Постанова № 41555523, 19.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 910/6054/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічне підприємство "Промтехмаш"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р.у справі Господарського суду№ 910/6054/14 м. Києваза позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічне підприємство "Промтехмаш"простягнення 320 594,78 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не зявились;відповідача: пр. Ламброзо В.О., дов. від 01.05.2014 № 69/1;

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Державне підприємство "Донецька залізниця" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічне підприємство "Промтехмаш" (далі - Товариство) 320 595,78 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором підряду від 26.12.2013 № Д/В-026/4-ДР у розмірі 317 941,96 грн., пені за несвоєчасне проведення платежів у розмірі 1 265,28 грн., пені за неповернення актів виконаних робіт у розмірі 1 092,17 грн. та 3 % річних у розмірі 295,37 грн.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовувало тим, що воно виконало обумовлені в укладеному з Товариством договорі від 26.12.2013 № Д/В-026/4-ДР роботи, проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, направлену на його адресу претензію залишило без задоволення, у зв'язку з чим має заборгованість яка з урахуванням штрафних санкцій та 3 % річних підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.07.2014 (колегія суддів: Блажівська О.Є., Бондарчук В.В., Ломака В.С.) позовні вимоги Підприємства задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (колегія суддів: Баранець О.М., Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2014 залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Підприємством у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 і рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2014 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору від 26.12.2013 № Д/В-026/4-ДР та приписи ст. ст. 638, 843, 844 ЦК України.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального права України (далі - ГПК України), та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Підприємством (підрядник) та Товариством (замовник) 26.12.2013 укладено договір підряду № Д/В-026/4-ДР, за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик та за завданням замовника виконати деповський ремонт вантажних вагонів - цистерн і піввагонів замовника силами та на базі структурного підрозділу підрядника - Вагонного депо "Іловайськ" (далі - ВЧД), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу (далі - Договір). Договір вважається укладеним з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та проставляння печаток сторін і діє до 31.12.2014 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору);

- відповідно до п. 1.2 Договору кількість вагонів замовника, графік їх надання підряднику для виконання робіт та номери визначаються у погодженому сторонами Календарному плані проходження деповського ремонту (додаток № 1 до цього Договору), який є невід'ємною частиною Договору. Замовник надає вагони підряднику для виконання робіт за цим Договором, на коліях залізничної станції Іловайськ Донецької залізниці, згідно із Календарним планом проходження деповського ремонту (Додаток № 1 до цього Договору), в кількості, необхідній підряднику для виконання робіт протягом трьох діб (п. 2.1 Договору);

- у пункті 2.2 Договору підрядник зобов'язався за рахунок замовника, самостійно здійснити подачу вагонів до ВЧД, виконати передбачені цим Договором роботи, оформити перевізні документи для відправки вагонів з ВЧД і відправити вагони за реквізитами, зазначеними у заявці замовника, протягом двох робочих днів з моменту надання замовником заявки та перерахуванням замовником коштів на поточний рахунок структурного підрозділу підрядника в порядку передбаченому п. 4.5, п. 4.6 цього Договору. В кожному окремому випадку сторони вправі письмово погодити інші строки виконання конкретного виду робіт. Зазначені у пунктах 2.1, 2.2 договору витрати підрядника з оформлення перевізних документів, подачі, простою, відправки вагонів оплачуються замовником, на підставі окремого рахунку підрядника протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником;

- згідно з п. 4.1 Договору вартість робіт по ремонту одного вагона за цим Договором визначається актом виконаних робіт до фактично понесених витрат, що визначаються калькуляціями вартості ремонтних робіт під час проведення ремонту, з урахуванням прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 30 %;

- за приписами п. 4.5 Договору замовник здійснює передоплату вартості робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку замовником, окремо за кожний вагон (партію вагонів), що надаються підряднику згідно п. 2.1 цього Договору для виконання робіт. Сума передоплати визначається структурним підрозділом підрядника - ВЧД, на підставі даних про технічний стан вагону замовника, розраховується порядком згідно п. 4.1 Договору, становить 16 036, 29 грн. з урахуванням 20% ПДВ за кожний вагон та не є остаточною ціною ремонту вагону. Остаточна ціна ремонту вагону визначається актами виконаних робіт, порядком встановленим п. 4.1 Договору. Остаточний розрахунок за цим Договором між сторонами проводиться протягом п'яти банківських днів з дати підписання акту(ів) виконаних робіт;

- у п. 2.18 Договору сторони погодили, що при прийнятті вагонів після ремонту замовник зобов'язаний забезпечити присутність свого представника у ВЧД. Представник замовника може надавати обґрунтовані заперечення щодо якості та виконаного обсягу робіт. У разі відсутності представника замовника при прийманні вагонів після ремонту обсяги та якість робіт вважаються прийнятими замовником;

- Додатками № 1 та № 2 до Договору сторони встановили календарний план проходження деповського ремонту та погодили номери вагонів, найменування деталей вантажних вагонів, ремонтопридатних деталей вантажних вагонів та інші характеристики вагонів;

- на виконання умов Договору Вагонним депо Іловайськ (ВЧД) у січні-лютому 2014 року було виконано роботи по ремонту 14 вагонів (3 у січні та 11 у лютому), що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, наявними у матеріалах справи. Після виконання робіт Товариству було виставлено рахунки № 12 від 31.01.2014 на суму 1 103,76 грн., № 25 від 31.01.2014 на суму 66 401,63 грн., № 70 від 28.02.2014 на суму 5 904, 70 грн., № 80 від 28.02.2014 на суму 274 531,87 грн., всього на суму 347 941,96 грн.;

- Товариство за виконані Підприємством роботи та понесені ним витрати з оформлення перевізних документів, подачі, простою, відправки вагонів розрахувалось частково, на суму передоплати у розмірі 30 000,00 грн., у зв'язку із чим має заборгованість у розмірі 317 941,96 грн.;

- надіслану Підприємством на адресу Товариства претензію від 13.03.2014 № 02/36 про оплату заборгованості останнє залишило без задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин справи, виходячи зі змісту наведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Товариства за виконані Підприємством роботи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Підприємства про стягнення на його користь з Товариства суми основної заборгованості за Договором у розмірі 317 941,96 грн. місцевим і апеляційним господарськими судами задоволено правомірно та обґрунтовано.

Щодо викладених у касаційній скарзі доводів Товариства про непогодження із ним істотного збільшення вартості робіт та необхідності у зв'язку із цим застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 844 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (абз. 1 ч. 1 ст. 844 ЦК України).

З встановлених судами попередніх інстанцій умов Договору вбачається, що сторонами у ньому було погоджено не кошторисну вартість робіт, а порядок (спосіб) її визначення (п. 4.1 Договору), який Підприємством дотримано, відтак підстав для застосування положень ч. 4 ст. 844 ЦК України до спірних правовідносин не вбачається.

Всі інші доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, не спростовують їх висновків, тому відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як з'ясовано господарськими судами попередніх інстанцій, у п. 6.1. Договору сторони додатково погодили, що замовник, в разі несвоєчасного проведення платежів передбачених цим договором, сплачує підряднику, за весь час затримки проведення платежів, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом строку затримки, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів.

Сторони також домовились, що замовник в разі несвоєчасного підписання та/або повернення з будь-яких причин підряднику відповідно до п. 5.1.3 цього Договору актів виконаних робіт сплачує за кожен день затримки підряднику поточну пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за весь час затримки повернення актів виконаних робіт, яка обчислюється виходячи із загальної суми вартості виконаних робіт за зазначеними у цьому пункті актами (п. 6.2 Договору).

Окрім того, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення пені за несвоєчасне проведення платежів, пені за неповернення актів виконаних робіт і 3% річних судами перевірено та визнано арифметично вірним.

З огляду на наведене, приймаючи до встановлення факту неналежного виконання Товариством умов Договору колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги Підприємства і в частині стягнення на його користь з Підприємства пені за несвоєчасне проведення платежів у розмірі 1 265,28 грн., пені за неповернення актів виконаних робіт у розмірі 1 092,17 грн. та 3 % річних у розмірі 295,37 грн.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі № 910/6054/14 є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічне підприємство "Промтехмаш" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі № 910/6054/14 Господарського суду м. Києва - без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський