Ухвала суду № 4156419, 23.06.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Секач С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2008 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2007 року Державна податкова інспекція у м. Іллічівську звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» про зобов'язання припинити всі дії, пов'язані з не допуском посадової особи ДПА в Одеській області до проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при внесені вкладів до договору про спільну діяльність №85/1-0 від 17.02.2004 року, укладеному між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» та TOB «МТ Термінал», яка оформлена наказом ДПІ у м. Іллічівську № 230 від 05.07.2007 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та зобов'язати в триденний термін з дня набрання законної сили рішення суду, надати ДПІ у м. Іллічівську всі документи фінансово-господарського обігу договору про спільну діяльність №85/1-0 від 17.02.2004 року, укладеному між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» та TOB «TM Термінал» для здійснення перевірки дотримання державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» вимог податкового законодавства при внесені до договору про спільну діяльність №85/1-0 від 17.02.2004 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач не має жодних законодавчо-визначених підстав щодо не допуску посадових осіб ДПІ у м. Іллічівську до проведення позапланової перевірки Договору про спільну діяльність №85/1-0 між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» та TOB «TM Термінал».

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Співробітники ДПІ у м. Іллічівську здійснили виїзд до державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» з метою проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при внесені вкладів до Договору про спільну діяльність від 17.02.2004 року №85/1-0. Співробітники ДПІ у м. Іллічівську, в порушення вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 року не надали посадовим особам відповідача рішення суду, яке є підставою перевірки. Крім того, питання, яке стало підставою для направлення на перевірку вже було предметом перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в Одеській області про, що було складено акт №783/13-322/01125672/6 від 18.10.2005 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2008 року в задоволені позову відмовлено.

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську подала апеляційну скаргу на вищезазначену постанову, в якій вказується, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить постанову суду від 11.03.2008 року скасувати, винести по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляції вказано, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки відповідач зробив дії, не засновані на Законі, неправомірно не допустив працівників позивача до проведення перевірки, а тому апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі закриттю з таких підстав.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вирішує спір підсудний адміністративній юрисдикції.

Цей висновок суду першої інстанції базував на тому, що мають місце дії, пов'язані з не допуском посадової особи ДПА в Одеській області до проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при внесені вкладів до договору про спільну діяльність №85/1-0 від 17.02.2004 року, укладеному між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» та TOB «МТ Термінал».

Розглянувши матеріали справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З висновком суду першої інстанції погодитися не можна оскільки справу не належить розглядати в порядку КАС України, а тому згідно положень ст. 157 КАС України необхідно закрити провадження у справі, з наступних підстав.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.3 КАС України адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 КАС. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини 1 цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Відповідно до вимог ст. 104 КАС суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом № 509-Х1І.

Проте, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема допустити до проведення перевірки.

Неврахування зазначеного судом першої інстанції призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору по суті.

Судова колегія апеляційного суду вважає, що компетенція адміністративного суду не поширюється на вирішення даної справи, а зазначені позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку має місце позовні вимоги, право на подання яких відсутнє у позивача в силу положень чинного законодавства

Верховний Суд України чітко виразив свою позицію з цього питання у постанові по справі №08/254 від 09.12.2008 року.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 КАС України - суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія частково приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2008 року підлягає скасуванню.

Оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, ухвалене судове рішення на підставі ч. 1 ст. 203 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; ч.1 ст. 203; п.4 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2008 року скасувати, провадження по справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.06.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: