Ухвала суду № 41606960, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 року

справа № 811/2190/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Держаної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 811/2190/13-а за позовом Приватного підприємства «Рубіж-України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.06.2013 року №0000920227 та №0000930227.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем не перевірялись по суді взаємовідносини позивача з контрагентом, а висновки здійснені на акті перевірки контрагента позивача по ланцюгу з контрагентами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано акт перевірки контрагента позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в період з 29.05.13 по 29.05.13 р. відповідачем було проведено позапланову перевірку ПП «Рубіж-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Агропромбудресурс» за червень 2012 року за результатами якої складено акт №79/22-7/35958548 від 31.05.2013 року.

Перевіркою встановлені порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 р. в розмірі 29750 грн.; п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого знижено податок на прибуток за півріччя 2012 року в розмірі 31238 грн..

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 року: №0000920227 про збільшення 29750 грн. основного платежу з ПДВ та 7438 грн.

штрафних санкції, №0000930227 про збільшення 31238 грн. основного платежу з податку на прибуток та 7810 штрафних санкції.

Судом встановлено, що за перевіряє мий період позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Агропромбудресурс».

Так між позивачем (замовник) та ПП «Агропромбудресурс» (Виконавець) ряд договорів, в тому числі: на інформаційно-консультаційне обслуговування з питань ведення податкового і бухгалтерського обліку №28/02/12 /а.с.141/, про надання маркетингових послуг №25/06-12 /а.с.142-143/, про надання юридичних послуг №11/06/12 /а.с.144-145/.

Виконання сторонами своїх зобов'язань підтверджено:- актами здачі-приймання робіт (надання послуг) /а.с.147-150/; - платіжним дорученням /а.с.151/; - розрахунком /а.с.146/.

ПП «Агропромбудресурс» виписано позивачу податкові накладні: від 11.06.2012 р. №11, від 27.06.2012 р. №13, від 25.06.2012 р. №12, від 27.06.2012 р. №14 /а.с.137-140/, які останнім внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних /а.с.129-131/.

Використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності підтверджено: податковими накладними /а.с.133-136/, рахунками з покупцями /а.с.152-156/, актами виконання робіт /а.с.157-160, 180, 185, 190, 194/, договорами /а.с.176-179, 181-184, 186-189, 191-193/.

За вказаними господарськими взаємовідносинами позивачем формувались витрати та податковий кредит.

Відповідач в свою чергу як в акті перевірки та і апеляційній скарзі наполягає на наявність порушень позивачем – заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по вказаним взаємовідносинам лише з посиланням на акт перевірки контрагента позивача №55/22-7/37096823 від 24.04.13 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Агропромбудресурс» (код ЄДРПОУ 37096823) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 30305270) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 р.».

Будь-який зауважень до первинних документів або зазначення їх невідповідності нормам чинного законодавства відповідач не зазначає.

Так згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з п. 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.198.2 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У п.198.6 ст.198 даного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, а обов'язковою умовою для формування податкового кредиту є наявність первинних бухгалтерських документів - податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції факт придбання позивачем послуг з метою їх використання в господарській діяльності, які фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Відповідач в свою чергу не зазначає, які саме документи оформлені з порушенням, а зазначає лише на ланцюг взаємовідносин контрагента позивача.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, а зводяться до порушень податкового законодавства контрагента позивача по взаємовідносинам з іншими підприємством, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Держаної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 811/2190/13-а за позовом Приватного підприємства «Рубіж-України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник