Постанова № 41602761, 26.11.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р. Справа № 926/1209/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2 від 22.09.2014 р. (вх. № 01-05/4580/14 від 26.09.2014 р.),

на рішення господарського суду Чернівецької області від 12 вересня 2014 року

у справі № 926/1209/14 (суддя Дутка В.В.),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862),

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1),

Про: стягнення заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором № 0026/2012 від 22.03.2012 р. в розмірі 153 711,09 грн., в т.ч. 148 268,83 грн. - неповернута сума кредиту, 4930,37 грн. - прострочені відсотки, 353,26 грн. пені за простроченою сумою кредиту з 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р., 158,63 грн. - пені за простроченими відсотками за період з 09.12.2013 р. по 09.06.2014р. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: не прибув,

від позивача: Столярський М.С. - п/к за довіреністю № 7022 від 13.01.2014 р.

Права та обов'язки сторін, які визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представникам відомі та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представник Позивача, 12.11.2014 р. заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено Львівським апеляційним господарським судом.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 26.09.2014 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 926/1209/14 господарського суду Чернівецької області введено суддів - Давид Л.Л., Якімець Г.Г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року прийнято апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2 від 22.09.2014 р. (вх. № 01-05/4580/14 від 26.09.2014 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 15.10.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (а.с. 132, 133, 135-137).

В судове засідання, яке відбулось 15.10.2014 р. представник Апелянта/відповідача прибув, не надав обґрунтованих пояснень причин неотримання поштової кореспонденції з ухвалою ЛАГС від 30.09.2014 р. по даній справі СПД-ФО ОСОБА_2, яка надсилалася судом за адресою вказаною в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить рішення господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 року по справі № 926/1209/14 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ПАТ «Кредобанк», всі судові витрати покласти на позивача.

Від відповідача повноважний представник прибув, через канцелярію суду подав Відзив на апеляційну скаргу Вих. № 14/10/2014-2 від 14.10.2014р. (вх. № 01-04/5966/14 від 15.10.2014 р.), доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просять залишити рішення господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 р. по справі № 926/1209/14 без змін, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.10.2014 р. оголошено перерву до 12.11.2014 р. на 10 год. 10 хв., про що сторони були повідомлені під розписку (а.с. 160), яка була продовжена до 26.11.2014 р., про що сторони повідомлені під розписку (а.с. 163).

У судове засідання, яке відбулось 26.11.2014 р. представник Апелянта - не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Представник Позивача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним у Відзиві на апеляційну скаргу, просить розглядати справу без участі представника Апелянта, який був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, просить залишити рішення місцевого суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони, в т.ч. Апелянт, своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, неприбуття представника Апелянта в судове засідання 26.11.2014 р. не перешкоджає розгляду даної справи, тому не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 926/1209/14.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, рішення господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 р. у справі № 926/1209/14 залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 року у справі № 926/1209/14 (суддя Дутка В.В.) позов задоволено (п. 1-ий резолютивної частини рішення). Стягнуто з СПД-ФО (Приватного підприємця) ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредобанк" суму боргу за Кредитним договором №0026/2012 від 22.03.2012р. в розмірі 153 711,09 грн., в т.ч. 148 268,83 грн. - неповернута сума кредиту; 4 930,37 грн. - прострочені відсотки; 353,26 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту; 158,63 грн. - пеня по прострочених відсотках (п. 2-ий резолютивної частини рішення) та судовий збір у сумі 3 074,22 грн. (п. 3-ий резолютивної частини рішення)(а.с. 117-118).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Апелянт/відповідач (СПД-ФО ОСОБА_2) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 138-141) з додатками (а.с. 142-147), просить рішення господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 року по справі № 926/1209/14 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ПАТ «Кредобанк», всі судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального права, так як місцевий суд при прийнятті рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими були не доведені, також вважає що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

В частині порушень норм процесуального права, Апелянт стверджує, що не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, так як не отримувала ні ухвали суду про порушення провадження у справі, ні повісток про призначення розгляду справи, а тому не мала змоги подати заперечення на позов та докази безпідставності звернення Банку з таким позовом.

В частині порушень норм матеріального права, Скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що Кредитний договір № 0026/2012 від 22.03.2012 р. за своїм призначенням є споживчим кредитом, направленим на придбання продукції, відповідно регулюється приписами Закону України «Про захист прав споживачів», що на виконання умов Договору відповідач вносила щомісячні платежі, з дати підписання Кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. Однак, у 2014 р. виникла ситуація, в результаті якої, ФОП ОСОБА_2 допустила незначне прострочення оплати, які були погашені повністю. Проте Банк, 28.05.2014 р. надіслав вимогу за № 2014/05/28-1 про дострокове повернення кредиту, відсотків, комісій та інших належних до сплати платежів на суму 150 679,51 грн., в т.ч. 148 268,83 грн. - кредиту, 2 410,68 грн. - прострочених відсотків та 274,76 грн. - пені нарахованої станом на 30.04.2014 р. Апелянт покликається, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання ФОП ОСОБА_2 вимогу Банку про дострокове повернення кредиту, тому стверджує про відсутність у Банку підстав для звернення з позовом до суду.

