Ухвала суду № 41637852, 20.11.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/861/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Ніколаєв М. В.

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кабанова В.В.,

суддів - Новіцького Е.Й., Широкоряда Р.В.,

при секретарі - Серьогіній А.О.,

за участю прокурора - Хачатряна А.А.,.

захисника-адвоката - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120070000944 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури м. Олександрії Кіровоградської області на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014120070000944 від 12.05.2014 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрії, Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

повернуто прокурору для усунення порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції прийняв рішення повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, за ч.1 ст. 115 КК України прокурору для усунення порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Повертаючи обвинувальний акт з додатками прокурору, суд в ухвалі вказав, що під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення. Зі змісту положень ст.ст. 56, 338 КПК України вбачається, що потерпіла в ході судового розгляду не має права змінити обвинувачення в суді за більш тяжким злочином, а лише користується правом підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Обсяг обвинувачення визначає виключно прокурор.

Суд посилається на те, що зі змісту резолютивної частини постанов слідчого від 05.08.2014 року,не можливо зрозуміти, в якій частині клопотання потерпілої та обвинуваченого задоволені, а в якій частині їм відмовлено.

Таким чином, при зверненні до суду з обвинувальним актом, прокурором не додержано загальні засади кримінального провадження ст. 7 КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт з додатками прокурору, суд в ухвалі вказав, що в порушення вимог ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємною частиною обвинувального акту, не містить найменування процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, час їх проведення та реквізити всіх процесуальних документів, прийнятих під час досудового розслідування, а саме: в реєстрі не конкретизовано вчиненні процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення, не зазначено реквізитів ряду процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, не вказано посаду осіб, які прийняли те чи інше процесуальне рішення.

Слід зазначити, що в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті не вказано всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, оскільки при зазначенні обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, прокурор вказав, що такою обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, але при викладенні фактичних обставин справи, прокурором не зазначено, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Вказане судове рішення оскаржено в апеляційному порядку прокурором по кримінальному провадженню, який в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції із стадії підготовчого засідання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить наступні доводи.

Прокурор посилається на те, що в ухвалі суду не зазначено, в чому саме є невідповідність обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Вказує, що оскільки розгляд провадження не розпочинався, обставини скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 не досліджувались. В обвинувальному акті вказано всі фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені під час досудового розслідування. А тому суд вказує на ймовірність зміни обвинувачення на більш тяжке та ті обставини, що прокурор не прийде до висновку про таку зміну обвинувачення під час розгляду обвинувального акта не обґрунтовано. До того ж ст. 315 КПК України не передбачено з'ясування питань щодо ймовірності перекваліфікації дій обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні.

Також зазначає, що під час складання реєстру матеріалів досудового розслідування було дотримано всі вимоги щодо змісту реєстру відповідно до ст. 109 КПК України.

Вважає, що ухвала Олександрійського міськрайонного суду від 12.08.2014 року взагалі не вмотивована, оскільки зазначено тільки зміст заявленого представником потерпілої клопотання, проте мотивів за яких він погодився з таким клопотанням та положень закону, якими керувався - не зазначено.

Прокурор також звертає увагу на те, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не зазначено строк для виправлення допущених недоліків, а повернуто обвинувальний акт на доопрацювання.

Вказані вище порушення вимог кримінального процесуального закону, яких припустився суд першої інстанції при розгляді обвинувального акту у підготовчому засіданні за своїм змістом та в сукупності є істотними згідно положень ч.1 ст. 412 КПК України, як такі, що перешкоджали чи могли перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На апеляційну скаргу прокурора до апеляційного суду надійшли заперечення від потерпілої по кримінальному провадженню ОСОБА_5, яка з доводами апеляційної скарги прокурора не погоджується та вважає, що ухвалу суду першої інстанції винесена на законних підставах. Своє рішення мотивує тим, що на відміну від вимог кримінального процесуального закону, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом щодо обвинувачення ОСОБА_4 у якому не міститься достатньо доказів на підтвердження способу та інших обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а також повного переліку обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують покарання тощо.

Також зазначає, що її фактично було позбавлено права, як потерпілу на ініціювання проведення слідчих дій з метою з'ясування усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки прокурор звернувся з обвинувальним актом до суду того ж дня, коли потерпілій була вручена копія постанови про часткове задоволення клопотання про проведення додаткових слідчих дій.

Не погоджується з твердженням прокурора, та зазначає, що наявні порушення реєстру матеріалів досудового розслідування фактично вказують на відсутність такого обов'язкового додатку до обвинувального акту як реєстр матеріалів досудового розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги у повному обсязі, і просив ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_4, та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегію суддів встановлено, що на час направлення обвинувального акту щодо ОСОБА_4 до суду, потерпілою було оскаржено постанову слідчого від 05.08.2014 року про часткове задоволення заявленого клопотання.

З метою всебічного розгляду справи суд І інстанції, вирішуючи клопотання щодо повернення обвинувального акту вірно зазначив на вимоги ст. 7,9 КПК України, оскільки потерпіла реалізуючи свої права у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України скористалась правом на оскарження дій слідчого. Потерпіла у відповідності до вимог ст. 56, 338 КПК України, в ході судового розгляду керується правом підтримувати обвинувачення, обсяг якого визначає прокурор.

Колегія суддів погоджується з посиланням суду на безпідставність твердження прокурора щодо розгляду скарг на дії слідчого під час підготовчого судового засідання, оскільки це не передбачено вимогам діючого КПК України.

Саме законодавцем визначений окремий порядок щодо підстав та строків оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Та зазначає, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскарженні рішення передбачені п.6, 7 ч.1 ст. 303 КПК, що не стосується оскарження постанов.

Згідно вимог ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: 1). реєстр матеріалів досудового розслідування; 2). цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3). розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт та додатки до нього не відповідають вимогам ч. 4 ст. 291, ст. 109 КПК України.

У долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування належно не зазначено реквізитів ряду процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, зокрема як вірно зазначає суд першої інстанції на аркуші провадження 18 в реєстрі зазначено найменування процесуальних рішень: «ухвала суду», без вказівки того, яким судом постановлено ухвалу та з якого приводу, і щодо яких учасників кримінального провадження; «постанова про призначення групи прокурорів», без зазначення яких саме прокурорів призначили і де; «постанова про продовження строку досудового слідства», без зазначення на який строк продовжено досудове слідство; «повідомлення про підозру», без зазначення кому і у вчиненні якого злочину повідомлено про підозру. Крім того, в розділі реєстру «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення», у колонці «прізвище, ініціали, посада, особи, яка прийняла рішення» (а.п. 17-18), взагалі не вказано посаду осіб, які прийняли те чи інше процесуальне рішення.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не ґрунтується на діючому кримінальному процесуальному законі, оскільки доводи викладені у скарзі, а саме те, що суд має право повертати обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності КПК України, є помилковими.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що обвинувальний акт з додатками до нього мають суттєві недоліки, в зв'язку з чим, його слід повернути прокурору для усунення вище зазначених недоліків, в зв'язку з чим апеляційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, як необґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12014120070000944 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повернуто прокурору для усунення порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.В. Кабанова