Постанова № 41527340, 24.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 5023/2005/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Білоусової Я.О.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий - Коник О.В. - свідоцтво від 06.08.2014р. №1439;

арбітражний керуючий - Куліченко М.В. - свідоцтво від 11.07.2013р. №1375;

від ініціюючого кредитора - не з'явився;

від боржника - Шишлов О.М. - за довіреністю від 01.03.2012р.;

розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Коник Оксани Василівни, м. Харків (вх.3301Х/2/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.2014р.

у справі № 5023/2005/12

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до боржника Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2014р. (суддя Дзюба О.А.) зобов'язано кредитора ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ІП "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків; докази подання оголошення зобов'язано надати суду в триденний строк після його публікації; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Куліченко Максима Валерійовича; зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в тридцятиденний строк від дня публікації оголошення вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпоряднику майна повідомляти письмово заявників та господарський суд; після розгляду заявлених в установчому порядку вимог кредиторів розпорядника майна зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів; не пізніше ніж на п'ятий день після витікання строку для подачі вимог кредиторів, надати складений і підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером підприємства реєстр вимог кредиторів; зобов'язано розпорядника майна разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; зобов'язано розпорядника майна до попереднього засідання здійснити аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення, та положення на товарному ринку; розпорядника майна боржника зобов'язано письмово повідомити кредиторів про проведення зборів кредиторів, визначивши час проведення зборів та місто, протокол зборів надати суду у триденний строк після проведення зборів.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст.3-1,25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) з посиланням на ст.ст.6,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мотивована тим, що загальна сума безспірних та незадоволених протягом трьох місяців, після встановленого для їх погашення строку, вимог кредитора складає 56622806,65грн., вартості предмета іпотеки недостатньо для задоволення вимог ініціюючого кредитора та різниця між стягнутою за рішенням суду заборгованістю та оцінкою сторонами предмета іпотеки, становить суму, яка значно перевищує 300мінімальних заробітних плат, необхідних для порушення провадження у справі для банкрутство. В частині призначення розпорядника майна арбітражного керуючого Куліченко М.В. ухвала суду мотивована тим, що його кандидатура найбільш відповідає критеріям, встановленим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки він має достатній практичний досвід роботи, виконував обов'язки розпорядника майна, ліквідатора та керуючого санацією у більш ніж 50-ти справах про банкрутство, має необхідний для якісного виконання обов'язків матеріальний та технічний ресурс та штат високопрофесійних фахівців з окремих питань, необхідних для якісного виконання обов'язків (т.3,а.с.35-40).

Арбітражний керуючий Коник Оксана Василівна з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.2014 р. у справі №5023/2005/12 в частині призначення розпорядником майна боржника Куліченко М.В. та передати справу №5023/2005/12 до господарського суду Харківської області для призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Коник О.В. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що заява арбітражного керуючого Куліченко М.В. та документи додані до неї (свідоцтво, ліцензія, договір добровільного страхування) надані в порушення Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України 15.03.2013р. N 447/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 р. за N 431/22963, оскільки не засвідчені гербовою печаткою, а отже не містить обов'язкового реквізиту, а отже, на думку апелянта, дані докази є неналежними, у зв'язку з чим його кандидатура мала бути відхилена. Крім того, зазначає, що у арбітражного керуючого Бондарчука О.П. закінчився строк договору добровільного страхування, таким чином, єдина кандидатура, яка відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є - розпорядника майна Коник О.В. (т.3,а.с.60-63).

Розпорядженням секретаря судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р. для розгляду справи №5023/2005/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я. О. судді Гетьмана Р.А. (т.3,а.с.73).

В судовому засіданні апеляційної інстанції арбітражний керуючий Коник О.В. та представник боржника підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати ухвалу господарського суду Харківської області в частині призначення розпорядником майна боржника Куліченко М.В. та передати справу №5023/2005/12 до господарського суду Харківської області для призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Коник О.В.

Арбітражний керуючий розпорядник майна Куліченко М.В. заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого господарського суду від 13.08.2014р. у справі №5023/2005/12 залишити без змін як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ініціюючого кредитора належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркуша ухвали суду апеляційної інстанції від 04.11.2014р., проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги 15-денний термін, встановлений ч.2 ст.102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ініціюючого кредитора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника та арбітражних керуючих, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

03.05.2012р. Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство в порядку статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент звернення). Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що боржник має перед ним непогашену заборгованість у розмірі 57331070грн., яка підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2010р. у справі №62/205-10, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду 13.12.2010р.; постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2011р. та не виконанням рішення більш ніж три місяця з моменту відкриття виконавчого провадження (т.1,а.с.4-46).

З доданих до заяви документів вбачається, що 21.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») (кредитором) та Іноземним підприємством «ХЗШВ» (позичальником) укладений кредитний договір № 149-Ю, п.1.1 якого встановлено, що предметом кредитного договору є надання банком (кредитором) позичальнику грошових коштів у вигляді відзивної невідновлювальної кредитної лінії загальним лімітом у розмірі 4775835Євро (т.1,а.с.12-17).

16.12.2008р. між тими ж сторонами укладений договір застави №149-Z/5, п.1.1 якого встановлено, що предметом цього договору є передача заставодавцем (Іноземним підприємством «ХЗШВ») в заставу заставодержателю (ПАТ «ВТБ Банк») рухомого майна, зазначеного в п.3 цього договору, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлюються кредитним договором від 21.12.2007р. №148-Ю та будь-якими додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.3 цього договору предметом застави є лінія розвитку шампанських вин в скляні пляшки, виробничою потужністю 12000пляшок заставною вартістю 25683663,08грн., лінія розвитку спокійних вин в скляні пляшки заставною вартістю 14156127,79грн., загальною заставною вартістю 39839790,87грн. (т.1,а.с.91-94).

21.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (заставодержателем) та Приватною фірмою «Орнату» (заставодавцем) укладений договір застави товарів в обороті з майновим поручителем, відповідно до п.1 якого визначено, що предметом цього договору є передача заставодавцем в заставу заставодержателю рухомого майна - товари в обороті, зазначеного у п.3 цього договору, далі - предмет застави,для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ» щодо обслуговування акредитивів, повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, та збитків, розмір, термін, умови повернення і сплати яких встановлюються кредитним договором від 21.12.2007р. №149-АК та будь-якими змінами та додатками до них.

У п.п.3,4 даного договору встановлено,що предметом цього договору є передача заставодавцем заставодержателю в заставу майна, а саме: продуктів харчування з тривалим строком зберігання, алкогольні напої, чай, кофе, побутова техніка, комп'ютерна техніка на умовах «товари в обороті» згідно додатком №1. Предмет застави сторони оцінюють в сумі 48807000,34грн., що за офіційним курсом НБУ на день підписання цього договору становить 6718632,29євро,29центів (т.1,а.с.105-107).

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2010р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2010р. у справі №62/205-10 стягнуто з Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" на користь Публічного Акціонерного товариства "ВТБ Банк" основний борг у розмірі 4385971,00 євро; заборгованість по сплаті прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 680176,01 євро; 30% річних у розмірі 275422,67євро; пені у розмірі 51633,98 євро; 3% річних у розмірі 12861,49євро, 2504,18 євро витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено (т.1, а.с.24-43).

На виконання вищезазначеного рішення 28.12.2010р. господарським судом Харківської області видано наказ у справі №62/208-10 (т.1,а.с.44).

17.01.2011р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №23688699, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 28.12.2010р. №62/205-10, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" на користь Публічного Акціонерного товариства "ВТБ Банк" основного боргу у розмірі 4385971,00 євро; заборгованості по сплаті прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 680176,01 євро; 30% річних у розмірі 275422,67євро; пені у розмірі 51633,98 євро; 3% річних у розмірі 12861,49євро, 2504,18 євро витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1,а.с.45,46).

Також, ініціюючим кредитором подано клопотання про призначення розпорядником майна ІП «ХЗШВ» арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну (т.1,а.с.47).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2012р. прийнято заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», порушено провадження у справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1,а.с.2,3).

У довідці Відділу примусового виконання рішень від 23.11.2011р. №11-0-34-255,2.3 зазначено, що державним виконавцем 08.09.2011р. здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі: м. Харків, вул. Гагаріна, 167/1 та встановлено, що боржник ІП «Торговий дім «ХЗШВ» за даною адресою не знаходиться, майно, належне боржнику, на яке згідно із законом можливо звернути стягнення, відсутнє (т.2,а.с.157,158).

Листом від 22.09.2011р. Управління державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ в Харківській області повідомило, що згідно з автоматизованим обліком інформаційного забезпечення «ДАІ-2000» УДАІ ГУМВС України в Харківській області транспортні засоби за ІП «Торговий дім «ХЗШВ» не значаться (т.2,а.с.159).

Листом від 05.11.2011р. Інспекція державного технічного нагляду повідомила про те, що за боржником в обліковій базі інспекції не зареєстрована будь-яка сільськогосподарська техніка (т.2,а.с.160).

Головне управління Держкомзему у Харківській області листом від 06.10.2011р. повідомило, що відповідно до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди за боржником не обліковується (т.2,а.с.161).

Листом від 10.10.2011р. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що за ІП «Торговий дім «ХЗШВ» право власності на об'єкти нерухомого майна в м. Харкові не зареєстровано (т.2,а.с.162).

08.09.2011р. державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області складений акт державного виконавця, у якому зазначено, що при перевірці майнового стану боржника, а саме ІП «Торговий дім «ХЗШВ» за адресою: м.Харків, вул. Гагаріна,167/1 встановлено, що за даною адресою підприємство не знаходиться, майно відсутнє (т.1,а.с.167).

17.07.2012р. ПАТ «ВТБ Банк» подано до суду першої інстанції клопотання про призначення розпорядником майна боржника ІП «ХЗШВ» арбітражного керуючого Бондарчука О.П. (т.1,а.с.70).

23.07.2012р., 06.08.2013р. та 06.11.2013р. арбітражним керуючим Бондарчуком О.П. подано до місцевого господарського суду згоду на призначення його розпорядником майна ІП «Торговий дім «ХЗШВ», до яких додано ліцензію арбітражного керуючого від 11.07.2012р. серії АВ№600846 та свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та договір добровільного страхування професійної діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) перед третіми особами (т.1,а.с.77,78,т.2,а.с.135,136, 196-199).

Листом від 10.09.2013р. Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України повідомив ПАТ «ВТБ Банк», що станом на 10.09.2013р. заборгованість, визначена наказом від 28.12.2010р. №62/205-10, боржником не погашена, коштів на спеціальний рахунок Державної виконавчої служби України не надходило (т.2,а.с.173).

Крім того, до господарського суду Харківської області 25.06.2014р. надійшла заява від арбітражного керуючого Коник Оксани Василівни на участь у справі №5023/2005/12 про банкрутство Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ» в якості розпорядника майна, до вказаної заяви Коник О.В. додано: свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), видане Міністерством юстиції України від 06.08.2013р., договір оренди від 03.02.2014р., договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 24.04.2014р. №15-001951-49 (т.3, а.с.8-14).

13.08.2014р. ПАТ «ВТБ Банк» подано до суду першої інстанції клопотання про призначення розпорядником майна боржника ІП «ХЗШВ» арбітражного керуючого Куліченка М.В. (т.1,а.с.20)

Також, арбітражним керуючим Куліченко Максимом Валерійовичем подано заяву про призначення розпорядником майна у справі про банкрутство Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ», до якої додано: свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), видане Міністерством юстиції України від 11.07.2013р., ліцензію , видану Державним департаментом з питань банкрутства від 25.11.2009р. серії АВ №499026, довідку-характеристику (т.3,а.с.24-27).

13.08.2014р. арбітражним керуючим Куліченко Максимом Валерійовичем додатково подано договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 24.04.2014р. №15-000879-82 та довідку про матеріально-технічне забезпечення умов діяльності арбітражного керуючого (т.3,а.с.28-31).

13.08.2014р. місцевим господарським судом винесено оскаржувану ухвалу з підстав, наведених вище (т.3, а.с.35-40).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Частиною другою статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту Закон про банкрутство).

Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р., Положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство порушено 07.05.2012р.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 14.05.1992р. зі змінами та доповненнями (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, за якою здійснюється провадження у даній справі, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковим дотримання положень Закону про банкрутство, у тому числі щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та строку їх незадоволення - протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, передбачених частиною 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - наданні правової оцінки доказам безспірності та розміру заявлених до боржника вимог, дотримання строку їх незадоволення боржником, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В заяві про порушення справи про банкрутство ІП "Торговий дім «ХЗШВ» ініціюючий кредитор - ПАТ «ВТБ Банк» посилається на наявність перед ним заборгованості у сумі 57330834,87грн., яка підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2010р.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, на момент порушення провадження у справі про банкрутство безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника становлять 56622806,65грн., які не були виконані останнім протягом більше ніж трьох місяців у виконавчому провадженні. У підтвердження вказаних обставин до заяви про порушення справи про банкрутство додано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП 17.01.2011р. №23688699, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 28.12.2010р. №62/205-10, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" на користь Публічного Акціонерного товариства "ВТБ Банк" основного боргу у розмірі 4385971,00 євро; заборгованості по сплаті прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 680176,01 євро; 30% річних у розмірі 275422,67євро; пені у розмірі 51633,98 євро; 3% річних у розмірі 12861,49євро, 2504,18 євро (що за курсом НБУ на момент звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство становить 56622806,65 грн.) витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що 08.09.2011р. державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області складений акт державного виконавця, у якому зазначено, що при перевірці майнового стану боржника, а саме ІП «Торговий дім «ХЗШВ» за адресою: м.Харків, вул. Гагаріна,167/1 встановлено, що за даною адресою підприємство не знаходиться, майно відсутнє (т.1,а.с.167). Листом від 10.09.2013р. Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України повідомив ПАТ «ВТБ Банк», що станом на 10.09.2013р. заборгованість, визначена наказом від 28.12.2010р. №62/205-10, боржником не погашена, коштів на спеціальний рахунок Державної виконавчої служби України не надходило (т.2,а.с.173).

