Постанова № 41559343, 20.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 876/5115/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника позивача Чудика Р.Я.,

представника відповідача Цястуна Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі за позовом Козівської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області до Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» про надання дозволу на погашення податкового боргу на суму 22724,32 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2014 року Козівська об'єднана міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Тернопільській області (далі - Позивач, Козівська ОМДПІ) звернулася до суду з позовом до спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» (далі - Відповідач, ТОВ «Залозецький цегельний завод») про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на час подання позову рахується податковий борг в сумі 22724,32 грн., а заборгованість в добровільному порядку не погашена та відповідно до ст. 95 ПК України органами ДПІ вчинились всі можливі дії для стягнення заборгованості. Тому податковий орган звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТОВ «Залозецький цегельний завод», подавши на неї апеляційну скаргу.

Відповідач не погоджуються з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Звертає увагу на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, не враховано накладеного державним виконавцем арешту на все майно Відповідача.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача, який просив апеляційну скаргу відхилити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спільне мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод», зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Зборівської районної державної адміністрації та з 14.02.2005 року перебуває на обліку у Козівській ОМДПІ (Зборівське відділення).

Відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались узгоджені суми податкових зобов'язань, у зв'язку із чим 27.11.2012 року Тернопільським окружним адміністративним судом по справі №2-а-1970/3868/12 винесено постанову про стягнення з СМП ТОВ «Залозецький цегельний завод» податкового боргу в сумі 22724,32 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки.

Судове рішення не виконане, платіжні вимоги №27 та №32 від 05.02.2013 року повернуті без виконання у зв'язку з наявністю на рахунку арешту за іншим виконавчим документом.

У зв'язку із наявністю податкового боргу, який не переривався з моменту виникнення, заступником начальника Козівської ОМДПІ (Зборівське відділення) винесено рішення №315 від 05.11.2010 року про опис майна у податкову заставу.

Податковим керуючим актом опису активів проведено опис майна СМП ТОВ «Залозецький цегельний завод» про що в державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо податкової застави.

Станом на час подання позову залишок несплаченого відповідачем податкового боргу становить 22724,32 грн.

Суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов висновку про те, що оскільки податковий борг у сумі 22724,23 грн. відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки у повній сумі не відбулося, то слід задовольнити позовні вимоги позивача та надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Проте колегія суддів апеляційного суду з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є, зокрема, наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

В обґрунтування свого рішення, Позивач та суд першої інстанції посилаються на те, що коштів, які перебувають у власності відповідача недостатньо для погашення його податкового боргу, про що свідчать повернуті без виконання платіжні вимоги №27 та №32 від 05.02.2013 року.

Проте названі платіжні вимоги не є доказом відсутності на банківських рахунках платника податків грошових коштів на погашення наявної у Відповідача суми податкового боргу, адже у них повідомляється лише про накладення арешту на рахунок Відповідача, що, однак, не є свідченням відсутності необхідної суми коштів на цьому рахунку.

Відповідач не надав інших доказів недостатності грошових коштів відповідача для погашення податкового боргу

Враховуючи наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Відповідача, що перебуває у податковій заставі суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» задовольнити повністю.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі № 819/595/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Козівської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 21.11.2014 року