Рішення № 4157174, 12.05.2008, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року травня місяця 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Куриленка О.С. суддів Яковенко Л.Г.

Синельщікової О.В. при секретарі Постіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кредитної спілки „Гедеон" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року позовні вимоги Кредитної спілки „Гедеон" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задоволено частково.

Розірвано кредитний договір № ГД - 0000175 від 15 червня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою „Гедеон".

З ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Гедеон" (юридична адреса: м. Ялта, провулок Новий, 2, код за ЄВРОПУ 33876322, п./р. № 26502054900030 КРУ Приватбанк у м. Сімферополь, МФО 384436) стягнуто 7187 грн., судові витрати у сумі 72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 7289 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким кредитний договір визнати недійсним і стягнути суму в розмірі 4680 грн., посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом не було взято до уваги, що Кредитна спілка „Гедеон" заснована і діє відповідно до Статуту, прийнятого зборами кредитної спілки. Статут кредитної спілки „Гедеон" прийнятий на підставі Закону України «Про кредитні спілки», Закону України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інших законів і нормативно-правових актів. Кредитні договори укладаються кредитною спілкою „Гедеон" на підставі Статуту, будь-який відступ або невиконання вимог Статуту призводить до незаконності угоди з кредитного договору. Кредити видаються лише членам кредитної спілки, але заяву на вступ у спілку позичальник не писав. Отже, вважає, що позивачем порушено вимоги статті 2.1

Справа № 22-ц-682/2008 р.

Головуючий у першій інстанції Бондаренко Г.М.

Доповідач Синельщікова О.В.

2

Закону України «Про кредитні спілки», пункту 3.1. Статуту кредитної спілки „Гедеон", але суд не дав цьому належної оцінки. Також, вказує, що, звернувшись до суду з позовом, кредитна спілка „Гедеон" порушила пункти 4.7.1. та 6.2.3. кредитного договору, відповідно до яких при виникненні заборгованості по кредиту кредитор за 10 календарних днів повинен письмово повідомити позичальника про дострокове погашення кредиту і збільшення процентної ставки, але цей порядок врегулювання спору не був використаний. Крім того, посилається на те, що докази, які мали значення для розгляду справи, судом першої інстанції не були прийняті до уваги.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги Кредитної спілки „Гедеон", суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої обов'язки з повернення суми кредиту, чим істотно порушив умови кредитного договору, який слід розірвати зі стягненням суми заборгованості та неустойки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судовим рішенням частково, вважає, що є підстави для його зміни.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 15 червня 2006 року між ОСОБА_1., як позичальником, та Кредитною спілкою «Гедеон», як кредитором, був укладений кредитний договір № ГД - 0000175, та відповідачем одержано 5900 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером РКО -000338 від 15.06.2006 року.

Згідно умов Договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах, передбачених Договором грошові кошти (споживчий кредит) у сумі 5900 грн., строком на 12 місяців з 15 червня 2006 року по 15 червня 2007 року, зі сплатою 24% річних. Позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту шляхом щомісячної сплати тіла кредиту та нарахованих відсотків згідно Додатка до Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

У разі прострочення Позичальником строків сплати тіла та відсотків по кредиту, визначених договором, Позичальнику на суму отриманого кредиту нараховується підвищена відсоткова ставка до моменту повного погашення заборгованості за відповідний період.

При розгляді справи судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1- позичальник за зазначеним кредитним договором не виконав своє зобов'язання стосовно своєчасного погашення заборгованості у встановлені строки, не сплатив щомісячні платежі на погашення кредиту та відсотків 15.07.06р., 15.08.06р., 15.09.06р., 15.10.06р.. 15.11.06р., 15.12.06р., 15.01.07р.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

3

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з боку відповідача, який не сплачував з липня 2006 року щомісячні платежі на погашення суми кредиту і відсотків за його використання, мало місце істотне порушення кредитного договору, що є підставою для його розірвання за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 2, 5 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Вирішуючи питання про стягнення суми завданих збитків, колегія суддів виходить з того, що позивач отримав 15.06.2006 року кредит у сумі 5900 грн., сума якого повністю не погашена, вона підлягає стягненню у повному обсязі. Стягненню підлягають також 24% відсотків за 143 дні (554, 76грн.+36, 90грн.=591, 66грн.).

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За пунктом 7.1. Договору стягненню з відповідача підлягає сума неустойки за прострочення сплати відсотків по кредиту за підвищеною відсотковою ставкою 2182.15 грн. (а.с. 9).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач надав квитанцію про погашення 1000 грн. у рахунок повернення кредиту, ця сума підлягає зарахуванню.

Всього підлягає стягненню 5900+591, 66+2182, 15=8673, 81 грн., за мінусом суми сплачених 15.06.2006 року відсотків в сумі 320 грн. (а.с. 60) та погашеної 20.09.2007 року суми 1000 грн., тобто 7353, 81 грн.

Відповідно до частини 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У зв'язку з чим рішення суду слід змінити за підставами пунктів 1, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про недійсність укладеного ним договору кредиту і відсутність підстав для стягнення заборгованості у повному розмірі, а також неустойки за підвищеними відсотками у зв'язку з тим, що відповідач не набув членства Кредитної спілки «Гедеон».

Відповідно до частин 3, 5, 7 статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі

4

коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

При розгляді справи в апеляційному суді встановлено та із матеріалів справи вбачається, що договір кредиту від 15.06.2006 року укладений Кредитною спілкою «Гедеон» з ОСОБА_1 як з членом кредитної спілки (а.с. 7).

Перед отриманням кредиту ОСОБА_1 згідно квитанції до прибуткового ордеру вніс до Кредитної спілки «Гедеон» 590 гри., 305 грн. та 2 грн. як вступні внески і 3грн. як членський внесок (а.с. 59).

Та обставина, що перед видачею кредиту Кредитною спідкою „Гедеон" не було вирішено питання щодо членства відповідача у кредитній спілці, не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань та від відповідальності за кредитним договором.

Вимоги про визнання кредитного договору недійсним не були заявлені ОСОБА_1 у суді першої інстанції, це позбавляє апеляційний суд можливості відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України з'ясовувати доводи відповідача щодо недійсності договору, які викладені ним в апеляційній скарзі.

Не прийнятними до уваги апеляційного суду є доводи апеляційної скарги про невиконання позивачем вимог пунктів 4.7.1., 6.2.3. Договору.

Відповідно до пункту 4.7.1. Договору про намір змінити розмір процентів за надання кредиту, кредитор зобов'язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять днів до дати початку їх введення, а також надати для укладення Додаткову угоду про внесення змін до цього Договору.

Зазначені положення Договору не були застосовані у спірних правовідносинах, тому що розмір відсотків за договором - 24% не змінений, а підвищена відсоткова ставка врахована відповідно до пункту 7.1. Договору.

Відповідно до пункту 6.2.3. Договору кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту або прострочення сплати відсотків по ньому, стягувати плату за користування позикою, згідно умов, що передбачені в пунктах 1.1, 4.3., 4.6., 7.1. Договору та достроково стягнути загальну заборгованість за цим Договором, письмово попередивши про це позичальника за 10 календарних днів.

Апеляційним судом встановлено, що сума заборгованості стягнена з відповідача у зв'язку з розірванням договору відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, і є правовим наслідком розірвання договору за статтею 653 Цивільного кодексу України, яка не вимагає застосування відповідних попереджень боржника. А тому зазначений довід апеляційної скарги є необгрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

5

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року змінити у частині стягнення суми.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Гедеон" (м. Ялта, провулок Новий, 2, код за ЄДРОПУ 33876322, п/рахунок № 26502054900030 КРУ Приватбанк у м. Сімферополь, МФО 384436) 7353, 81 грн., у відшкодування сплати судового збору 83, 54 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього 7467, 35 грн.

В решті рішення Ялтинського міського суду від 20 липня 2007 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.