Ухвала суду № 41601294, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/72638/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський хлібозавод»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011

у справі №2а-12516/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський хлібозавод»

до Ізюмської ОДПІ у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 позов задоволено. Скасовано рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області №0000212320/0 від 08.06.2010, №0000212320/1 від 06.07.2010, №0000212320/2 від 06.09.2010.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт №725/2320/00381901 від 26.05.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено валові витрати по придбанню електроенергії, яка не використана у власній господарській діяльності на загальну суму 120470,00 грн., по віднесенню витрат на оплату праці, не пов?язаній з власною господарською діяльністю на загальну суму 325261,00 грн., у зв?язку з завищенням суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов?язкового страхування, працівників, задіяних у виробництві, обслуговуванні виробництва та реалізації хлібобулочних виробів, не пов?язану з власною господарською діяльністю на загальну суму 121130,00 грн.; пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин на загальну суму 50396,00 грн.; пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено амортизаційні відрахування на суму амортизації невиробничих фондів на загальну суму 95157,00 грн.

Вищевказані порушення призвели до заниження оподатковуваного прибутку у сумі 712414,00 грн. та відповідно податку на прибуток у сумі 178104,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212320/0 від 08.06.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток в сумі 221981,00 грн., у т.ч. основного платежу 147987,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 73994 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків з його господарською діяльністю.

З огляду на те, що позивачем у період з 01.04.2007 по 31.12.2007 здійснювалось нарахування заробітної плати з відповідними відрахуваннями та подальшим віднесенням у податковому обліку до складу валових витрат заробітної плати працівників, що здійснювали виробництво та реалізацію хлібобулочних виробів та обслуговували вищевказане виробництво, у той час як підприємство, відповідно до даних бухгалтерського обліку діяльності з виробництва та реалізації хлібобулочних виробів не здійснювало, суд апеляційної інстанцій правильно погодився з висновками контролюючого органу про завищення валових витрат на суму 325261 грн. витрат на оплату праці та 121130 грн. сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов?язкового страхування.

Сторонами не заперечується, що з 01.01.2007 по 31.12.2009 позивачем все виробниче обладнання, власні приміщення, торгівельні об?єкти та транспортні засоби були передані в оренду ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі» ( з 01.04.2008 ТОВ «Кулиничівський хлібзавод»).

Договорами оренди було передбачено, що орендодавець відшкодовує орендарю вартість ремонтних робіт і виробництва невід?ємних поліпшень при розірванні договору оренди, у зв?язку з чим віднесення позивачем до валових витрат у П кварталі 2009 року вартості будівельних матеріалів та послуг по ремонту основних фондів, які передані в оренду, є безпідставним.

Щодо порушення абз.2 пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних декларації на прибуток підприємств за 2008 рік балансова вартість основних засобів на кінець 2008 року склала 0, амортизація не нараховувалась. В декларації за 1 квартал 2009 року позивачем було зазначено балансову вартість усіх груп основних засобів на початок 2009 року в сумі 1136012 грн. при цьому доказів придбання основних засобів у ІУ кварталі 2008 року та протягом 2009 року позивачем не надано, тобто у податковому обліку позивача відсутні дані щодо наявності основних засобів на початок 2009 року, у зв?язку з чим здійснення позивачем нарахування амортизаційних відрахувань у І - ІУ кварталах 2009 року є безпідставин.

Доказів виправлення помилок допущених у декларації на прибуток підприємств за 2008 рік позивачем суду не надано.

Вищенаведеним спростовуються доводи, які наведені позивачем в касаційній скарзі, як підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції свідчать про правильне застосування норм матеріального права. Підстав для скасування судового рішення, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський хлібозавод» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Т.М.Шипуліна