Скаржник посилається на те, що рішення господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 року по справі № 926/1209/14 суперечить п.п. 22, 23 ст. 1, частинам четвертій - одинадцятій та п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 4 ст. 42 Конституції України, оскільки Кредитний договір № 0026/2012 від 22.03.2012 р., на думку Апелянта, за своїм призначенням є споживчим кредитом, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено чотири підстави для виникнення права Кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту та сплати відсотків, які, в даному випадку, відсутні.

Крім того, Апелянт стверджує, що місцевий суд не взяв до уваги внесених ФОП ОСОБА_2 за споживчим кредитом оплат, проведених, хоч і не в повному обсязі, проте щомісячно, а саме: 14.02.2014 р. на суму 1500,00 грн. платіжним дорученням № 4357992, 05.03.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 6554637, 06.03.2014 р. на суму 600,00 грн. платіжним дорученням № 6714409, 18.03.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 7931439, 23.04.2014 р. на суму 200,00 грн. платіжним дорученням № 11702165, 07.05.2014 р. на суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 13201248, 14.05.2014 р. на суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 13901376, 04.06.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 16568202. Наведеними обставинами Апелянт, зокрема, посилається на відсутність прострочення з оплати за споживчим кредитом понад три календарних місяці, згідно Законом України «Про захист прав споживачів».

Апелянт також звертає увагу суду, що Банк неправомірно нарахував 10% відсотків 20 000,00 грн. від загальної суми кредиту 200 000,00 грн. за договором, оскільки не зменшив розміру «нібито» непогашеного кредиту 15 105,2 грн. на суму 11 700,00 грн. оплат проведених Відповідачем з січня по червень 2014 р., відтак, на думку скаржника, заборгованість фактично складає 3 405,20 грн., що є значно меншим за суму ніж 10% від суми кредиту, а так як ч. 3 п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право фінансової установи звернутись із позовом про стягнення всієї суми неповерненого кредиту за несплату споживачем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту, згідно графіка погашення кредиту (Додаток № 1) за кожен місяць ФОП ОСОБА_2 мала сплачувати по 2 381,00 грн., що складає 1,19%, що є значно меншим за 5%, тому вважає позов Банку безпідставним, а рішення суду - незаконним.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу порушення відповідачем інших істотних умов договору про надання споживчого кредиту, відтак у Банку були відсутні підстави для звернення з позовом до суду, а у суду - задовольняти позовні вимоги позивача, тому просить апеляційну скаргу задовольнити повністю.

Колегією судів встановлено, що Позивач - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи: п.і. 79026, м. Львів, Франківський район, вул. Сахарова, 78, йому присвоєно код ЄДРПОУ 09807862, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 49-53). ПАТ «Кредобанк» наділений правом відповідно до ст. 95 ЦК України створювати філії та відділення, які не є юридичними особами, коло їх повноважень визначене відповідними Положеннями, а керівники філій та відділень - діють від імені юридичної особи згідно довіреностей. Філією Банку є Центральна філія Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Наливайка, 6 (а.с. 51-53), та Чернівецьке відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Комарова, 33.

Відповідач/апелянт: ОСОБА_2 є Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою (Приватним підприємцем), дата державної реєстрації: 09.02.2001 р., місце проживання: п.і. АДРЕСА_1, підприємцю присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданий станом на 09.09.2014 р. (а.с. 69-70).

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що покликання Скаржника в частині, що він був неналежним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, так як не отримував ні ухвали суду про порушення провадження у справі, ні повісток про призначення розгляду справи, а тому не мав змоги подати заперечення на позов та докази безпідставності звернення Банку з таким позовом, є безпідставними, виходячи з такого.

Позовна заява з додатками до неї (а.с. 6-61) Позивачем була надіслана до господарського суду Чернівецької області - по-пошті - 04.07.2014 р., що підтверджується поштовим штампом на конверті (а.с. 61), поступила до господарського суду 11.08.2014 р. за вхідним № 1209, автоматичним розподілом справ розподілена судді цього суду Дутка В.В. (а.с. 6). Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11 серпня 2014 р. порушено провадження у справі № 926/1209/14 та розгляд справи призначено на 26 серпня 2014 р. на 10 год. 30 хв. (а.с. 1), про що сторони були належним чином повідомлені: Позивач - 15.08.2014р. рекомендованою поштою № 7902604874300 з повідомленням про вручення (а.с. 2), рекомендована кореспонденція, яка надсилалася за місцем проживання (адресу) Відповідача: АДРЕСА_1, повернулася на адресу суду без вручення адресату, з написом працівника установи зв'язку (пошти): «За зазначеною адресою не проживає» (а.с. 3 - 5). З підстав зазначених в ухвалі місцевого суду від 26 серпня 2014 р. у даній справі, розгляд справи було відкладено на 11.09.2014 р. на 12 год. 00 хв., про що Відповідач, повторно, повідомлявся рекомендованою кореспонденцією (а.с. 66-67) за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена кореспонденція, повторно, повернулася на адресу суду без вручення отримувачу з написом працівника пошти: «За зазначеною адресою не проживає» (а.с. 65 - 67).

Судове рішення по даній справі теж було скеровано Відповідачу по-пошті за вищевказаною адресою, однак повернулася на адресу суду без вручення адресату з написом працівника пошти: «За зазначеною адресою не проживає» (а.с. 122 - 124).

Судове рішення по справі Відповідачка отримала, особисто, згідно поданого клопотання (а.с. 121).

Як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 09.09.2014 р. (а.с. 69-70), місцем проживання СПД-ФО ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1, яка зазначена в позовній заяві, на конвертах, у яких надсилалися Відповідачу господарським судом ухвали суду від 11.08.2014 р., від 26.08.2014 р. та судове рішення по справі.

СПД-ФО ОСОБА_2 не повідомляла про зміну юридичної адреси, як це передбачено п. 9.3.3. Кредитного договору.

З огляду на вищенаведені обставини належить зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Вказана правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 ГПК України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, а відтак правомірно розглянув справу за наявними у справі документами.

Слід зазначити, що рекомендована кореспонденція з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 р. (а.с. 131), яка надсилалася Апелянту за адресою вказаною в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1, теж повернулася на адресу ЛАГС без вручення адресату з написом працівника пошти: «За зазначеною адресою не проживає» (а.с. 134 -137).

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 22.03.2012 р. між ПАТ "Кредобанк" в особі директора Чернівецького відділення Центральної філії ПАТ «Кредо банк» (Банк - за договором, Позивач - по справі) та СПД-ФО (Приватним підприємцем) ОСОБА_2 (Позичальник - за договором, Відповідач - по справі) був укладений Кредитний договір № 0026/2012 (далі за текстом - Договір) (належним чином засвідчена копія Кредитного договору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 71-82), копія (а.с. 10-21).

Вказаний Договір укладено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками обох сторін, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України.

Згідно умов вказаного Договору, Банк зобов'язувався надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії (розділ 1 Кредитного договору).

У розділі 2 Кредитного договору сторони погодили порядок та умови видачі Кредиту.

Так, у п. 2.1. Договору передбачено, що Банк видає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його у розмірі 200 000,00 грн. (п.п. 2.1.1. Договору) для придбання автомобіля Peugeot RCZ 2011 р.в. у ТОВ "Франс - Автомотів" згідно рахунку - фактури № 000093 від 16.02.2012 р.(п. 2.1.2 Договору) під 13,99% річних (п.п. 2.1.3. Договору).

Пунктом 2.1.6. Договору сторони передбачили порядок видачі Кредиту: шляхом оплати платіжних документів з позичкового рахунку Позичальника за цільовим призначенням. Позичковий рахунок зазначений у п. 2.6. Договору.

Відповідно до п.2.5. Кредитного договору, Кредит надається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Датою остаточного повернення кредиту є 21 березня 2019 р. (п. 2.2. Договору).

У пункті 2.9. Договору сторони передбачили порядок відмови у видачі Позичальнику Кредиту або його частини та випадки, коли Банк вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, де серед інших, зазначено такий випадок, як несвоєчасна сплата процентів та/або повернення Кредиту (частини кредиту).

У розділі 3 Договору сторони погодили забезпечення виконання зобов'язання, яким є автомобіль Peugeot RCZ 2011 р.в., що буде належати Позичальнику (після отримання відповідно свідоцтва про реєстрацію його в органах МРЕВ); вартістю згідно рахунку - фактури № 000093 від 16.02.2012 р. 264 166,67 грн. без ПДВ; заставною вартістю 211 333,34 грн.

У розділі 4 визначено «Розрахунки між сторонами».

Так, у п. 4.2. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1. цього Договору з моменту видачі Кредиту: - до терміну вказаному у п. 2.2. цього Договору; - до дати звернення Банку з заявою до: суду із вимогою про дострокове повернення суми кредиту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів, або - нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, для дострокового погашення за його рахунок суми кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів (п.п. 5.8., 5.9., і 5.10 Договору).

У п. 4.3. Договору зазначено, що Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2. цього Договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.

У випадку неповернення Кредиту в термін, визначений цим Договором та додатками до нього, Банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п.п. 7.1., 7.2.., 7.5. цього Договору.

Розділом 5 Договору передбачено порядок повернення Кредиту.

Так, у п. 5.1. визначено, що повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіка повернення Кредиту, який є додатком до цього Договору, шляхом безготівкових перерахунків або внесення готівки в касу Банку (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору Позичальник уповноважив та безвідклично доручив Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків Позичальника відкритих у банку (його відділеннях) і спрямовувати на погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також неустойки (штрафу, пені) у строк визначений Договором.

У п. 5.6. Договору сторони визначили черговість погашення заборгованості:

5.6.1. прострочені платежі по сплаті комісій за користування Кредитом;

5.6.2. прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом;

5.6.3. прострочені платежі по поверненню Кредиту (основного боргу);

5.6.4. строкові платежі по сплаті нарахованих комісій за користування Кредитом, термін яких наступає в поточному місяці;

5.6.5. строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом, термін яких наступив в момент надходження коштів;

5.6.7. проценти за користування Кредитом, термін сплати яких наступає в поточному місяці;

5.6.8. пеня, штрафи та інші види неустойки;

5.6.9. строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

В абзаці другому п. 5.6. Договору зазначено, що Сторони не вправі самостійно змінювати встановлену черговість погашення заборгованості. У випадку надходження коштів від Позичальника з призначенням платежу, яке порушує встановлений вище порядок погашення, Банк проводить погашення заборгованості Позичальника відповідно до положень цього пункту незалежно від вказаного Позичальником призначення платежу.

Відповідно до п. 5.8. Договору Банк у випадках передбачених п. 2.9. цього Договору вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника, а Позичальник (п. 5.9. Договору) зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 5.8.) достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 7 Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник сплачує на вимогу Банку пеню: - за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за весь час прострочення.

При не поверненні або несвоєчасному поверненні суми Кредиту (його частини) в гривні Позичальник на вимогу Банку повертає цю суму Кредиту збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення (п. 7.2. Договору) Крім того, згідно п. 7.5. Договору, Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, в т.ч. упущену вигоду яка розраховується у порядку визначеному Договором (друге речення п. 7.5. Договору). При цьому сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим Договором, прирівнюється до строку позовної давності встановлений законом для основної вимоги за цим Договором (п. 7.7. Договору).

Гарантії Позичальника визначені у розділі 8 Договору. Права та обов'язки сторін - у розділі 9 Договору.

Так у п. 9.3.2. передбачено обов'язок Позичальника негайно повідомляти Банк про виникнення будь-якого випадку та/або обставин, які б могли значно та/або негативно вплинути на здійснення господарської діяльності і/або на фінансовий стан Позичальника та його спроможність виконувати умови цього Договору, а у п. 9.4.2. - Достроково повернути Банку Кредит у порядку, визначеному у п. 5.9. цього Договору.

Зазначений Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 11.1. Договору).

У п. 13.1. Сторони передбачили, що будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з цим Договором, повинно подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної Сторони, що зазначені в цьому Договорі, або іншу адресу, про яку відповідна Сторона письмово повідомить іншу.

З аналізу умов вищевказаного Кредитного договору, його основних та другорядних /неосновних/ ознак зазначений вище правочин є кредитним договором, в силу ст. 1054 ЦК України, яка закріплює законодавчо визначене поняття кредитного договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено місцевим господарським судом, станом на дату звернення з позовом до місцевого господарського суду - 04.07.2014 р. (дата здачі позовної заяви з додатками до установи зв'язку (ч. 2 ст. 255 ЦК України), що підтверджується відтиском штампа установи зв'язку на конверті (а.с. 61), описом вкладення у цінний лист (а.с. 60), 11.08.2014 р. - дата, яку зазначив суд у судовому рішенні, це дата поступлення позовних матеріалів на адресу місцевого господарського суду за вх. № 1209 (а.с. 6), що за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 153 711,09 грн. за несвоєчасне виконання умов Кредитного договору з яких: 148 268,83 грн. - неповернута сума Кредиту (основного боргу); 4 930,37 грн. - прострочені відсотки; 353,26 грн. - пеня по простроченій основній сумі Кредиту за період 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р.; 158,63 грн. - пеня по прострочених відсотках за період з 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р.

Як зазначено вище у цій постанові, ст. 1054 ЦК України закріплено законодавчо визначене поняття кредитного договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання Відповідачем кредитних коштів в сумі 200 000,00 грн. згідно умов вищевказаного Договору підтверджується меморіальним ордером № 9056377 від 09.04.2012 р. (а.с. 86).

Місцевим господарським судом встановлено, що як вбачається з розрахунку суми позову про стягнення заборгованості по Кредитному договору № 0026/2012 від 22.03.2012р., остання проплата відповідачем датована січнем місяцем 2014 р. в сумі 1 730,17 грн. з передбачених згідно графіку повернення кредиту 2 381,00 грн.

Апелянт вважає, що висновок суду про те, що остання оплата Відповідачкою датована січнем місяцем 2014 року не відповідає дійсності, так як оплата здійснювались хоча і не в повному обсязі, проте щомісячно, а саме: 14.02.2014 р. на суму 1500,00 грн. платіжним дорученням № 4357992, 05.03.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 6554637; 06.03.2014 р. на суму 600,00 грн. платіжним дорученням № 6714409; 18.03.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 7931439; 23.04.2014 р. на суму 200,00 грн. платіжним дорученням № 11702165; 07.05.2014 р. на суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 13201248; 14.05.2014 р. на суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 13901376 та 04.06.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 16568202 з зазначенням у платіжних документах призначення платежу: «Погашення кредиту № 0026/2012 від 22.03.2012 р.» та відміткою Банку «Каса № 1», включно з червнем 2014 р., що підтверджує долученими до апеляційної скарги платіжними документами (а.с. 142-147). Крім того Апелянт стверджує, що проведену нею оплату за січень 2014 р. - 04.06.2014 р. в сумі 11 700,00 грн. Позивач не зарахував до зменшення розміру заборгованості по Кредиту, а вказав суму 15 105,20 грн. - 11 700,00 грн., фактично борг за кредитом складає 3405,20 грн., що є значно меншим ніж 10% від суми кредиту.

Однак перевіривши вищезазначені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вказане твердження Апелянта є помилковим та спростовується матеріалами справи, зокрема, довідкою (форми Ф.1220) наданою Центральною філією ПАТ «Кредобанк» про «Рух коштів по рахунку з 22.03.2012 р. по 10.06.2014 р. ФОП ОСОБА_2» сформований 10.06.2014 р. (а.с. 87-103), із змісту вбачається, що платежі, які вносилися Відповідачем: 21.01.2014 р. платіжним дорученням № 1553501 на суму 3000,00 грн., 31.01.2014 р. платіжним дорученням № 2939630 на суму 2400,00 грн., 14.02.2014 р. на суму 1500,00 грн. платіжним дорученням № 4357992, 05.03.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 6554637; 06.03.2014 р. на суму 600,00 грн. платіжним дорученням № 6714409; 18.03.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 7931439; 23.04.2014 р. на суму 200,00 грн. платіжним дорученням № 11702165; 07.05.2014 р. на суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 13201248; 14.05.2014 р. на суму 500,00 грн. платіжним дорученням № 13901376 та 04.06.2014 р. на суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 16568202, що разом складає 11 700,00 грн., були враховані Банком при розрахунку заборгованості по кредиту та процентах на дату подання позову до суду (а.с. 101-103).

Колегією суддів встановлено, що Відповідач сплачував вищевказані платежі на позичковий рахунок визначений у п. 2.6. Договору через касу Банку відповідно до п. 5.2. Договору, призначення платежу: погашення кредиту за договором № 0026/2012 від 22.03.2012 р.

Першим реченням абзацу 2 п. 5.6. Договору передбачено, що сторони не вправі самостійно змінювати встановлену черговість погашення заборгованості. Черговість погашення заборгованості встановлена у п.п. 5.6.1., 5.6.2., 5.6.3., 5.6.5., 5.6.6., 5.6.7., 5.6.8 та 5.6.9 п. 5.6. Даного Договору. Як зазначено у другому реченні абзацу 2 п. 5.6. Договору, що у випадку надходження від Позичальника коштів з призначенням платежу, яке порушує встановлений вище порядок погашення, Банк проводить погашення заборгованості Позичальника відповідно до положень цього пункту незалежно від вказаного Позичальником призначення платежу.

Відтак, Банк, правомірно, відповідно до наданого йому Договором права (п. 5.6.) проводив погашення заборгованості Позичальника відповідно до встановленої черговості погашення незалежно від вказаного Позичальником призначення платежу.

Відтак кошти, сплачені Відповідачем 21.01.2014 р. в сумі 3000,00 грн. як погашення кредиту, Банком 21.01.2014 р. в сумі 2368,30 грн. зараховано на погашення процентів по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. (док. № 1603159), 631,70 грн. (док. № 1603175) зараховано за призначенням платежу «Повернення: Кл. кр. сд. № 0026/2012». Кошти, сплачені Відповідачем 31.01.2014 р. в сумі 2400,00 грн. як погашення кредиту, Банком 31.01.2014 р. в сумі 2400,00 грн. зараховано за призначенням платежу «Повернення: Кл. кр. сд. № 0026/2012» (док. № 3038575). Кошти, перераховані Відповідачем 14.02.2014 р. в сумі 1500,00 грн. як погашення кредиту, Банком 14.02.2014 р. в сумі 1500,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012р. (док. № 4431033). Кошти, сплачені Відповідачем 05.03.2014 р. в сумі 1000,00 грн. як погашення кредиту, Банком 05.03.2014 р. в сумі 839,18 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. (док. № 6650467), 160,82 грн. на оплату % по траншу (док. № 6650473). Кошти, перераховані Відповідачем 06.03.2014 р. в сумі 600,00 грн. як погашення кредиту, Банком 06.03.2014 р. в сумі 600,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. (док. № 6776156). Кошти, сплачені Відповідачем 18.03.2014 р. в сумі 1000,00 грн. як погашення кредиту, Банком 18.03.2014 р. в сумі 1000,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. (док. № 7940436). Кошти, перераховані Відповідачем 23.04.2014 р. в сумі 200,00 грн. як погашення кредиту, Банком 18.03.2014 р. в сумі 200,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. (док. № 11703898). Кошти, перераховані Відповідачем 07.05.2014р. в сумі 500,00 грн. як погашення кредиту, Банком 07.05.2014 р. в сумі 500,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р. (док. № 13316985). Кошти, сплачені Відповідачем 14.05.2014 р. в сумі 500,00 грн. як погашення кредиту, Банком 14.05.2014 р. в сумі 500,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012р. (док. № 6776156). Кошти, оплачені Відповідачем 04.06.2014 р. в сумі 1000,00 грн. як погашення кредиту, Банком 04.06.2014 р. в сумі 1000,00 грн. зараховано на оплату % по траншу № 0026/2012 відповідно до кредитного договору № 0026/2012 від 22.03.2012р. (док. № 6776156).

Як вбачається з матеріалів даної справи, Банк, відповідно до наданого йому Договором права (п. 5.6.) за платежами зі сплати заборгованості по кредиту, які сплачувалися Відповідачем за період з 30.03.2012 р. по 31.12.2013 р. (вказаний період Відповідачем не оспорюється) та за період з 21.01.2014 р. по 04.06.2014 р., проводив погашення заборгованості Позичальника відповідно до встановленої черговості погашення незалежно від вказаного Позичальником призначення платежу (п.п. 5.6. Договору № 0026/2012 від 22.03.2012 р.), відтак платежі, які були сплачені Апелянтом у період з лютого по червень 2014 р. включно, були зараховані Банком у встановленій Договором черговості на погашення заборгованості Позичальника за простроченими платежами, які мали місце раніше, потім строкові та інші. Таким чином, Банк у наданих до позовної заяви розрахунках станом на 10.06.2014 року, враховуючи нерегулярну та неповну оплату за Кредитним договором (згідно графіка погашення кредиту, щомісячній оплаті підлягає 2381,00 грн.) правомірно відобразив розмір заборгованості 15 105,20 грн., з яких: 10 174,83 грн. - прострочена заборгованість по кредиту та 4 930,37 грн. - прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом.

Перевіривши погашення заборгованості за кредитом за весь період правовідносин, які склалися між сторонами на виконання умов Кредитного договору (а.с. 87-103, 104-106), колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що остання оплата, яка поступила та була зарахована на погашення кредиту датована січнем місяцем 2014 р. в сумі 1 730,17 грн., оскільки інші оплати, які проводилися Відповідачем за період лютий 2014 р. по 04.06.2014 р. включно, зараховані Банком відповідно до п. 5.6. Договору, незалежно від зазначення у платіжних документах про призначення платежу (абзац 2-й п. 5.6. Договору), на погашення інших видів заборгованості в порядку черговості.

З огляду на вищенаведене, розмір заборгованості 15 105,20 грн. не підлягає зменшенню на суму 11 700,00 грн. (11 700,00 грн. - це оплата, яка проведена Відповідачем з січня 2014 р. по червень 2014 р. включно), як стверджує Апелянт.

Пунктом 5.8. Кредитного договору зазначено, що банк у випадках, передбачених п. 2.9. Договору, а саме: невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених договором; наявності обставин, які свідчать про те, що наданий кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором, несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту), вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до п. 5.9. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі.

Листом від 28.05.2014р. позивач звертався до Відповідача з Вимогою вих. № 2014/05/28-1 про дострокове повернення заборгованості в сумі 150679,51 грн. основного боргу та 274,76 грн. пені у зв'язку з невиконанням положень Кредитного договору у термін до 16.06.2014 р. (а.с. 83-84). Вимога була направлена на адресу відповідача 28.05.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком органу поштового зв'язку (а.с. 85).

Станом на дату звернення з позовними вимогами до суду Відповідач вимогу про дострокове виконання зобов'язання за Кредитним договором не виконав.

Колегією суддів не приймається до уваги твердження Апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ФОП ОСОБА_2 зазначеної вимоги Банку, оскільки зазначена вимога надсилалася Позивачем Відповідачу по-пошті (а.с. 85) у порядку визначеному Кредитним договором (п. 5.8.). Умови зазначеного пункту не вимагають для Банку підтвердження отримання Позичальником письмового повідомлення Банку.

В свою чергу, пункт 5.9. Договору стосується безпосередньо Позичальника, який зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 5.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.

В апеляційній скарзі Апелянт вказує /приводиться дослівно/: «Проте, 28 травня 2014 року Банком було надіслано вимогу за № 2014/05/28-1 про дострокове повернення Кредиту, відсотків, комісій та інших належних до сплати платежів, які склали загальну суму: 150 679,51 грн., з яких 148268,83 грн. - неповернута сума кредиту, 2 410,68 грн. - прострочені відсотки та 274,76 грн. - нарахована пеня станом на 30.04.2014 року» /рядки 19-23 зверху сторінки другої описової частини апеляційної скарги/ (а.с. 139), що по своїм змістовим навантаженням спростовує твердження Скаржника про неотримання ним вимоги Банку про дострокове повернення заборгованості від 28.05.2014 р.

Як свідчать матеріали справи, поштову кореспонденцію за вказаною адресою Відповідач не отримує (а.с. 3-5, 65-67, 122-124, 135-137), не дивлячись на те, що зареєстроване місце проживання Апелянта/відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 69-70), що підтверджується, зокрема, апеляційною скаргою (а.с. 138), Довіреністю на представника від 01.10.2014 р. реєстровий № 3130 (а.с. 155) та інших документах (а.с. 119, 121).

Представник Апелянта у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду не спростував вказаних вище обставин.

Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п.7.1. Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу Банку сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Місцевим господарським судом встановлено, що на дату звернення позивача до суду пеня за несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором складає 511,89 грн. з них: 353,26 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту за період з 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р. та 158,63 грн. - пеня по прострочених відсотках за період з 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій які учасник господарських зобов'язань повинен сплати за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, пеня у розмірі 353,26 грн. нарахована по простроченій основній сумі кредиту за період з 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р., а саме:

від суми боргу 780,20 грн., право на нарахування пені виникло у Позивача з 09.12.2013 р. по 22.12.2013 р. = 14 днів прострочення, облікова ставка НБУ у зазначений період 6,5%, подвійна облікова ставка (13% (6,5%*2)/100% = 0,13), пеня = 3,94 грн.; від суми боргу 2301,53 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 24.12.2013 р. по 30.12.2013 р. = 7 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13% (6,5%*2)/100% = 0,13), пеня = 5,82 грн.; від суми боргу 1301,53 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 31.12.2013 р. по 20.01.2014 р. = 21 день прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13% (6,5%*2)/100% = 0,13), пеня = 9,87 грн.; від суми боргу 669,83 грн., право на нарахування пені у Позивача виникло з 21.01.2014 р. = 1 день прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 0,24 грн.; від суми боргу 3050,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 22.01.2014 р. по 30.01.2014 р. = 9 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 9.92 грн.; від суми боргу 650,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 31.01.2014 р. по 23.02.2014 р. = 24 дні прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 5,64 грн.; від суми боргу 3031,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 24.02.2014 р. по 23.03.2014 р. = 28 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 30,66 грн.; від суми боргу 5412,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 24.03.2014 р. по 14.04.2014 р. = 22 дні прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 43,00 грн.; від суми боргу 5412,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 15.04.2014 р. по 22.04.2014 р. = 8 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19% (9,5%*2)/100% = 0,19), пеня = 22,85 грн.; від суми боргу 7793,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 23.04.2014 р. по 21.05.2014 р. = 29 днів прострочення, облікова ставка НБУ-9,5%, подвійна облікова ставка (19%/100% = 0,19), пеня = 119,29 грн.; від суми боргу 10174,83 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 22.05.2014 р. по 09.06.2014 р. = 19 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19% (9,5%*2)/100%) = 0,19), пеня = 102,03 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 158,63 грн. - пені по прострочених відсотках розрахованих за період з 09.12.2013 р. по 09.06.2014 р., а саме:

від суми боргу 2340,33 грн. право на нарахування пені виникло у Позивача з 09.12.2013 р. по 17.12.2013 р. = 9 днів прострочення, облікова ставка НБУ у зазначений період 6,5%, подвійна облікова ставка (13% (6,5%*2)/100% = 0,13), пеня = 7,61 грн.; від суми боргу 1240,33 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 18.12.2013 р. по 22.12.2013 р. = 5 днів прострочення, облікова ставка НБУ-6,5%, подвійна облікова ставка (13% (6,5%*2)/100% = 0,13), пеня = 2,24 грн.; від суми боргу 2368,30 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 08.01.2014 р. по 20.01.2014 р. = 13 днів прострочення, облікова ставка НБУ-6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 11.12 грн.; від суми боргу 2339,18 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 04.02.2014 р. по 13.02.2014 р. = 10 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 8,45 грн.; від суми боргу 839,18 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 14.02.2014 р. по 03.03.2014 р. = 18 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 5.45 грн.; від суми боргу 2913,79 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло за 04.03.2014 р. = 1 день прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 1,05 грн.; від суми боргу 1913,79 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло за 05.03.2014 р. = 1 день прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 0,69 грн.; від суми боргу 1313,79 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 06.03.2014 р. по 17.03.2014 р. = 12 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 5,69 грн.; від суми боргу 313,79 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 18.03.2014 р. по 01.04.2014 р. = 15 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 1,70 грн.; від суми боргу 2610,68 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 02.04.2014 р. по 14.04.2014 р. = 13 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 6,5%, подвійна облікова ставка (13%/100% = 0,13), пеня = 12,26 грн.; від суми боргу 2610,68 грн. з 15.04.2014 р. по 22.04.2014 р. = 8 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19% (9,5%*2)/100%) = 0,19), пеня = 11,02 грн.; від суми боргу 2410,68 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 23.04.2014 р. по 05.05.2014 р. = 13 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19%/100% = 0,19), пеня = 16,54 грн.; від суми боргу 4633,48 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло за 06.05.2014 р. = 1 день прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19%/100% = 0,19), пеня = 2,45 грн.; від суми боргу 4133,48 грн. з 07.05.2014 р. по 13.05.2014 р. = 7 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19% (9,5%*2)/100%) = 0,19), пеня = 15,27 грн.; від суми боргу 3633,48 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло з 14.05.2014 р. по 02.06.2014 р. = 20 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19%/100% = 0,19), пеня = 38.35 грн.; від суми боргу 5930,37 грн. право на нарахування пені у Позивача виникло за 03.06.2014 р. = 1 день прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19%/100% = 0,19), пеня = 3,13 грн.; від суми боргу 4930,37 грн. з 04.06.2014 р. по 09.06.2014 р. = 6 днів прострочення, облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка (19% (9,5%*2)/100%) = 0,19), пеня = 15,61 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені по простроченій основній сумі кредиту та пені по прострочених відсотках, колегія суддів встановила, що нарахування вчинено відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, позов заявлено в межах строків позовної давності встановлених п. 7.7. Кредитного договору та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, відтак погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позову в частині стягнення пені.

Апелянт в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що у відповідності до п.п. 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також частини 4 ст. 43 Конституції України, правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, які виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору, регулюються положеннями спеціального Закону, а саме Закону України «Про захист прав споживачів».

В даному випадку слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Споживачем, в розумінні вищезазначеної статті, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Главою 5 ЦК України (ст.ст. 50-54) визначено загальні положення про фізичну особу-підприємця. Так, ч. 1 ст. 50 ЦК України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 58 ГК України).

У підпункті 3.8.1. п. 3.8. ст. 3 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 95, надається поняття підприємця, під яким розуміється фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність.

При цьому, у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи, такий громадянин визнається суб'єктом господарювання.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, Апелянт: ОСОБА_2 є Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою (Приватним підприємцем), дата державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: 09.02.2001 р., місце проживання: п.і. АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1. Види діяльності підприємця: 18.10 Виготовлення одягу зі шкіри спеціалізованими підприємствами за індивідуальним замовленням населення, 18.22.2 Виробництво верхнього одягу спеціалізованими підприємствами за індивідуальним замовленням населення, 52.41.1 Роздрібна торгівля тканинами, 52.41.2 Роздрібна торгівля побутовими текстильними товарами, 52.42.1. Роздрібна торгівля одягом, включаючи спортивний, 52.42.3 Роздрібна торгівля галантерейними виробами, 52.43.2 Роздрібна торгівля шкіргалантерейними виробами, 52.74.1 Ремонт і перероблення одягу що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданий станом на 09.09.2014 р. (а.с. 69-70).

Отже, СПД-ФО (Приватний підприємець) ОСОБА_2, як суб'єкт господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність, не може набувати статусу «споживача» в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно, Кредитний договір № 0026/2012 від 22 березня 2012 р., який укладено між ПАТ «Кредобанк» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, яка діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 09.02.2001 р. номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 20380170000003559, не є споживачем.

З огляду на викладене, твердження Апелянта/відповідача в апеляційній скарзі на те, що Кредитний договір № 0026/2012 від 22.03.2012 р., правову оцінку якому надано вище, є договором про надання споживного кредиту та, що місцевим господарським судом у зв'язку із цим, допущено порушення Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковим.

В силу статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, позовні вимоги Позивача про дострокове стягнення заборгованості та пені за Кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Інші твердження Апелянта, на які він посилається в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами, не спростовують висновків місцевого господарського суду, які викладені у рішенні від 12 вересня 2024 р. за наслідками розгляду справи № 926/1209/14.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, рішення господарського суду Чернівецької області від 12 вересня 2014 року у справі № 926/1209/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника/відповідача у даній справі.

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 12.09.2014 року у справі № 926/1209/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 26.11.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 27.11.2014 р.