Ухвала суду № 41544928, 18.11.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2218/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

18.11.2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Франко В.А., Суржика М.М.

із секретарем: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 липня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі по тексту Банк) звернулося в суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 524257,38 грн. солідарно, та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, стягнення судових витрат.

В ході розгляду справи Банк уточнив позовні вимоги і просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 524257,38 грн., та в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/належним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості за кредитним договором №030/09.07/88-372 КЛ від 21.09.2007 року на загальну суму 524257,38 грн., яка складається із: суми заборгованості за кредитом - 435704,10 грн., суми заборгованості за відсотками - 88553,28 грн., стягнути пропорційно витрати на сплату судового збору в сумі 3654 грн..

В обґрунтування позову зазначалось, що 21.09.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (після зміни назви Публічним акціонерним товариством "Омега Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 030/09.07/88-372КЛ, згідно якого останній отримав кредит в сумі 44000 дол. США з розрахунку 12,5 % річних за користування кредитом, на строк з 21.09.2007 року по 20.09.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору 21.09.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір б/н, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

14.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк", який є правонаступником АКБ "ТАС Комерцбанку", та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №5, зареєстрований в реєстрі за №2035 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "Омега Банк" продало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінило ПАТ "Омега Банк", як кредитора (стало новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Внаслідок передачі від ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору станом на 19.03.2014 року утворилася заборгованість в сумі 524257,38 грн., з яких: заборгованість за кредитом складає: 435704,10 грн.; заборгованість за відсотками - 88553,28 грн.

Посилаючись на вказані обставини та підстави, Банк просив задовольнити позов.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.07.2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 21.09.2007 року в сумі 524257,38 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом 435704,10 грн., суми заборгованості за відсотками 88553,28 грн., а також судовий збір в розмірі 3654 грн.

В частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначається, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Відмовляючи у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд невірно застосував Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про місце, день і час розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується конвертами з поштовими повідомленнями (а.с.133-134, 141-142, 152-153).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ "Дельта Банк" Шмалька О.О., який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 21.09.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», а після реорганізації і зміни назви - ПАТ "Омега Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 030/09.07/88-372КЛ, згідно якого останній отримав на споживчі цілі грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 44000 дол. США, зі сплатою позичальником процентів за користування кредитом 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом, на строк з 21.09.2007 року по 20.09.2017 року (а.с.6-10).

Відповідно до графіку зменшення максимального ліміту за кредитом, згідно кредитного договору № 030/09.07/88-372КЛ від 21.09.2007 року, ОСОБА_2 встановлено строк погашення боргу з 1 по 10 число кожного місяця по 367 дол. США, починаючи з 01.10.2007 року по 20.09.2017 року, з яким останній був ознайомлений, що підтверджується його підписом (а.с.11-16).

Крім того, 21.09.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 030/09.07/88-372КЛ між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ВАТ «Сведбанк», а після реорганізації і зміни назви - ПАТ "Омега Банк", та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір б/н, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3032. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності, виданого Кіровоградською міською радою 08.11.2005 року за реєстровим № 40272, зареєстрованого в Обласному комунальному підприємстві "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 09.11.2005 року в реєстровій книзі № 153, номер запису 52642, за реєстраційним № 12702458 (а.с.34-39).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло квартира № 4, розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Кузнєцова, 68, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (а.с.143).

В подальшому, між ВАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ОСОБА_2 18.11.2008 року було укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 030/09.07/88-372КЛ від 21.09.2007 року, за умовами якого пункт 1.1 Кредитного договору викладено в новій редакції, що банк зобов"язується видати, а позичальник - повернути грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі 38862 дол. США на строк з 18.11.2008 року по 20.09.2017 року (а.с.17).

Згідно договору про внесення змін і доповнень № 3 до кредитного договору № 030/09.07/88-372КЛ від 21.09.2007 року, укладеного 07.10.2011 року між ВАТ «Сведбанк», який виступав правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ОСОБА_2 було переведено поновлювальну кредитну лінію у не поновлювальну кредитну лінію, подовжено строк користування кредитом до 20.09.2027 року, сторони також домовились, що на дату підписання цього договору про внесення змін і доповнень строкова заборгованість за кредитним договором, строкова заборгованість по процентах, по комісії - відсутні, розмір простроченої заборгованості за кредитним договором складає 38790 дол. США, розмір простроченої заборгованості по процентах за кредитним договором - 5812,75 дол. США, а всього заборгованість на позичковому рахунку складає 44602,75 дол. США (а.с.18-19).

З урахуванням вищевикладених змін в той же день сторонами було укладено Договір про внесення змін і доповнень № 4 до кредитного договору № 030/09.07/88-372КЛ від 21.09.2007 року, за яким Кредитний договір викладено у новій редакції: банком надано, а позичальником отримано грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у сумі 44602,75 доларів США на строк по 20.09.2027 року включно на умовах повернення частинами зі сплатою процентів за користування кредитом - 12,5 %, комісії (а.с.20-28).

На підставі даного договору було складено новий графік погашення кредитної заборгованості, починаючи з 10.11.2011 року, по 20.09.2027 року, щомісячно до кожного 10 числа із сумою платежу по 234 дол. США (ас.29-32).

07.10.2011 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які є іпотекодавцями, було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки від 21.09.2007 року, згідно якого за кредитним договором № 030/09.07/88-372КЛ від 21.09.2007 року іпотекодержатель надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 44602,75 дол. США у вигляді не поновлювальної кредитної лінії зі сплатою 12,5 % річних за користуванням кредиту, із терміном повернення - 20.09.2027 року, сторони погодили зміни щодо оцінки предмету іпотеки, визначивши її розмір - 434000 доларів США, що у гривневому еквіваленті на день укладення договору становило 346015,18 грн. (а.с.40-43).

14.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Омега Банк», яке є правонаступником прав та зобов'язань ВАТ «Сведбанк» (а.с.144-147), та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №5, зареєстрованого в реєстрі за №2035 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4, відповідно до якого ПАТ «Омега Банк» продало (відступило) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого відбулася зміна кредитора по кредитних договорах, в тому числі по спірних кредитному та іпотечному договору (а.с.52-57).

Внаслідок передачі прав вимоги до боржників до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, що підтверджується актом приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги №5 (а.с.58).

Згідно витягу з додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги №5 до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги по кредитному договору 030/09.07/88-372КЛ від 21.09.2007 року ОСОБА_2 на сума заборгованості 44602,75 дол. США (а.с.59).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору станом на 19.03.2014 року утворилася заборгованість в сумі 52637,34 дол. США, що згідно курсу НБУ (995,98 грн. за 100 дол США) еквівалентно 524257,38 грн., з яких: - тіло кредиту в сумі 43746,27 дол. США (435704,10 грн.); - відсотки в сумі 8891,07 дол. США (88553,28 грн.), з них прострочена заборгованість складає: - 905,10 дол. США (9014,61 грн.); - відсотки - 8470,39 дол. США (84363,39 грн.), що вбачається з довідки від 19.03.2014 року (а.с.44) .

ПАТ "Дельта Банк" на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлялись вимоги про сплату боргу по кредитному договору (а.с.48, 49), що підтверджується записами у реєстрі поштових відправлень та фіскальним чеком Укрпошти (а.с.50-51).

Відповідно до вимог ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержавтель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304-VII від 03.06.2014 року, протягом дії цього Закону (втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості): не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника /майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору, суд першої інстанції виходив з того, що солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України не передбачена, а тому стягнув заборгованість із боржника, а щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 - відмовив, оскільки позивачем не надано доказів щодо наявності договору поруки.

Такі висновки суду є правильними і належно обгрунтованими, відповідають встановленим судом обставинам та дослідженим доказам, що є в матеріалах справи.

Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553- 559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Доказів того, що між Банком та ОСОБА_3 укладався договір поруки матеріали справи не містять.

ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 по договору іпотеки виступила майновим поручителем за виконання зобов'язань по кредитному договору.

За таких обставин ОСОБА_3 не повинна нести солідарну відповідальність разом із ОСОБА_2, а може самостійно відповідати згідно укладеного договору іпотеки як майновий поручитель за зобов'язаннями в межах вартості належної їй частки предмету іпотеки (квартири).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення на користь Банку кредитної заборгованості із ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що предмет іпотеки, а саме квартира АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, передана в забезпечення споживчого кредитного договору в іноземній валюті та підпадає під дію мораторію відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року. Дану квартиру відповідачі використовують, як місце постійного проживання, докази про наявність у них іншого нерухомого майна відсутні.

При цьому відмова у задоволенні вказаних позовних вимог не змінює обсяг прав Банка і не чинить перешкод у стягненні заборгованості за кредитним договором із боржника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 213, 214 ЦПК України правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Враховуючи вимоги ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: