Ухвала суду № 41536188, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/7110/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року по справі № 804/7110/14 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про стягнення недоодержаної пенсії в зв'язку зі смертю пенсіонера,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду, в якому просила стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на її користь суму пенсії у розмірі 120 702 (сто двадцять тисяч сімсот дві) гривні 44 копійки, яка належала її чоловікові, ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в М.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 1 групи за списком 1 по січень 2014р. включно.

З 01.02.2014 року виплату пенсії припинено у зв'язку зі смертю ОСОБА_2(дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2).

На день смерті ОСОБА_2 сума пенсії, яка йому належала і залишилася недоотриманою у зв'язку зі смертю склала 120 702 грн. 44 коп.

11 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про виплату недоодержаної пенсії в зв'язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2. До заяви було додано документи, передбачені п.33 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1.

Листом за вих. №Б-53-1/10/10 від 24.04.2014р. управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду в лютому 2012 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за

період з 12.01.2010р. по 22.07.2011р. та на березень 2012 року нарахована сума боргу склала 120 702,44 грн., яка залишилася невиплаченою. Вказана сума боргу не може бути виплачена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову з наступних підстав.

Відповідно статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місцю смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначених у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до п. 33 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 N 22-1 для виплати недоодержаної пенсії в зв'язку зі смертю пенсіонера надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки. Члени сім'ї надають паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування, або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

З матеріалів справи встановлено, що судовим рішенням визначено право ОСОБА_2 на недоотриману пенсію. На виконання судового рішення УПФУ здійснено перерахунок пенсії, донарахована сума складає 120 702 грн. 44 коп., але вказану суму пенсії ОСОБА_2 не отримав за життя. Оскільки, нараховані суми пенсії не отримані померлим за життя, вони протягом шести місяців від дня смерті пенсіонера виплачуються членам його сім'ї, які проживали разом з померлим на день його смерті.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у ОСОБА_1 права на отримання суми пенсії у розмірі 120 702 грн. 44 коп., яка належала її померлому чоловіку, ОСОБА_2, і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.

Факт звернення позивача у визначений законом строк з заявою про отримання пенсії, надання необхідних документів, відповідачем не заперечувався. Натомість, у виплаті пенсії УПФУ було відмовлено з посиланням на відсутність державного фінансування.

Право позивача на отримання пенсії, що належала її чоловіку і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і визначено Цивільним кодексом України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті пенсії у визначених розмірах.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність відмови УПФУ у виплаті належної пенсії позивачу з посиланням на відсутність бюджетного фінансування.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області в апеляційній скарзі на положення ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки вказаний Закон регулює питання виконання судових рішень, натомість, у межах вказаної справи не вирішується питання про порядок та спосіб виконання судового рішення.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року по справі №804/7110/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 21.11.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк