Ухвала суду № 4156418, 23.06.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Секач С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року по справі за адміністративним позовом оптово-роздрібного підприємства Болградської районної споживчої спілки Одеської області до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними дії щодо внесення до акту перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року відомостей, що містяться в абзацах 1 і 5 пункту 3.1.5 та в пункті 1 пункту 4 акту, визнання не чинними положення абзаців 1 і 5 пункту 1 пункту 4 акту, перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0002162301 від 30 липня 2007 року, скасувавши його,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2007 року оптово-роздрібне підприємство Болградської районної спілки споживачів Одеської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними дії щодо внесення до акту перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року відомостей, що містяться в абзацах 1 і 5 пункту 3.1.5 та в пункті 1пункту 4 акту, визнання не чинними положення абзаців 1 і 5 пункту 1 пункту 4 акту, перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0002162301 від 30 липня 2007 року, скасувавши його.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача зазначив, що висновки відповідача стосовно того, що оптово-роздрібним підприємством Болградської райспоживспілки внаслідок не включення до складу об'єкту оподаткування по податку на додану вартість за червень 2006 року вартість майна (основних фонів - магазин з обладнанням), переданий до Болградської районної спілки споживчих товариств за актом приймання - передачі від 30 червня 2006 року, як повернення внеску до статутного фонду, чим було допущено заниження розмірів податкових зобов'язань по податку на додану вартість за червень 2006 року на суму 11 322 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач вважає протиправним акт перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області та податкове повідомлення-рішення № 0002162301/0 прийняте на підставі вищевказаного акту, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16983 грн. не законним.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року позовні вимоги задоволенні частково; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0002162301 від 30 липня 2007 року; відмовлено в частині позовних вимог оптово-роздрібного підприємства Болградської районної спілки споживачів Одеської області до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними дії щодо внесення до акту перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року відомостей, що містяться в абзацах 1 і 5 пункту 3.1.5 та в пункті 1 пункту 4 акту, визнання не чинними положення абзаців 1 і 5 пункту 1 пункту 4 акту, перевірки № 1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області.

Державна податкова інспекція у Болградському районі Одеської області на вищезазначене судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що в даному випадку, внаслідок передачі майна мав місце перехід права власності, що тягне за собою відображення цього майна у відповідних балансах та його оподаткування. На думку апелянта, так як позивач не взяв на облік передане йому майно він порушив вимоги закону та повідомлення-рішення є законними. Апелянт просить змінити постанову суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що на підставі направлення №56 від 31.05.2006 року співробітниками ДПІ у Болградському районі відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання оптово-роздрібним підприємством Болградської РСС (ОРП РСС) вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року та валютного законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт №221/23-31786735 від 19.06.2006 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002162301/0 від 30 липня 2007 року, яким визнано суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість 11322 грн. та штрафні фінансові санкції 5661 грн., у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 11322 грн. за порушення позивачем п.1.4. ст.4, п.п.3.1.1. п. 3.1.ст.3, п.4.1.ст.4, п.7.3.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 3 квітня 1997 року.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право власності на об'єкт, який передався в оперативне управління належить Болградській райспоживспілки. Вказане підтверджується свідоцтвом про право власності № 660 від 05.02.2002 року, відповідно до якого комплекс будівель, що розташовано в м. Болграді, вул. Асена Христева, 29 належить Болградській райспоживспілки на праві кооперативної власності.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи відповідача стосовно того, що зазначене свідоцтво про право власності втратило свою чинність 31.07.2003 року, тобто з моменту укладення акту прийому - передачі зазначеного майна, так як відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» № 7/5 від 07.02.2002 року оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Колегією суддів встановлено, що згідно з балансом за період з 01.04.2003 року 01.04.2007 року передача майна була оформлена, як внесок у статутний фонд оптово-роздрібне підприємство Болградської районної спілки споживачів Одеської області. Відповідно до акту приймання - передачі від 31.07.2003 року основних засобів, як довгострокових інвестицій оптово-роздрібним підприємством Болградської райспоживспілки здійснено передачу основних засобів (магазин з обладнанням), як довгострокових інвестицій споживчого товариства, споживспілки до статутного капіталу підприємства споживчого товариства, споживспілки за станом на 31.07.2003 року.

Оптово-роздрібне підприємство Болградської райспоживспілки передало майно (основні фонди - магазин з обладнанням) Болградської районної спілки споживчих товариств за актом приймання передачі від 30 червня 2006 року, як повернення внеску до статутного фонду.

Позивач вважає, що повернення оптово-роздрібним підприємством Болградської райспоживспілки Болградській районній спілки споживчих товариств, яке раніше було внесено нею до статутного фонду підприємства, не може розглядатися, як об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Так відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 3 квітня 1997 року в редакції, що діяла на момент здійснення 30 червня 2006 року вищезгаданого повернення, операції такого роду до об'єктів оподаткування податку на додану вартість не відносяться.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в оскаржуваному акті перевірки відповідач, посилаючись на норми п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 3 квітня 1997 року відображає, що здійснена 30 червня 2006 року оптово-роздрібним підприємством Болградської райспоживспілки операція щодо повернення Болградській райспоживспілці майна, яке раніше було внесено нею до статутного фонду підприємств, є поставкою товарів.

Проте, відповідно до вимог п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 3 квітня 1997 року поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до вимог п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 3 квітня 1997 року поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що операція по переданню 30 червня 2006 року оптово-роздрібним підприємством Болградської райспоживспілки до Болградської районної спілки споживчих товариств майна, яке раніше було внесено нею до статутного фонду підприємства, не є поставкою товару, а тому не може розглядатися, як об'єкт оподаткування податком на додану вартість, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення ДПІ у Белградському районі Одеської області №№0002162301 від 30 липня 2007 року підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доцільність відмови в задоволені частини позовних вимог стосовно визнання протиправними дій щодо внесення до акту перевірки №1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року відомостей, що містяться в абзацах 1 і 5 пункту 3.1.5. та в пункті 1 пункту 4 акту, визнання не чинними положення абзаців 1 і 5 пункту 1 пункту 4 акту перевірки №1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року Державної податкової інспекції у Белградському районі Одеської області, у зв'язку з тим, що акт ДПІ не є ні нормативно-правовим актом, ні правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує настання правових наслідків в зв'язку з наступним.

На підставі вимог ст.3 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень

повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних

повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завдано його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи не вчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Проте акт перевірки №1338/2301-31786735 від 17 липня 2007 року складений відповідачем не є рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідно до «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №925/11205 від 25 серпня 2005 року.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Правові наслідки для позивача породжує податкове-повідомлення рішення ДПІ у Болградському районі Одеської області №0002162301 від 30 липня 2007 року, а не акт №221/23-31786735 від 19.06.2006 року, на підставі якого прийняте податкове-повідомлення, у зв'язку з тим, що сума податкового зобов'язання платника податків зазначається в податковому - повідомленні рішенні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач просить постановити судове рішення про вчинення дій, які не передбачені вимогами КАС України.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.06.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: