Ухвала суду № 41558793, 12.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р. Справа № 876/3233/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Лаврика А.Р.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі № 2а-12362/10/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_3, треті особи Управління Держінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, КБ «Приватбанк» про стягнення податку з власників транспортних засобів, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2010 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася в суд з позовом, яким після уточнення позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_3 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 18 960 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції встановлено сплату податку виключно із копії квитанції. При цьому, оцінюючи цей доказ, суд вставив, що копія квитанції не є достатньо чіткою та дату проведення операції не видно. Тобто, судом не встановлено достовірність зазначеного доказу.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечила проти них.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Львівський відділ реєстраційно - екземенаційної роботи Управління ДАІ Головного УМВС України у Львівській області надав інформацію ДПА у Львівській області про фізичних осіб, якими протягом 2008 р.- 2010 р. здійснювалась перша реєстрація вантажних автомобілів в Україні та інформація про сплату податку по яких підлягає перевірці органами державної податкової служби. Серед зазначених фізичних осіб і ОСОБА_3.

Згідно з даними Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_3 зареєстрував 10.07.2009 р. на своє ім'я автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1.

Управління Держінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надало копію реєстраційної справи т.з. VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3. В матеріалах реєстраційної справи наявні заява № 2629 від 07.07.2009 р. на видачу тимчасового талону та номерних знаків, довідка-рахунок, сертифікат відповідності, висновок спеціаліста, вантажно-митна декларація про введення т.з. декларантом ОСОБА_4, копія квитанції № 9474.355.1, копія квитанції № 10328.880.3 на суму 18960,00 грн.

Доказів, які б підтверджували скасування державної реєстрації т.з. VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3 не надано.

Судом встановлено, що слідчим відділом прокуратури Львівської області порушено кримінальну справу № 181-0311 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1,3 ст. 358 КК України (зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, використання невстановленими особами підроблених документів). З цієї підстави провадження у справі зупинялось.

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р. по обвинуваченню ОСОБА_5 встановлено що, протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на наступних фізичних осіб. Серед них і т.з. VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., зареєстровано 10.07.2009р., ОСОБА_3, несплата податку 18960,00 грн.

Львівська філія ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на запит суду надала витяг з Єдиного реєстру довіреностей про видання від імені ОСОБА_6 нотаріально посвідченої довіреності іншим особам. Надано Витяг з Єдиного реєстру довіреностей згідно з яким 11.07.2009 р. нотаріально посвідчено від імені ОСОБА_3 довіреність на розпорядження VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, на представників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. порушення якого встановлено податковим органом, та Закон України від 25.06.1991, № 1251-XII "Про систему оподаткування", Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а саме в 2009 році, тому положення Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та «Про систему оподаткування", «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовуються судом при вирішенні спору.

Стаття 14 Закон України "Про систему оподаткування" передбачала, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Порядок сплати даного податку до 01.01.2011 р. було врегульовано Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Чинний Податковий кодекс України (ст. 9) також передбачає сплату даного податку, як загальнодержавного, який тепер називається збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Порядок сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу врегульовано розділом 7 ПК України.

Відповідно до Закону "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"(чинного в 2009) та до чинного Податкового кодексу України платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (тобто, збору за першу реєстрацію транспортного засобу) є юридичні особи, та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Згідно з базою даних Львівського відділу реєстраційно-екземенаційної роботи ДАІ на ім'я ОСОБА_3 вперше в Україні зареєстровано 10 липня 2009 року транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує, що зазначений автомобіль належав йому в серпні 2009 р. Визнає необхідність сплати податку при його реєстрації, однак доводить, що такий сплачено через касу Західного ГРУ "Приватбанк", яка знаходиться в приміщенні Львівського ВРЕР УДАІ, касир ОСОБА_12 видала відповідну квитанцію, яка і була підставою реєстрації автомобіля.

Оцінюючи цей письмовий доказ, суд першої інстанції встановив, що копія квитанції є не достатньо чіткою, однак достовірно вбачаються дані про «номер квитанції» № 10328.880.3, «дата валютування» - 11.07.2009 р., «сума податку» 18960,00 грн.. та їх перерахування на рахунок місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова, р/р 33211808700006, МФО 825014, код отримувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області 12345678, платник ОСОБА_3, печатка Західного ГРУ "Приватбанк" та прізвище, ім'я, по батькові касира (а.с.61).

При цьому дату проведення операції не видно. Беручи до уваги те, що такі реквізити на квитанції є (однак чітко їх не видно), суд першої інстанції прийшов до висновку, що датою операції є 10.07.2009 р., так як реєстрація відбулась в цей. Разом з тим, суд звернув увагу на те, що дата операції і дата валютування можуть бути різними, оскільки остання є датою переказу коштів отримувачу коштів.

Відповідно до Закону "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного в 2009) та до чинного Податкового кодексу України перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу, а фізичні особи-платники податку зобов'язані пред'явити органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, що діють на день сплати.

У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

Державна реєстрації транспортних засобів на час виникнення спірних правовідносин регулювалась Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. N1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок». Пунктом 8 цих правил визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінки його вартості, яка провадиться спеціалістом.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", затвердженої наказом МВС № 379, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату, час здійснення касової операції, а також підпис банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

З наведених норм вбачається, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації, а не після.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявна копія квитанції про сплату платником відповідного податку, суд не вбачає підстав не брати її до уваги, як належний та допустимий доказ сплати податку. Реєстрація транспортного засобу на ім'я ОСОБА_3 не заперечується, а навпаки підтверджується реєстраційною справою, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р., а доказів її скасування відповідним підрозділом Державтоінспекції МВС державної реєстрації транспортного засобу не має.

Крім того, слідчим відділом прокуратури Львівської області порушено кримінальну справу щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5, ОСОБА_13, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1, 3 ст. 358 КК України (зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, використання невстановленими особами підроблених документів).

В межах розгляду кримінальної справи № 1-233/11, що розглядалась Шевченківським районним судом м. Львова вироком від 01.07.2013 р. ОСОБА_5, начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 367, ч.1 ст. 365 КК України і було підтверджено факт реєстрації т.з. VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1998 р.в., зареєстровано 10.07.2009 р., ОСОБА_3, несплата податку 18960,00 грн..

Такі дії допущені службовими особами Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, несумлінного ставлення до них проводили реєстрацію без сплати податку (або з частковою сплатою).

Обставини за яких ці кошти не надходили до бюджету і хто з службових осіб сприяв цьому не в ходить до предмету доказування в межах цієї справи.

Враховуючи викладене можна зробити висновок, що ОСОБА_3 був одним із тих платників податку, які його сплатили, однак з вини службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області кошти до відповідного бюджету не надійшли. Крім того відповідно до ст. 6, 7 Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є доведеним сплата ОСОБА_3 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18960,00 грн., а підстав для стягнення цих коштів лише з мотивів ненадходження коштів до відповідного бюджету не має, так як відповідальність за це платники податку не несуть.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі № 2а-12362/10/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич