ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
№ 910/22343/14 24.11.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод"
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт"
про звернення стягнення на заставне майно та зобов'язання вчинити дії
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Скосар С.С.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: Олексієнко Т.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", в якому просить суд звернути стягнення на майнові права на депозитний вклад у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок та нараховані проценти, що розміщений на рахунку №26525001001123, відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" (код банку 380690) на підставі договору строкового депозитного вкладу №83 від 16 травня 2013 р., укладеного між Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" в рахунок погашення заборгованості Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" у розмірі 11 180 454 (одинадцять мільйонів сто вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 44 копійки, що виникла за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ0301/02 від 03 січня 2014 року; здійснити перевід права вимоги на депозитний вклад у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок та нараховані проценти, що розміщений на рахунку №26525001001123, відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" (код банку 380690) на підставі договору строкового депозитного вкладу №83 від 16 травня 2013 р. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод"; зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" перерахувати грошові кошти за депозитним вкладом у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок та нараховані проценти за договором строкового депозитного вкладу №83 від 16 травня 2013 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/20615/14, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.11.2014 р. за участю повноважних представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
15.10.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах 5 000 000, 00 грн., що належать Страховому товариству з додатковою відповідальністю "Гарантія", що знаходяться на рахунку №26525001001123, відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт". В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що відповідач вчиняє недобросовісні дії , а саме надає неправдиві відомості щодо предмету застави, у зв'язку з чим позивач вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, суд відмовив у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Тож, оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до змісту п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на перерахування на будь-які інші рахунки чи відчуження будь-яким іншим способом спірних депозитних грошових коштів, а також позивачем не надано доказів, які б свідчили про ускладнення та/або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З урахуванням вищенаведеного, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі у повному обсязі.
У даному судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд звернути стягнення на майнові права на депозитний вклад в частині вкладу у розмірі 50 000, 00 грн., що знаходяться на рахунку №26525001001123, відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" на підставі договору строкового депозитного вкладу №83 від 16.05.2013 р., укладеного між Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" в рахунок погашення заборгованості Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" у розмірі 11 180 454, 44 коп., що виникла за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ0301/02 від 03.01.2014 р.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Тож, приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити.
Також у даному судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про відмову від позову про звернення стягнення на майнові права на депозитний вклад з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
З огляду на те, що в поданій заяві, підписаній представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" Скосар Світланою Святославівною, позивач відмовився від позовних вимог, відмова позивача від позову викладена в адресованій господарському суду письмовій заяві; позивачу відомі наслідки відмови від позову; за висновком суду, відмова від позовних вимог не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" від позову, у зв'язку з чим припиняє провадження у справі №910/22343/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" про звернення стягнення на заставне майно та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Разом з тим, враховуючи те, що позивач зменшив розмір позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд вважає за необхідне повернути позивачу 72 349, 2 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч.1, ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?
УХВАЛИВ :
1.Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" від позову.
2.Припинити провадження у справі №910/22343/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" про звернення стягнення на заставне майно та зобов'язання вчинити дії.
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизно-Калібровочний завод"(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8, код 37265292) 72 349, 20 ( сімдесят дві тисячі триста сорок дев'ять грн. 20 коп.) грн. судового збору.
Дана ухвала є підставою для повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.
Судове рішення № 41604704, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/22343/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: