Ухвала суду № 41601292, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/67939/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011

у справі №0670/2223/11

за позовом Приватного підприємства «Немильнянський цегельний завод»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 17.02.2011 №0000542330/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 665228,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 169/05-53/23-30/35144394 від 10.02.2011.

Перевіркою встановлено завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації за жовтень 2010 року в розмірі 698561 грн. внаслідок:

- включення, у порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту за липень 2008 року 33333, 00 грн. ПДВ по податковій накладній, виписаній у червні 2008 року;

- віднесення до податкового кредиту за жовтень 2008 року 68802,00 грн. ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентом ТОВ «Сервісний Металоцентр «Леман-Україна», державну реєстрацію якого скасовано і дієздатність й правоздатність якого викликає сумнів, що є порушенням вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року на 601872, 00 грн. у зв'язку з тим, що позивач протягом 12-ти останніх місяців мав обсяги оподатковуваних операцій менші (7275, 00 грн.), ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (877628, 00 грн.), що є порушенням підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки 17.02.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542330/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 698561 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Щодо висновків податкового органу про завищення податкового кредиту за жовтень 2008 року у розмірі 68802 грн., внаслідок порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки неможливо підтвердити по ланцюгу до виробника сплату суми ПДВ (68802 грн.) за жовтень 2008 року до бюджету і підтвердити взаємовідносини з постачальником - ТОВ «Сервісний Металоцентр «Леман-Україна», оскільки вказаного контрагента 30.12.2010 знято з обліку і скасовано його державну реєстрацію, то судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих, реєстраційних і фінансово-господарських документів підприємства та скасування його державної реєстрації, у відсутності інших порушень діючого законодавства, не має наслідком недійсність усіх юридично значимих дій вчинених таким підприємством з іншими суб'єктами підприємницької діяльності з моменту його державної реєстрації і до виключення з державного реєстру.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції між позивачем і ТОВ «Сервісний Металоцентр «Леман-Україна» по придбанню вказаних товарно-матеріальних цінностей (швелер, круг, арматура) на суму 68801,79 грн. підтверджено належними первинними документами, у т.ч. податковими накладними, що давало право платнику податків на формування податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки ТОВ «Сервісний Металоцентр «Леман-Україна» було знято з обліку та скасовано державну реєстрацію 30.12.2010, тобто, через два роки після закінчення господарських операцій з позивачем та складання податкових накладних № 4743 і № 4744 від 24.10.2008, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку що дії податкового органу по зменшення у цій частині суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є неправомірними.

Слід погодитись і з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з тих підстав, що позивач протягом 12-ти останніх місяців мав обсяги оподатковуваних операцій менші, ніж заявлена суму бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР).

Абзацом 2 підпункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена до повернення сума бюджетного відшкодування менша за обсяг оподатковуваних операцій, здійснених позивачем за останні 12 календарних місяців, однак сума бюджетного відшкодування виникла внаслідок включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку із спорудженням (будівництвом) основних фондів, а саме: у зв'язку з будівництвом цегельного заводу та спорудженням інших основних засобів (газовідведення, спорудження лінії електропередач, водопостачання, реконструкція приміщення під адмінбудівлю тощо), що підтверджується наявними у справі первинними документами, які досліджувались судом. З огляду на встановлений факт надмірної сплати позивачем ПДВ у зв'язку із спорудженням основних фондів суди дійшли правильного висновку щодо неправомірного зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування, задекларованої позивачем за жовтень 2010 року.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Т.М.Шипуліна