З матеріалів справи вбачається, що за увесь час виконавчого провадження боржником не було вчинено жодних дій, направлених на погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором ПАТ «ВТБ Банк».

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону про банкрутство до дати проведення підготовчого засідання боржник зобов'язаний подати в господарський суд та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. Відзив боржника повинен містити: наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників); загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам боржника, а також заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах);

відомості про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ.

Боржником ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б підтверджували його платоспроможність, та не надано відомостей про наявність у нього майна та коштів на рахунках, достатніх для задоволення вимог ініціюючого кредитора. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника не заперечував його неплатоспроможність та неможливість задоволення вимог ініціюючого кредитора.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон по банкрутство не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задоволені боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Відповідно до визначення «неплатоспроможності», що міститься в абзаці 2 статті 1 Закону про банкрутство, для порушення провадження у справі про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення розміру його заборгованості над вартістю майнових активів. Недостатність активів над пасивом боржника є предметом дослідження суду при встановленні його неоплатності, що має місце при визнанні боржника банкрутом.

За таких обставин, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було встановлено усі визначені статтею 6 Закону про банкрутство ознаки неплатоспроможності боржника.

В частині призначення розпорядника майна боржника ІП «Торговий дім «ХЗШВ» суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Пунктом 3 статті 3-1 вищевказаного Закону встановлено, що арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя, та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки ( ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Частинами 2 та 3 статті 13 вказаного Закону встановлено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що незважаючи на наявність права кредиторів запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого, остаточно питання про обрання та призначення кандидатури арбітражного керуючого відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

При призначенні розпорядника майна суд, перевіривши відповідність запропонованих кандидатур вимогам ст. 3-1 Закону про банкрутство, повинен враховувати професійні здібності кандидатів, їх досвід роботи, завантаженість у інших справах тощо.

Відповідно до п. 64 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що остаточне рішення щодо вибору кандидатури розпорядника майна та його призначення приймає суд, беручи до уваги всі пропозиції учасників провадження та досліджуючи професійні якості кандидатів на цю посаду, відсутність зацікавленості особи стосовно боржника та кредитора.

З аналізу ліцензій Державного департаменту з питань банкрутства та свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Куліченко М.В., Коник О.В. та Бондарчука О.П. вбачається, що Куліченко М.В. ліцензія видана раніше, а отже його досвід роботи у якості арбітражного керуючого більший.

Крім того, арбітражним керуючим Куліченко М.В. подано довідку-характеристику, з якої вбачається, що він має вищу юридичну освіту, здійснював супроводження більш ніж у 50-ти справах про банкрутство, де виконував обов'язки розпорядника майна. Також зазначає про наявність у нього необхідної техніки та матеріальних ресурсів для здійснення відповідної діяльності(а.с.27).

Додані арбітражними керуючими до матеріалів справи договори добровільного страхування відповідальності перед третіми особами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки жодний з арбітражних керуючих не надав доказів набрання договору страхування чинності, а саме здійснення першого страхового платежу.

Посилання боржника на те, що арбітражний керуючий Куліченко М.В. знаходиться в іншому місті, а отже будуть збільшені витрати на його утримання не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги,оскільки призначення більш фахового арбітражного керуючого прискорить строк здійснення процедури розпорядження майном боржника, а відповідно і розмір його оплати буде меншим, оскільки за приписами частини 14 ст.3-1 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Арбітражний керуючий Коник О.В. не надала належних доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б свідчили про наявність більшого досвіду роботи, чи більшої кількості справ, у яких вона брала участь як арбітражний керуючий та інших доказів, які б свідчили про наявність у неї будь-яких переваг перед іншими арбітражними керуючими, зокрема, Куліченко М.В.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що арбітражний керуючий Куліченко М.В. має більший досвід роботи ,що підтверджується матеріалами справи та не спростовано апелянтом, та необхідні і достатні спеціальні знання, які дають можливість належним чином виконувати обов'язки розпорядника майна боржника.

За таких обставин, господарський суд Харківської області, виходячи з документів та доказів, поданих при розгляді справи, дійшов обґрунтованого висновку про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Куліченко М.В.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Доводи апеляційної скарги арбітражного керуючого Коник Оксани Василівни не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.2014р. у справі №5023/2005/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1ст.103, ст.ст.105,106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Коник Оксани Василівни залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.2014р. у справі №5023/2005/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови підписаний 24.11.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Гетьман Р.А.