Ухвала суду № 41558801, 20.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 3878/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі № 803/242/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лутекс» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0009262201 від 07.11.2013 року та № 0010512201 від 16.12.2013 року прийняті Луцькою ОДІ ГУ Міндоходів у Волинській області.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької - об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін дох о дів у Волинській області №0009262201 від 07.11.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0010512201 від 16.12.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» сплачений судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року у справі №803/242/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що ході позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Лутекс» з питань достовірності показників, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за 2010-2013 роки з 07.10.2013 року по 15.10.2013 року позивачем податковому органу були надані технічні паспорти забудов, в яких площа забудов не співпадала з площею зазначеною у витягах головного управління Держкомагенства у Волинській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 31.07.2013 року.

Луцькою ОДПІ було направлено лист (вих. № 5154/10/22.1 від 23.10.2013р.) Держземагенству у Волинській області про надання інформації щодо неоднозначності грошової оцінки земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомості позивача, та визначення площі нерухомого майна для обчислення та нарахування земельного податку. В акті перевірки від 22.10.2013 року № 1124/22.1/31881194 зазначено, що станом на дату підписання вказаного акту перевірки відповіді Держземагенства у Волинській області на лист Луцької ОДПІ надано не було. А відтак, нарахування земельного податку Луцька ОДПІ здійснювала за даними з витягів головного управління Держкомагенства у Волинській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 31.07.2013 року, що є належним чином оформленими документами виданими органом виконавчої влади.

Однак всупереч пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України суд першої інстанції незаконно вважає, що за базу оподаткування відповідачем було неправомірно взято дані витягів головного управління Держкомагенства у Волинській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: ткацький цех № 2 та приміщення оздоблювального виробництва з 50 по 57 вісь від 31.07.2013 року, а підставою нарахувань мали бути технічні паспорти забудов.

Адже відповідно до підпункту пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Враховуючи вище наведене, Луцька ОДПІ вважає податкові повідомлення-рішення від 07.11.13 та від 16.12.14 законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції було встановлено, що з 07.10.2013 року по 15.10.2013 року Луцькою ОДНІ проведено виїзну документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» з питань достовірності показників, задекларованих у податкових деклараціях по земельному податку за 2010-2013 роки, про що складено акт від 22.10.2013 року № 1124/22.1/31881194.

Під час проведення перевірки встановлено порушення товариством п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок чого не подано вчасно до податкового органу декларації з плати за землю за 2011-2013 роки: ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 269, 271, 286. п. 287.1, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено земельний податок на суму 300622, 1 грн., в т.ч. за 2011 рік - 134336, 96 грн., за 2012 рік 134336, 96 грн., за 9 місяців 2013 року 31948,2 грн.

ТзОВ «Лутекс» оскаржило вищевказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Волинській області, на що отримало відповідь, а саме рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області № 3500/10/10.2-06 від 09.12.2013 року про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу позивача було залишено без задоволення та вирішено збільшити донараховану суму грошового зобов'язання по земельному податку на суму 67 169 грн.

На підставі вказаного рішення податковим органом було винесено та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 001052201 від 16.12,2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 67 169 грн., в тому числі: за основним платежем - 67 168 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Згідно з п.п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних

ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1,72 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).

Згідно п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з свідоцтв про право власності на приміщення оздоблювального виробництва з 50 по 57 вісь виданого на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 01.02.2005 року № 20 та ткацького цеху № 2 виданого на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 31.05.2005 року № 288, а також технічних паспортів цих об'єктів нерухомості виготовлених станом на 16.02.2005 року та 15.02.2005 року відповідно. ТзОВ «Лутекс» використовує зазначені об'єкти нерухомості у господарській діяльності, а тому є користувачем земельних ділянок, на яких вони знаходяться. Відтак, позивач в силу ст. 287 Податкового кодексу України є платником земельного податку, що і було встановлено Луцькою ОДНІ під час перевірки.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію та дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Відповідно до акту перевірки, Луцькою ОДПІ самостійно було нараховано грошове зобов'язання по земельному податку. За базу оподаткування відповідачем було взято дані витягів головного управління Держкомагенства у Волинській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: ткацький цех № 2 та приміщення оздоблювального виробництва з 50 по 57 вісь від 31.07.2013 року.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що суд першої інстанції вірно було враховано, що в ході перевірки з 07.10.2013 року по 15.10.2013 року позивачем податковому органу були надані технічні паспорти забудов, в яких площа забудов не співпадає з площею зазначеною у витягах головного управління Держкомагенства у Волинській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. В зв'язку з чим, Луцькою ОДПІ було направлено лист (вих. № 5154/10/22.1 від 23.10.2013р.) Держземагенству у Волинській області про надання інформацію щодо неоднозначності грошової оцінки земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомості позивача, та визначення площі нерухомого майна для обчислення та нарахування земельного податку. В акті перевірки від 22.10,2013 року № 1124/22.1/31881194 зазначено, що станом на дату підписання вказаного акту перевірки відповіді Держземагенства у Волинській області на лист Луцької ОДНІ надано не було. А відтак, при нарахуванні земельного податку Луцька ОДПІ керувалась непідтвердженими даними з витягів головного управління Держкомагенства у Волинській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 31.07.2013 року.

Врахувавши вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі № 803/242/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

О.О. Большакова