увійти
УКР
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
26 листопада 2013 року
справа № 808/5420/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український графіт" і Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року
у адміністративній справі № 808/5420/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт" до Запорізької митниці Державної митної служби України, Запорізької митниці Міндоходів, та Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а :
Звернувшись до суду з позовом у цій справі, з врахуванням заяв про зміну предмета позову, ПАТ "Український графіт" просив суд про: визнання протиправними дій Запорізької митниці щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення № 22923 від 06.02.2013р., № 23591 від 12.02.2013р., № 24720 від 19.02.2013р., № 24835 від 20.02.2013р., № 25460 від 25.02.2013р., № 32282 від 03.04.2013р., № 33591 від 10.04.2013р., № 36902 від 25.04.2013р., № 38096 від 30.04.2013р., № 41077 від 20.05.2013р., № 41918 від 23.05.2013р., № 42531 від 27.05.2013р.; визнання протиправними дій Запорізької митниці Міндоходів щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення № 44616 від 04.06.2013р.; визнання протиправними та скасування рішень Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів: №112050000/2013/000077/2 від 11.02.2013р., №112050000/2013/000085/2 від 12.02.2013 р., № 112050000/2013/000109/2 від 20.02.2013 р., №112050000/2013/000111/2 від 21.02.2013 р., №112050000/2013/000127/2 від 26.02.2013 р., №112050000/2013/000228/2 від 04.04.2013 р., №112050000/2013/000257/2 від 11.04.2013 р., №112050000/2013/000324/2 від 29.04.2013 р., №112050000/2013/000340/2 від 30.04.2013 р., №112050000/2013/000406/2 від 21.05.2013 р., №112050000/2013/000416/2 від 24.05.2013 р., №112050000/2013/000422/2 від 28.05.2013 р.; визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000461/2 від 04.06.2013 р.; а також визнання протиправними та скасування карток відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №112050000/2013/00108, №112050000/2013/00117, №112050000/2013/00146, №112050000/2013/00148, №112050000/2013/00335, №112050000/2013/00300, №112050000/2013/00164, №112050000/2013/00409, №112050000/2013/00427, №112050000/2013/00518, №112050000/2013/00528, №112050000/2013/00535; і картки відмови Запорізької митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00581; та про зобов'язання Запорізької митниці прийняти письмове рішення про визнання митної вартості товарів, поставлених за контрактом ПАТ "Укрграфіт" з Фірмою " ОU LАLIВЕLLОS " № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 р., і вчинити всі необхідні дії та формальності, що пов'язані з визнанням Запорізькою митницею митної вартості товарів (в тому числі, внести відомості та інформацію до цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, до Автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України, а також до всіх інших баз, систем та інформаційних ресурсів Державної митної служби України), поставлених за контрактом ПАТ "Укрграфіт" з Фірмою " ОU LАLIВЕLLОS " № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 р.; та про зобов'язання Запорізької митниці Міндоходів прийняти письмове рішення про визнання митної вартості товарів, поставлених за укладеним між ПАТ "Укрграфіт" та Фірмою "ОU LАLIВЕLLОS" контрактом № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 р., а саме на: - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 51050 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/002179 від 06.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 153900 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/002620 від 12.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 314100 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003270 від 19.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 584850 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/003390 від 20.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 97950 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/003749 від 25.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 402400 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/007324 від 03.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 55200 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/008038 від 10.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 364350 кг., по митній вартості, заявленій у ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/009713 від 25.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 431350 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/010285 від 30.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 503250 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/011738 від 20.05.2013р. - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 104050 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/012167 від 23.05.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 107200 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/012505 від 27.05.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 278 000 кг., заявлену ПАТ Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/013474 від 04.06.2013 р.; а також про вчинення всіх необхідних дій та формальностей, що пов'язані з визнанням Запорізькою митницею митної вартості товарів (в тому числі, внести відомості та інформацію до цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, до Автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України, а також до всіх інших баз, систем та інформаційних ресурсів Державної митної служби України), поставлених за контрактом ПАТ "Укрграфіт" з Фірмою " ОU LАLIВЕLLОS " № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 р.
