Постанова № 41536165, 11.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 рокусправа № 804/433/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року по справі № 804/433/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-груп" АПК-Інформ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-груп" АПК-Інформ" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.12.2013р. №0003572203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо не підтвердження первинними документами господарських операцій з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." Позивач вказував на те, що правочин між ТОВ "Медіа-груп" АПК-Інформ" та ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." не був визнаний недійсним у судовому порядку, він є реальним, у зв'язку з чим підприємство мало право на формування податкового кредиту по цим господарським взаємовідносинам.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що правочин, який був предметом перевірки, недійсним у судовому порядку не визнавався, фактичне здійснення операцій між сторонами підтверджено належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.".

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Медіа - Груп" "АПК - Інформ" з питання підтвердження господарських відносин із ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." за серпень 2013 року, за результатами якої складено Акт №1170/22-03/38361264 від 15.11.2013 року.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог:

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-6 внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за серпень 2013 року у розмірі 125 653,00 грн.

Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Медіа - Груп" "АПК - Інформ" (Замовник) у перевіреному періоді мало господарські взаємовідносини з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." (Виконавець) з приводу надання послуг по маркетинговому дослідженню.

В акті перевірки відображено, що надані до перевірки документи не можливо визнати первинними, які б підтверджували здійснення господарських операцій, оскільки з цих документів не можливо встановити зміст та обсяг наданих послуг, що були предметом господарських взаємовідносин між ТОВ "Медіа-груп" АПК-Інформ" та ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д."

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про те, що відображені підприємством у бухгалтерському обліку операції з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." є непідтвердженими, у зв'язку з чим ТОВ "Медіа-груп" АПК-Інформ" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д."

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2013 року № 0003572203, яким ТОВ "Медіа-груп" АПК-Інформ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) за основним платежем 125653 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями 31413,25 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідком перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У свою чергу, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч.2 ст.9 названого Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З цими нормами кореспондується також пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких

складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особі, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції, може бути визнаний документ лише за умови наявності у ньому обов'язкових реквізитів, що визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Проведеною перевіркою встановлено відображення позивачем у бухгалтерському обліку результатів господарських операцій з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." з приводу виконання договору від 01.07.2013р. №ИУ-010713/1. Предметом договору є виконання ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." послуг по пошуку і підбору інформаційно-аналітичної інформації. Об`єм наданих послуг, загальна вартість послуг по Договору (ціна Договору), порядок визначення ціни Договору (калькуляція) визначається узгодженою сторонами Специфікацією.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору позивачем до перевірки були надані рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з висновками ДПІ про те, що надані до перевірки документи не можливо визнати первинними, які підтверджують фактичні здійснення господарських операцій.

Так, в актах здачі-прийняття робіт відсутні відомості про зміст та обсяг господарських операцій (наданих послуг), в них лише зазначені загальні фрази «Аналіз ринку меду та продукції бджільництва» по регіонах України. Тобто, вказані акти не дозволяють ідентифікувати, які саме послуги, їх обсяг були надані позивачу у межах здійснення аналізу ринку меду та продукції бджільництва.

Посилання представника позивача на те, що зміст та обсяг послуг, які надаються у межах проведення дослідження аналізу ринку меду та продукції бджільництва, визначено у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як укладений Договір так і Специфікації до нього є лише задекларованим сторонами наміром надати ті чи інші послуги у межах господарських взаємовідносин, в той же час, вказані документи не свідчать про те, що такі послуги (у обсязі, визначеному Специфікацією) фактично були надані під час виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

З огляду на узгодження сторонами в Специфікації до Договору конкретного виду та обсягу наданих послуг, визначення їх вартості, надані позивачем акти здачі-прийняття робіт не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання послуг на суму 753 918,0 грн.

Таким чином, оскільки позивачем до перевірки не надано документів, які б свідчили про зміст господарських операцій з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", то контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку про не підтвердження цих господарських операцій документами, обов'язковість ведення яких визначена законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції надано звіти про надані послуги - «Аналіз ринку меду та продукції бджільництва» по регіонах України. В той же час, із змісту вказаних звітів не можливо встановити які фактично роботи по підготовці цих Аналізів виконано, не можливо встановити відповідність цих робіт Договору та Специфікації, як не можливо встановити і той факт, що вказані дослідження виконані саме ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", оскільки сам факт наявності на друкованому звіті печатки ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." та підпису невідомої особи, не може свідчити про те, що вказані звіти виготовлені ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.".

При цьому, колегія суддів враховує, що такі види діяльності, як маркетингові дослідження, у ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." не визначені. Основним видом діяльності ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", згідно витягу із ЄДР, є неспеціалізована оптова торгівля. Іншими видами діяльності визначено: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; рекламні агентства; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки ДПІ про те, що відображені позивачем у бухгалтерському обліку операції з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." є непідтвердженими, у зв'язку з чим ТОВ "Медіа-груп" АПК-Інформ" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д."

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному дослідженні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року по справі № 804/433/14 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-груп" АПК-Інформ" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 12.11.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк