Постанова № 41605325, 14.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2014 року 16:15 № 826/4963/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство молоді та спорту України

про

надання дозволу на реалізацію майна

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд", (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство молоді та спорту України, про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №22/19-126 від 06.07.2012 р.

Свої вимоги позивач з посиланням на положення статті 95 Податкового кодексу України обґрунтовує наявністю боргу відповідача станом на день звернення до суду із даним позовом у розмірі 4 415 460,40 грн., а саме: з податку на додану вартість у сумі 1 872 813,40 грн.; з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 18 255,00 гри.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 2 524 392,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи заперечень проти позову не надав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.07.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державне підприємство "Об'єднання спортивно-господарських споруд" (код ЄДРПОУ 37102382) перебуває на обліку ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що відповідно до самостійно поданих декларацій та на підставі прийнятих податкових повідомлень - рішень у відповідача перед державним бюджетом виник борг у сумі 951 708,29 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Сума податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, визначена самостійно платником в податковій (митній) декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України вважається узгодженою.

Відповідно до пунктів 57.1 - 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Докази сплати відповідачем, зазначених вище, податкових зобов’язань у суду відсутні. Натомість, згідно Довідки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року за №2422/9/2655-25-01-09, у відповідача обліковується податковий борг перед бюджетом: з податку на додану вартість у сумі 1 872 813,40 грн.; з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 18 255,00 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 2 524 392,00 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Судом встановлено, що на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було надіслано відповідачу податкову вимогу №723 від 06.03.2012 року.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків, згідно з пунктами 87.1 і 87.2 статті 87 ПК України, є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна.

Згідно статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно положень, наведених у пункті 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення заступника начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.03.2012 року б/н про опис майна у податкову заставу 06 липня 2012 року складено Акт опису майна на загальну суму 946347,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року в адміністративній справі №2а-14173/12/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" про стягнення коштів за податковим боргом, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2014 року, адміністративний позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків: №26001057002633, №26049052600360, №26054057001045, №26154000575796, у Ф-я “РОЗРАХ.ЦЕНТР”ЗАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, Київ, МФО 320649; №26005315612701, №26006315612700 у АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005; №35231001005641 у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 податковий борг в сумі 951708,29 грн.: з податку на додану вартість в сумі 933453,29 грн. на бюджетний рахунок №31112029700007 (одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100); з платежу –штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 18255,00 грн. на бюджетний рахунок №331112104700007 ((одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900).

Водночас, з наданих позивачем інкасових доручень вбачається, що виконати судове рішення шляхом стягнення суми боргу з розрахункових рахунків платника податків не виявилось можливим з огляду на відсутність коштів та інших цінностей на розрахункових рахунках відповідача.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов’язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов’язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків – боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів – готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив орган ДПС для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013 року №К/800/20309/13 (справа №2а-15325/12/2670).

Щодо заяви представника третьої особ

У зв’язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача -платника податків та вжиттям позивачем заходів для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів, суд прийшов до висновку про можливість надання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дозволу на погашення суми податкового боргу ДП "Об'єднання спортивно-господарських споруд" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна №22/19-126 від 06.07.2012 р.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл на реалізацію майна Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" (ідентифікаційний номер 37102382), яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №22/19-126 від 06.07.2012 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко