Ухвала суду № 41562834, 18.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р.Справа № 234/3935/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 28.04.2014р. по справі № 234/3935/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду до 3-х років,

ВСТАНОВИЛА:

28 квітня 2014 року постановою Краматорського міського суду Донецької області позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в частині вимог за період з 12.03.2013 року по 01.10.2013 року залишено без розгляду за пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в частині вимог за період з 02.10.2013 року по 28.04.2014 року задоволено.

Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років, за період з 02.10.2013 року по 28.04.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні вимог позивача. Обґрунтовуючи заявлені вимоги відповідач посилався на те, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку фінансується за рахунок Державного бюджету України, а також керувався Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751.

Позивачка постанову суду першої інстанції не оскаржила.

Колегія суддів, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач по справі ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с.8).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради як застрахована особа (а.с.4, 7).

Відповідачем по справі було призначено ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.03.2013р. по 20.01.2016 р. (а.с. 4).

З квітня 2013 року позивач по справі отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130, 00 грн., що підтверджується довідкою від 05.02.2014 року (а.с.5).

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 спірної допомоги за період з 02.10.2013 року по 28.04.2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі має право на перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період в розмірі не менше прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), в редакції яка діяла на час призначення позивачу допомоги, при народженні дитини, повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому, колегія судів вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року № Ю-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811 -XII.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1).

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-ІІІ на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законами України Про державний бюджет України на 2013, 2014 рік не встановлювалось на 2013, 2014 рік іншого, ніж визначено законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" розміру допомоги.

Аналізуючи вищенаведене, колегія судів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати позивачу допомоги за період з 02.10.2013 року по 28.04.2014 року, як особі застрахованій у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" , відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року по справі №21-187а13, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 28.04.2014р. по справі № 234/3935/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2014 р.