Крім того, позивач в заявленому у цій справі позові ставив питання про стягнення з Державного бюджету України на його (ПАТ "Український графіт") користь митні платежі в сумі 1 100 193,25 грн. (один мільйон сто тисяч сто дев'яносто три грн. 25 коп.), що були сплачені до Державного бюджету України ПАТ "Український графіт"; та про зобов’язання в порядку ст. 267 КАСУ Запорізької митниці - не пізніше 20 робочих днів з моменту набрання постановою суду законної сили, надати Запорізькому окружному адміністративного суду звіт про виконання постанови суду, що набрала законної сили, і Запорізьку митницю Міндоходів - не пізніше 20 робочих днів з моменту набрання постановою суду законної сили, надати Запорізькому окружному адміністративного суду звіт про виконання постанови суду, що набрала законної сили.
В обґрунтування заявлених у цій справі вимог, позивач послався на безпідставність та незаконність направлення митним органом до ПАТ «Український графіт» запиту щодо надання додаткових документів та прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, ПАТ «Український графіт» визначив митну вартість ввезених ним товарів за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в декларації, до якої додав документи, що підтверджують визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору (контракту), згідно з визначеним Митним кодексом України переліком. Вказує на те, що коригування митної вартості згідно з рішенням митного органу, та подання нової митної декларації, і сплата всіх митних платежів, у тому числі різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, було здійснено ним вимушено та з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг, але з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів позивач не погоджується, тому ним було ініційовано судовий спір у цій справі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року адміністративний позов ПАТ "Український графіт" задоволено частково, визнано протиправними дії Запорізької митниці Державної митної служби України щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: № 22923 від 06.02.2013, № 23591 від 12.02.2013, № 24720 від 19.02.2013, № 24835 від 20.02.2013, № 25460 від 25.02.2013, № 32282 від 03.04.2013, № 33591 від 10.04.2013, № 36902 від 25.04.2013, № 38096 від 30.04.2013, № 41077 від 20.05.2013, № 41918 від 23.05.2013, № 42531 від 27.05.2013, № 44616 від 04.06.2013, а також визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів: №112050000/2013/000077/2 від 11.02.2013 року, №112050000/2013/000085/2 від 12.02.2013 року, №112050000/2013/000109/2 від 20.02.2013 року, №112050000/2013/000111/2 від 21.02.2013 року, №112050000/2013/000127/2 від 26.02.2013 року, №112050000/2013/000228/2 від 04.04.2013 року, №112050000/2013/000257/2 від 11.04.2013 року, №112050000/2013/000324/2 від 29.04.2013 року, №112050000/2013/000340/2 від 30.04.2013 року, №112050000/2013/000406/2 від 21.05.2013 року, №112050000/2013/000416/2 від 24.05.2013 року, №112050000/2013/000422/2 від 28.05.2013 року, №112050000/2013/000461/2 від 04.06.2013 року. Цією ж постановою суду першої інстанції визнано протиправними та скасовано картки відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №112050000/2013/00108, №112050000/2013/00117, №112050000/2013/00146, № 112050000/2013/00148, № 112050000/2013/00335, № 112050000/2013/00300, №112050000/2013/00164, № 112050000/2013/00409, № 112050000/2013/00427, № 112050000/2013/00518, №112050000/2013/00528, № 112050000/2013/00535, № 112050000/2013/00581, та зобов'язано Запорізьку митницю Міндоходів в установленому законом порядку скласти і направити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Український графіт" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 1 100 193,25 грн. (один мільйон сто тисяч сто дев'яносто три грн. 25 коп.). З Державного бюджету України на користь ПАТ "Український графіт" присуджено судовий збір в сумі 2294,00 грн.
В решті позовних вимог ПАТ "Український графіт" судом першої інстанції відмовлено з тих підстав, що права позивача в даному випадку вже поновлені судом шляхом скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов, і відсутності нормативно визначеного обов'язку митниці в такому випадку приймати рішення про визначення митної вартості товару за основним методом, а також у зв’язку з тим, що застосування положень ч.1 ст.267 КАС України є є правом суду, а не його імперативним обов'язком.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку як позивачем в частині відмови у задоволенні частини його вимог, так і відповідачем по справі - Запорізької митниці Міндоходів в частині задоволення вимог позивача по справі. Кожен із апелянтів просить скасувати рішення суду першої інстанції у відповідній частині: позивач – щодо відмови у задоволені частини позовних вимог, відповідач – в частині задоволення вимог позивача, відповідно, кожний із апелянтів просять апеляційну інстанцію прийняти нове рішення у справі.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області в судове засідання не прибув, а в письмових поясненнях цей відповідач просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника, звертаючи увагу апеляційної інстанції на відсутність підстав для перерахування коштів позивачу із-за відсутності відповідного висновку митного органу щодо повернення ПАТ "Український графіт" з бюджету помилково або надмірно сплачених митних платежів.
Заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Український графіт" – підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів – слід залишити без задоволення виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ПАТ "Український графіт", як покупцем, та Фірмою OU LALIBELLOS (Таллінн, Естонія), як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2013 р. та відповідну додаткову угоду № 1 від 21.01.2013 р., строком дії по 31.12.2015 року. Зазначений контракт позивачем було укладено з метою здійснення господарської діяльністі у сфері виробництва іншого електричного устаткування, будівництва житлових і нежитлових будівель, виробництва вогнетривких виробів, виробництва неметалевих мінеральних виробів, постачання інших готових страв, та оптової торгівлі іншими машинами й устаткуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою митного оформлення імпортованого за вказаним вище контрактам товару, позивачем в період лютого-червня 2013 року в електронному вигляді до Запорізької митниці подавалися:
1). 06.02.2013 року - вантажна митна декларація МД-2 №112050000/2013/002179, до якої позивач на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 51050 кг. надавав також пакет документів (цифрові позначення яких відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації), а саме: картку обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничну накладну № 08067352 (2719); інвойс № 2013021 від 23.01.2013 року (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року (4100); специфікацію № 1 від 24.12.2012 року до контракту (4103); додаткову угоду № 1 від 21.01.2013 року до контракту (4103); довідку про декларування валютних цінностей (5090); інформацію про радіологічний контроль (5504), що відноситься до залізничної накладної (2719); декларацію про походження товару (7014), що відноситься до інвойсу (3105); паспорт якості товару № 18 від 22.01.2013 року (9000);
2). 12.02.2013 року - вантажна митна декларацію МД-2 № 112050000/2013/002620, до якої на підтвердження митної вартості товару – коксу смоляного в кількості 153900 кг., позивач надав також пакет документів (цифрові позначення яких відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації), а саме: картку обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні № 08067351, №08067353, № 08067354 (2719); інвойси № 2013020 від 23.01.2013, № 2013022 від 24.01.2013, № 2013023 від 24.01.2013 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); специфікацію № 1 від 24.12.202 до контракту (4103); додаткову угоду № 1 від 21.01.2013 до контракту (4103); довідку про декларування валютних цінностей (5090); інформацію про радіологічний контроль (5504), що відносяться до залізничних накладних (2719); декларації про походження товару (7014), що відносяться до інвойсів (3105); паспорти якості товару № 17, 19, 20 (9000).
3). 19.02.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/003270, до якої на підтвердження митної вартості товару – коксу смоляного в кількості 314100 кг., позивач надав пакет документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації) картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні № 08067357, № 08067358, № 08067359, № 08067360, № 08067366, № 08067367 (2719); інвойси № 2013024 від 30.01.2013, № 2013025 від 30.01.2013 та № 2013026 від 30.01.2013, № 2013027 від 30.01.2013, № 2013028 від 31.01.2013, № 2013029 від 31.01.2013 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); специфікація № 1 від 24.12.2012 до контракту (4103); додаткова угода № 1 від 21.01.2013 до контракту (4103); додаткова угода № 3 від 24.01.2013 до контракту (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару № 21, 22, 23, 24, 25, 26 (9000).
