Ухвала суду № 41536187, 18.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2014 року

справа № 808/5221/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року по справі № 808/5221/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості товару, визначеної позивачем за основним методом – за ціною (договору) щодо товарів, які імпортуються (вартість) операції; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000211/1 від 12.06.2014; визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00376 від 12.06.2014.

В обґрунтуванні позову позивач посилався на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала інший метод визначення митної вартості товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000211/1 від 12.06.2014; визнано протиправною та скасовано картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00376 від 12.06.2014.

Постанова суду, в частині задоволених вимог, мотивована тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду та прийняти нову про

відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв’язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Запорізької митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару – за ціною договору щодо ідентичних товарів, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, як на наявність обставин, що унеможливлювали митне оформлення на підставі поданих позивачем документів, Митниця посилається на наявність розбіжностей в цих документах, які були нею зазначені під час митного оформлення. Будь-яких інших підстав для відмови у митному оформлені товару за митною вартістю, що визначена декларантом, Митниця не зазначає.

У судове засідання відповідач не з’явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю прибуття у судове засідання представника з огляду на його участь в іншому судовому засіданні. Вивчивши подане клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Таким чином, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи. Надання пріоритетності тим чи іншим засіданням, участь у цих засіданнях, є правом відповідача, але таке право, зокрема, не повинно перешкоджати розгляду справи судом у визначені законом строки.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказуючи на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між товариством з обмеженою відповідальністю “КЛІОН” та фірмою Limited Liability Company PIRS, Польща укладено Контракт купівлі-продажу №26S/2013P від 01.08.2013, за умовами якого продавець зобов’язався поставити позивачу свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).

На виконання умов Контракту позивачем на митну територію України ввезений товару – Камбала свіжозаморожена ціла. Згідно рахунку постачальника №FAP/44/2014/MRM від 28.05.2014 товар постачався в кількості 19500 кг за ціною 0,79 доларів США за кг, на загальну суму 15405 доларів США, на умовах FCA м.Дарлово, Польща.

10.06.2014р. з метою митного оформлення товару ТОВ “КЛІОН” по електронній системі “MD Office™. MDDeclaration” до М/п “Запоріжжя – центральний” Запорізької митниці Міндоходів подано вантажну митну декларацію форми МД-2 №112050000/2014/ (додатковий реєстраційний номер митниці 013618) довідковий № 2687 (згідно графи 7 ВМД) разом з документами, необхідними для митного оформлення:

контракт №26S/2013P від 01.08.2013;

Рахунок №FАР/44/2014/MRM від 28.05.2014;

рахунок проформа №FPF/000023/2014 від 21.05.2014;

Калькуляція продавця від 28.05.2014;

прайс-лист від 28.05.2014;

міжнародна товарно-транспортна накладна №А466393 від 28.05.2014;

довідка про транспортні витрати б/н від 28.05.2014;

договір на перевезення №4441 від 05.05.2014;

платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 26.05.2014 №378;

Дублікат ветеринарного свідоцтва від 06.06.2014 серії ГРД-00 № 138273;

Сертифікат відповідності №UA1.041.X004293-14 від 06.06.2014;

міжнародний ветеринарний сертифікат №3213/15350/14/08/UA від 28.05.2014;

Сертифікат походження №PL/MF/AK 0732603 від 28.05.2014;

сертифікат якості б/н від 28.05.2014;

експортна декларація №14PL422010E0008390 від 28.05.2014;

фін. довідка 06/02-1017 від 02.06.2014;

Експертний висновок №ОИ-260 від 06.06.2014;

Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 16.11.2012.

Визначення позивачем митної вартості в митній декларації відбулось за основним методом - за ціною договору (контракту) (графа 43 МД).

Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами співробітником відповідача було встановлено, що вони не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності в поданих до митного оформлення документах, а саме у платіжному дорученні від 26.05.2014 №378 наявні посилання на адресу банку бенефіціару ING BANK SLASKI SA DARLOWO POLAND, але у зовнішньоекономічному договорі (Контракті) зазначено іншу адресу банку – ING BANK SLASKI ul.3 Maja, 30, 70-21S Czezecin POLAND. Разом з цим, зазначене платіжне доручення містить посилання на проформу від 21.05.2014 як оплата за морожену рибу, але в самій проформі зазначено “морожена камбала ціла”. Рахунок-інвойс від 28.05.2014, проформа-інвойс від 21.05.2014 не містять інформації щодо повного найменування товару, а саме не зазначено, що камбала є річковою. Довідка щодо вартості транспортних витрат від 28.05.2014 видана ТОВ СМ Транс, натомість накладна CMR від 28.05.2014 №466393 подана до митного оформлення містить відбиток штампу перевізника “LLC KYYTRANSLAYN”, а в дублікаті ветеринарного свідоцтва ГРД-00 №138273 від 06.06.2014 зазначено а/м №АА8930ВО/АА7534ХО ТОВ “Лоран-07”. Наданий до митного оформлення прас-лист від 28.05.2014 не містить повної інформації, а саме: згідно загальноприйнятої світової практики прас-лист має містити інформацію щодо умов продажу товару, зокрема, умови платежу, термін поставки, а також має містити дату з якої ціни вводяться в дію, а також повне найменування оцінюваного товару. Висновок ТПП від 06.06.2014 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару: наявність або відсутність харчових добавок, вид камбали, що свідчить про необ’єктивний аналіз цін на товар.

З огляду на встановлені розбіжності, Митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

12.06.2014р. ТОВ “КЛІОН” надав митному органу витребувані додаткові документи, а саме: лист 06/02-1119 від 12.06.2014 з роз'ясненням пункту 1.2 Контракту №26S/2013P від 01.08.2013 та положень товаросупроводжувальних документів; лист виробника б/н від 10.06.2014; лист виробника б/н від 10.06.2014.

За результатами перевірки декларації з доданими до неї документами, співробітником відповідача було встановлено, що заявлена митна вартість (0,8 доларів США за 1 кг) суттєво відрізнялась від цінової інформації, що містилась в інформаційній системі Державної митної служби України та відображала митну вартість ідентичного товару, що ввозився позивачем раніше (1,25 доларів США за 1 кг - митна декларація № 807010001/2014/001725 від 25.04.2014) .

З огляду на встановлені розбіжності у поданих до митного оформлення документів та у зв’язку з не наданням в повному обсязі декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000211/1 від 12.06.2014р. Митна вартість товару визначена за другорядним методом - « 2/1» за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст.57 Митного кодексу України).

З огляду на рішення про коригування митної вартості товару, Митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00376 від 12.06.2014р.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що спірні рішення відповідачем прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов’язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено вище, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також не надання в повному обсязі на вимогу Митниці додаткових документів.

Правильно встановивши підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, суд першої інстанції надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано зазначив про те, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Оскільки, таких розбіжностей у поданих позивачем документах Митницею не встановлено, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, не надання яких фактично і стало підставою для прийняття спірного рішення.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано вказав те, що на вимогу Митниці позивачем надані додаткові документи, які підтверджували правомірність визначення Декларантом митної вартості товару, а саме: 1) лист виробника від 10.06.2014, яким повідомлено про те, що грошові кошти у розмірі 15405,00 дол. США були ним отримані від декларанта і були зараховані за рахунок передоплати за товар - камбала морожена ціла 25+ по Проформі-Інвойсу №FF/000023/2014; також виробник повідомив, що Проформа-Інвойс №FF/000023/2014 оформлялась підприємством одноразово 21.05.2014, має унікальний номер; 2) лист виробника від 10.06.2014 про те, що виробник не має каталогів продукції, а з необхідною інформацією можна ознайомитись на офіційному сайті компанії; також виробник вказав, що продукція відпускається зі складу на підставі Інвойсу та CMR, які являються бухгалтерськими документами компанії; 3) лист від 12.06.2014, відповідно до якого декларант пояснив, що відповідно до пункту 1.2 Контракту від 01.08.2013 всі існуючі умови поставки товару встановлюються лише шляхом переговорів між сторонами правочину, у зв'язку з чим усні заявки для митного оформлення не можуть бути надані, що і не передбачено чинним законодавством; декларант вказав, що повне найменування продукції вказано у Ветеринарному сертифікаті від 28.05.2014, наданому постачальником в якості товаросупровідного документа, який був наданий декларантом для митного оформлення товару; також надані пояснення, що для митного оформлення були надані Договір міжнародного транспортного експедирування від 01.12.2010 №Т01-12/10, укладений між ТОВ "КЛІОН" та ТОВ "СМ Транс", Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №4441 від 05.05.2014, укладений між позивачем та ТОВ "Кийтранслайн" для підтвердження того, що експедитор ТОВ "СМ Транс" виконав свої зобов'язання по договору та найняв перевізника ТОВ "Кийтранслайн", який і здійснив перевезення товару; також декларант пояснив, що у Ветеринарному свідоцтві ГРД-00 №138273 вказано номер автомобільного засобу, який співпадає з номером, вказаним в CMR №466393 від 28.05.2014, а слова "ООО Ларан 07" відносяться до попереднього речення тексту, про що свідчить крапка після таких слів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Митниці про коригування митної вартості товару прийнято відповідачем без достатніх на те правових підстав, які визначені Митним кодексом України, у зв’язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.

Наслідком скасування рішення про коригування митної вартості є скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки її видано у зв’язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року по справі № 808/5221/14– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 19.11.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк