Ухвала суду № 41543301, 04.11.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/385/2014(м)

263/5691/14-к

Головуючий у І інстанції: Соловйов О.Л.

Доповідач: Сєдих А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Гєрцика Р.В., Шигірт Ф.С.

при секретарі Чепіги Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 липня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 липня 2014 року затверджена угода про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, укладена 17 липня 2014 року, обвинувачений

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Куляб Кулябської області Таджикістан, громадянин України, раніше судимий: 1) 4 травня 2006 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 2) 16 листопада 2007 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік; 3) 22 лютого 2008 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнився 5 квітня 2013 року по відбуттю строку покарання; 5) 4 червня 2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 345 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі, відбуває покарання з 6 травня 2014 року в умовах слідчого ізолятора, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч. 1 ст. 119 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 4 червня 2014 року у вигляді 6 місяців обмеження волі та остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у вигляді 4 років обмеження волі з відбуттям у кримінально - виконавчій установі відкритого типу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн..

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1219,76 грн..

Вказаним вироком ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 29 квітня 2014 року приблизно о 01:00 годині, знаходячись біля кафе «Банкет», розташованого по пр. Металургів в Жовтневому районі м. Маріуполя, під час сварки несподівано виниклої на підставі особистих неприязне них відносин з ОСОБА_4, проявляючи злочинну необережність до настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_6 намагався зупинити конфлікт, діючи умисно та протиправно, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння фізичного болю, наніс ОСОБА_5 не менш ніж один удар кулаком правої руки в область обличчя внаслідок чого той втратив рівновагу та впав з положення стоячи на покриття площадки вказаного кафе, при цьому вдарився потиличною ділянкою голови о тротуарну плитку. Внаслідок застосованого ОСОБА_2 фізичного впливу на ОСОБА_5, останньому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: осколкового переламу кісток носу, крововиливу під м'які оболонки та речовину головного мозку, розтрощення речовини головного мозку в області полюсу правої лобної долі (пластинчатої субдуральної гематоми), які призвели до набряку та набуханню головного мозку, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент заподіяння, що призвели до смерті.

В своїй апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1, посилаючись на невиконання угоди вказує ї на неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить вирок скасувати, винести новий, яким визнати винним ОСОБА_2 за ст. 119 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, судова колегія вважає що апеляційна скарга не може бути розглянута апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції постановив вирок яким затвердив угоду між потерпілою та підозрюваним та призначив узгоджену сторонами міру покарання.

Потерпіла наполягає на те що ОСОБА_2 не виконує угоду, та не сплачує їй майнову та моральну шкоду.

Згідно з вимогами ст. 476 КПУ України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Таким чином, колегія вважає що апеляційна скарга не є предметом апеляційного розгляду, а оскільки апеляційне провадження було відкрито 11вересня 2014 року то апеляційна скарга повинна бути направлена потерпілої.

Керуючись ст.ст.399, 405, 407 КПК України колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу повернути потерпілої ОСОБА_1 як таку що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Судді: