Постанова № 41605311, 10.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2014 року 11:45 № 826/12672/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" до Управління Укртрансінспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов від 01.08.2014 р. №034028, №034029, №034030 та від 12.08.2014 р. №037103, №037105 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Київській області, (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування постанов від 01.08.2014 р. №034028, №034029, №034030 та від 12.08.2014 р. №037103, №037105.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувані постанови, оскільки позивачем не було допущено жодних порушень вимог чинного законодавства України, які могли б бути підставою для прийняття оскаржуваних постанов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, при винесенні оскаржуваних постанов відповідач діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустив порушень законних прав та інтересів позивача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.10.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

04.06.2014 р. Управлінням Укртрансінспекції у Київській області були проведені перевірки транспортних засобів позивача (БАЗ, державний реєстраційний номер АА6925ОА; БАЗ, державний реєстраційний номер АА0821ЕС; Богдан А0921, державний реєстраційний номер АН2558ІС), щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками яких були складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №005038, №005036 та №005041, відповідно до яких відповідачем встановлено неоформлення квитково-касових листів при наданні послуг з регулярних пасажирських перевезень, чим порушено вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

16.07.2014 р. Управлінням Укртрансінспекції у Київській області була проведена перевірка транспортного засобу позивача I-VAN, державний реєстраційний номер АІ8801ВВ, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідком якої був складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №005819, відповідно до якого відповідачем встановлено неоформлення квитково-касового листа та таблиці вартості проїзду при наданні послуг з регулярних пасажирських перевезень, чим порушено вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

18.06.2014 р. Управлінням Укртрансінспекції у Київській області була проведена перевірка транспортного засобу позивача Богдан, державний реєстраційний номер АА0462АА, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками якої був складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №005211, відповідно до якого відповідачем встановлено неоформлення квитково-касового листа та поліса обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті при наданні послуг з регулярних пасажирських перевезень, чим порушено вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На підставі зазначених вище актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідачем були винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2014 р. №034028, №034029 та №034030, від 12.08.2014 р. №034103 та №034105, якими за допущення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф.

Вважаючи зазначені вище постанови від 01.08.2014 р. №034028, №034029 та №034030, від 12.08.2014 р. №034103 та №034105 такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 р. №387/2011, (надалі - Положення №387/2011) Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 7 Положення №387/2011 передбачено, що Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до Положення №387/2011, Укртрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп.8 п.4 Положення №387/2011).

Укртрансінспекція у сфері автомобільного та міського електричного транспорту здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті (пп.7 п.4.2 Положення №387/2011).

Укртрансінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (пп.5 п.6 Положення №387/2011).

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Наказом Міністерства транспорту України від 31 травня 2000 року №279 була затверджена Інструкція про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, згідно п.1.1. та п.1.2. якої дана Інструкція є обов'язковою для виконання суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, що здійснюють міські, приміські та міжміські перевезення пасажирів. Не допускається застосування квитків та квитково-облікової документації не встановлених зразків.

Зокрема, зразок квитково-касового листа був додатком до зазначеної інструкції (додатки №12 та №13 до Інструкції).

Однак, згідно Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 503 від 25.05.2006 p., Наказ № 279 від 31.05.2000 p. втратив чинність, та відповідно і встановлені ним зразки квитків та квитково-облікової документації.

Аналізуючи наведене, суд дійшов до наступних висновків.

Підставою для притягнення до відповідальності та стягнення штрафних санкцій є вчинення правопорушення.

Правопорушенням, зокрема, є невиконання або неналежне виконання певного зобов'язання чи порушення правил здійснення певної діяльності, якщо особа не доведе, що нею вжито усіх залежних від неї заходів для недопущення правопорушення.

По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Таким чином, у зв'язку із втратою чинності Інструкцією про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, не можна вважати, що позивачем не виконано обов'язку, встановленого Законом (щодо неоформлення квитково-касового листа), за відсутності порядку реалізації його виконання.

Відтак, особа не може нести відповідальність та сплачувати штрафні санкції за відсутності правопорушення, у зв'язку з чим постанови Управління Укртрансінспекції у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2014 р. №034028, №034029 та №034030, від 12.08.2014 р. №034105 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд звертає увагу, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження наявності на транспортному засобі позивача I-VAN, державний реєстраційний номер АІ8801ВВ, таблиці вартості проїзду, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.08.2014 р. №034103.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено правомірності, прийнятих постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2014 р. №034028, №034029 та №034030, від 12.08.2014 р. №034105.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансінспекції у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2014 р. №034028, №034029 та №034030, від 12.08.2014 р. №034105.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 146,16 грн. (сто сорок шість гривень шістнадцять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" (ідентифікаційний номер 30497614) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко