі 2 644 000 доларів США на строк до 25 грудня 2012 року зі сплатою за користування кредитними коштами в розмірі 12, 5 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 9 червня 2008 року ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8 уклали договір іпотеки, за умовами якого передали в іпотеку банку належний їм на праві власності житловий будинок літ. В-5 загальною площею 6422, 9 кв. м, житловою площею 2856 кв. м, який складався з 123 квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позичальник ОСОБА_7 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

25 вересня 2009 року ОСОБА_6 придбала за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1

У зв'язку з цим, у порядку ст. 23 Закону України «Про іпотеку» ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором №20 від 26 грудня 2007 року в розмірі 3 664 801, 99 доларів США та 23 800 945 грн. 13 коп. пені, звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6

Відповідачка ОСОБА_6 позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

3-особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського МНО ОСОБА_9, служба у справах дітей Московського районного управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в судове засідання не з'явилися.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2014 року позов задавлено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 у загальному розмірі 3 664 801,99 доларів США та 23 800 945 грн. 13 коп. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16 956 872 грн. 78 коп., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6 844 072 грн. 35 коп., непогашеного кредиту у сумі 2 382 796,72 доларів США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1 282 005,27 доларів США по кредитному договору №20 від 26 грудня 2007 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_9 22 вересня 2009 року за р. № 4651, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 114 грн. 70 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_6 без згоди іпотекодержателя було відчужено квартиру, яка знаходиться в іпотечному будинку та на підставі договору іпотеки є предметом іпотеки, а тому згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» на неї може бути звернуто стягнення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду в цій частині, оскільки воно відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Частиною 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2007 року ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк» та ОСОБА_7 уклали кредитний договір №20, за умовами якого ПАТ АБ Укргазбанк» надав ОСОБА_7 кредит в сумі 2 644 000 доларів США на придбання нежитлового будинку літ. В-5, загальною площею 6471, 2 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, на строк до 25 грудня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 12, 5 % річних ( а. с. 8-16 том №1).

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 9 червня 2008 року ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8 уклали договір іпотеки №16/08-Б, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_9 за р. №2836, за умовами якого ОСОБА_7, ОСОБА_8 передали в іпотеку банку належний їм на праві власності на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2008 року житловий будинок літ. В-5 загальною площею 6422, 9 кв. м, житловою площею 2856 кв. м, який складається з 123 квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

9 червня 2008 року приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_9 за р. №2837 накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - житлового будинку літ. В-5 (в якому розташовано 123 квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.17-26 том №1).

Наведене свідчить, що іпотекодавцям ОСОБА_7, ОСОБА_8, у тому числі позичальнику ОСОБА_7, належав не лише житловий будинок, а й квартири у ньому, які наряду з будинком стали предметом іпотеки.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року, яке в подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Харківської області від 4 квітня 2012 року, договір іпотеки №16/08-Б від 9 червня 2008 року, укладений між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнано недійсним та виключено запис з реєстру іпотек. В подальшому, 14 травня 2012 року запис про заборону відчуження об'єкту нерухомого майна було поновлено (а. с. 27-29, 33-37 том №1).

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 13 травня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ АБ Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №20 від 26 грудня 2007 року у сумі 1 664 543 грн. 02 коп. та 2 630 252, 33 доларів США, яке на теперішній час боржниками ОСОБА_7, ОСОБА_8 не виконано (а. с. 30-32 том №1, 139,148-150 том №2).

На підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 2009 року, укладеним між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_9 за р. №4651, відповідачка набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 126 том №1).

Згідно розрахунку наданого ПАТ АБ Укргазбанк» до суду, заборгованість ОСОБА_7 за кредитним договором №20 від 28 серпня 2007 року станом на 1 червня 2013 року становить 3 664 801,99 доларів США та 23 800 945 грн. 13 коп., яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16 956 872 грн. 78 коп., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6 844 072 грн. 35 коп., непогашеного кредиту у сумі 2 382 796,72 доларів США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1 282 005,27 доларів США (а. с. 70 -71 том №1, 104-108 том №2).

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 було відчужено спірну квартиру без згоди іпотекодержателя, яка знаходиться в іпотечному будинку та на підставі договору іпотеки є предметом іпотеки, суд першої інстанції відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» обґрунтовано звернув стягнення на належну їй на праві власності квартиру.

Колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині початкової ціни продажу предмету іпотеки та способу реалізації предмету іпотеки.

Пунктом 2.3 договору іпотеки сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

За вказаним договором нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5 загальною площею 6422, 9 кв. м, житловою площею 2856 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці першому п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки-шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Спір про звернення стягнення на предмет іпотеки стосується лише квартири АДРЕСА_1 та її початкова ціна для подальшої реалізації має визначатися на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішення суду в частині початкової ціни продажу предмету іпотеки та способу реалізації предмету іпотеки не відповідає вказаним роз'ясненням, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що на час укладання договору купівлі-продажу спірна квартира не перебувала в іпотеці, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки зі скасуванням рішення суду втрачаються ті наслідки, які з нього випливають. Тобто, обтяження повторно внесено до реєстрів 14 травня 2012 року у зв'язку зі скасуванням незаконного рішення районного суду.

Не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів і доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що придбана нею квартира не може бути предметом іпотеки, так як у порушення ст. 5 Закону України «Про іпотеку» вона не виділена у натурі.

Матеріали справи свідчать, що спірна квартира є окремим об'єктом нерухомості, вона була предметом договору купівлі-продажу, має всі окремі правовстановлюючі документи.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити - частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2014 року в частині початкової ціни продажу предмету іпотеки та способу реалізації предмету іпотеки - змінити.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: