Ухвала суду № 41555524, 30.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2014 року Справа № 907/1214/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКоробенка Г.П.,суддів:Волковицької Н.О., Катеринчук Л.Й., Удовиченка О.С., Чернова Є.В.,розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 09.07.2014у справі№907/1214/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Боньгард"простягнення 3 437, 45 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боньгард" про стягнення 3 437, 45 грн. вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.02.2014, скасованим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 в частині судових витрат, в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 у справі №907/1214/13 залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2014 у справі №907/1214/13, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 257 та 261 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 02.10.2014 у справі №916/3035/13.

Підстави для висновку про пропуск заявником строку, встановленого статтею 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відсутні.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові від 09.07.2014 у справі №907/1214/13, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у зв'язку з пропуском позовної давності. При цьому, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів про те, що перебіг строку позовної давності, у даній справі, розпочався з дати, коли позивач дізнався про порушення свого права, а саме в день проведення перевірки дотримання відповідачем вимог користування електроенергією, що в силу приписів статті 257 Цивільного кодексу України свідчить про подання позову поза межами трирічного строку позовної давності, Крім того, судом враховано те, що позивач довів порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, які зафіксовані в акті перевірки від 29.10.2009.

Водночас у постанові від 02.10.2014 у справі №916/3035/13, суд касаційної інстанції дійшов протилежного висновку, а саме щодо наявності правових підстав для задоволення позову про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, оскільки позивачем доведений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією. При цьому суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, а також приписи статей 257, 261 Цивільного кодексу України та положення Правил користування електричною енергією, зазначив про те, що перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, у даному випадку, розпочався з наступного дня, після того, як сплинув 30-ти денний строк на оплату виставленого та отриманого рахунку.

Таким чином, зі змісту наведених постанов вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу №907/1214/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ.Коробенко Судді: Н.Волковицька Л.Катеринчук О.Удовиченко Є.Чернов