4). 20.02.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/003390, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 584850 кг., позивач надав також пакет документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації) картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні № 08067378, № 08067379, № 08067380, № 08067381, № 08067382, № 08067383, № 08067386, № 08067387, № 08067388, № 08067389, № 08067390 (2719); інвойси № 2013042 від 11.02.2013, № 2013041 від 11.02.2013 та № 2013040 від 11.02.2013, № 2013039 від 11.02.2013, № 2013038 від 11.02.2013, № 2013035 від 05.02.2013, № 2013034 від 05.02.2013, № 2013033 від 04.02.2013, № 2013032 від 04.02.2013, № 2013031 від 04.02.2013, № 2013030 від 04.02.2013 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); специфікація № 1 від 24.12.2012 до контракту (4103); додаткова угода № 1 від 21.01.2013 до контракту (4103); додаткова угода № 3 від 24.01.2013 до контракту (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); сертифікат про походження товару ЕЕ 177896 від 08.02.2013 (7011), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару № 27, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 38, 39 (9000).
5) 25.02.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013/003749, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 97950 кг., позивач надав також пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні № 08067384, № 08067385 (2719); інвойси № 2013036 від 11.02.2013, № 2013037 від 11.02.2013 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); специфікація № 1 від 24.12.2012 до контракту (4103); додаткова угода № 1 від 21.01.2013 до контракту (4103); додаткова угода № 3 від 24.01.2013 до контракту (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); декларації про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару № 33, 34 (9000).
6) 03.04.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/007324, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 402400 кг., позивач надав також пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні №№ 08067467, 08067468, 08067469, 08067470, 08067471, 08067472, 08067473, 08067474, (2719); інвойси № 2013043, № 2013044, № 2013045, № 2013046, № 2013047, № 2013048, № 2013049, №2013050 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); специфікація № 1 від 24.12.202 до контракту (4103); додаткова угода № 1 від 21.01.2013 до контракту (4103); додаткова угода № 3 від 24.01.2013 до контракту (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); декларації про походження товару (7014), відносяться до інвойсів (3105); паспорти якості товару № 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52 (9000)
7) 10.04.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/008038, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 55200 кг., позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізнична накладна № 08067500 (2719); інвойс № 2013051А від 31.03.2013 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.2013, № 3 від 24.01.2013, специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничної накладної (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсу № 2013051А від 31.03.2013 (3105); сертифікат якості товару № 57 від 25.03.2013 (9000).
8) 25.04.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/009713, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 364350 кг., позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні від 14.04.2013 №№ 08067557, 08067558, 08067559, 08067560, від 16.04.2013 №№ 08067561, 08067562, 08067563 (2719); інвойси від 14.04.2013 №№ 2013057, 2013058, 2013059, 2013060, від 15.04.2013 №№ 2013061, 2013062, 2013063 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.2013, № 3 від 24.01.2013, № 4 від 08.04.2013; специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару від 12.04.2013р. №№ 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70 (9000).
9) 30.04.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013/010285, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 431350 кг., позивач надав також митному органу пакет документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні від 14.04.13 №№ 08067552, 08067553, 08067554, 08067555, 080675556 від 19.04.13 №№ 08067564, 08067565, 08067566 (2719); інвойси від 11.04.13 №№ 20130552, 2013053, від 12.04.13 №№ 2013054, 2013055, 2013056, від 17.04.13 №№ 2013064, 2013065, 2013066 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.13, № 3 від 24.01.13, № 4 від 08.04.13, специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару від 10.04.13р. №№ 59,60, 61, 62, 63 від 16.04.13р. №№ 71, 72, 73 (9000).
10) 20.05.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/011738, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 503250 кг., позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні від 08.05.13 №№ 08067577, 08067578, 08067579, 08067580, від 10.05.13 №№ 08067582, 08067583, 08067584, 08067585, 08067586 (2719); інвойси від 02.05.2013р. №№ 2013067, 2013068, 2013069, 2013070, від 09.05.13, №№ 2013071, 2013072, 2013073, 2013074, 2013075 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012р. (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.2013, № 3 від 24.01.2013, № 4 від 08.04.2013, специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару від 30.04.13 №№ 79, 80, 81, 82, від 08.05.13 №№ 83, 84, 85, 86, 87 (9000).
11) 23.05.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/012167, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 104050 кг., позивач надав також митному органу пакет документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні від 13.05.2013 №№ 08067587, 08067588 (2719); інвойси від 10.05.2013р. №№ 2013076, 2013077 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.13, № 3 від 24.01.13, № 4 від 08.04.13 (4103); специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару від 09.05.2013 №№ 88, 89 (9000).
12) 27.05.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/012505, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 107200 кг., позивач надав митному органу пакет документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні від 13.05.13 №№ 08067589, 08067590 (2719); інвойси від 13.05.2013 №№ 2013078, 2013079 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.13р., № 3 від 24.01.13, № 4 від 08.04.13, специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару від 10.05.2013 №№ 90, 91 (9000).
13) 04.06.2013 року - вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013/013474, до якої на підтвердження митної вартості товару - коксу смоляного в кількості 278 000 кг., позивач надав митному органу пакет документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром (1602); залізничні накладні від 24.05.2013 №№ 08067597, 08067598, 08067599, 08067600 та № 08067601 від 30.05.2013 (2719); інвойси від 22.05.2013 №№ 2013080, 2013081, 2013082, 2013083 та № 2013084 від 23.05.2013 (3105); контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (4100); додаткові угоди до контракту № 1 від 21.01.13р., № 3 від 24.01.13, № 4 від 08.04.13р. (4103); специфікація № 1 від 24.12.2012 (4103); довідка про декларування валютних цінностей (5090); інформація про радіологічний контроль (5504), відноситься до залізничних накладних (2719); інформація про походження товару (7014), відноситься до інвойсів (3105); паспорти якості товару від 21.05.2013 №№ 92, 93, 94, 95, та № 96 від 22.05.2013 (9000).
На етапі перевірки митної вартості імпортованого позивачем товару, інспекторами митниці у всіх вище перелічених випадках відмовлялося позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим методом з підстав подання декларантом документів, які містять розбіжності, а саме, того, що: підписи контрагента естонської сторони в додатковій угоді № 1 від 21.01.1013 року до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (згідно якої було внесено зміни до ціни товару) та в самому контракті, специфікації № 1 від 24.12.2012 року і інвойсі № 2013021 від 23.01.2013 року відрізняються; п.6.3. контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець направляє з залізничним вагоном сертифікат про походження товару, але до митного оформлення сертифікати про походження не надавався; до вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003270 від 19.02.2013 року долучено лише скановану копію Додаткової угоди № 1 від 24.01.2013 року до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року, хоча пунктом 12.4. контракту передбачено обов'язкове надання оригіналу на протязі 20 робочих днів з дати підписання змін, та відсутністю оригіналу сертифікату походження товару, хоча згідно Додатку № 3 від 24.01.2013 року передбачено його надання на протязі 10 календарних днів з дати відвантаження, при тому, що дата відвантаження згідно штампу станції відправлення на накладних є 06.02.2013 року; до вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003390 від 20.02.2013 року позивачем для митного оформлення було надано сертифікат про походження від 08.02.2013 року № ЕЕ 177896, в якому відсутні посилання на рахунок (інвойс), та на контракт в межах якого здійснюється зовнішньоекономічна операція, а обсяги товару зазначені сертифікаті не відповідають даним, зазначеним у митній декларації МД-2 № 112050000/2013/003390; разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/003749 від 25.02.2013 року позивачем надані документи до митного оформлення товару (зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ), які не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема, відсутній оригінал сертифікату походження товару, хоча відповідно до додаткової угоди № 3 від 24.01.2013 року передбачено його надання протягом 10 календарних днів з дати відвантаження, тобто - 12.02.2013 року (дата відвантаження згідно штампу станції відправлення на накладних); не надання до митного оформлення естонських митних декларацій, які зазначалися, як документи, що прикладаються відправником в графі 23 залізничних накладних: № 08067467-08067474 від 25.03.2013 року (поданої разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/007324 від 03.04.2013 року), № 08067500 від 31.03.2013 року (поданої разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/008038 від 10.04.2013 року), № 08067557 від 14.04.2013р., № 08067558 від 14.04.2013р., № № 08067559 від 14.04.2013р., № № 08067560 від 14.04.2013р. (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/009713 від 25.04.2013 року), № 08067577-08067580 від 08.05.2013р., № 08067582-08067586 від 10.05.2013р. (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/011738 від 20.05.2013 року), № 08067587-08067588 від 13.05.2013 р. (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/012167 від 23.05.2013 року), № 080675879 та № 8067590 від 13.05.2013 року (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/012505 від 27.05.2013 року), № 080675970 - № 080675601 від 24.05.2013 року (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/013474 від 04.06.2013 року); не надання до митного оформлення передбачених за умовами зовнішньоекономічного договору № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року (пунктом 6.3.) оригіналів сертифікатів якості; відсутність в наданих до митного оформлення паспортах якості посилання на зовнішньоекономічний контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року згідно якого здійснюється декларування вантажу, або наявність посилань в паспортах якості на контракт від 07.03.11 р. № 83-11, при тому, що декларування вантажу здійснюється декларантом на підставі зовнішньоекономічного договору № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року; відсутність в поданому до митного оформлення рахунку від 31.03.2013 р. № 2013051 посилань на додаткову угоду № 3 від 24.01.2013 року, при тому, що у митній декларації (графа 44) декларантом вказувалося контракт, доповнення № 1, додаткову угоду № 1 та додаткову угоду № 3; не зазначення в інвойсах № 2013080-2013084 від 22.05.2013 року конкретного пункту поставки.
У зв'язку з наведеними вище обставинами, інспекторами митної служби на адресу позивача направлялися запити № 22923 від 06.02.2013р., № 23591 від 12.02.2013р., № 24720 від 19.02.2013р., № 24835 від 20.02.2013р., № 25460 від 25.02.2013р., № 32282 від 03.04.2013р., № 33591 від 10.04.2013р., № 36902 від 25.04.2013р., № 38096 від 30.04.2013р., № 41077 від 20.05.2013р., № 41918 від 23.05.2013р., № 42531 від 27.05.2013р., в яких вимагалося надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення, якими митний орган вважав є: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписка з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та за власним бажанням інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На кожний із вище перелічених запитів позивач надавав відповідді, в яких зазначав про надання до митного оформлення товару всіх документів, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, необхідних для здійснення митного оформлення товару відповідно до обраного першого методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), і відповідно про неможливість надання витребуваних митним органом додаткових документів. Одночасно, позивач для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч.6 ст.53 МКУ надсилав митному органу додаткові документи: лист продавця - фірми OU LALIBELLOS № 06-31 від 06.02.2013 року, щодо підтвердження підпису (щодо вантажно митної декларації МД-2 №112050000/2013/002179 від 06.02.2013 року); висновок Запорізької ТПП про вартісні характеристики товару від 15.04.2013 № 05.6.1/356, акт експертизи Запорізької ТПП від 15.04.2013 № 0-634, а також зазначено, що естонська митна декларація вилучена на кордоні у країні відправника. Щодо надання інших додаткових документів, витребуваних митницею зазначено про те, що зазначених додаткових документів немає в наявності, тому надати їх неможливо та зроблена посилання на лист продавця OU LALIBELLOS від 25.04.2013р. вих. № 04-25 (щодо вантажно митної декларації МД-2 № 112050000/2013/009713 від 25.04.2013 року); висновок Запорізької ТПП про вартісні характеристики товару від 15.04.2013 № 05.6.1/356, акт експертизи Запорізької ТПП від 15.04.2013 № 0-634, а також зазначено, що естонська митна декларація вилучена на кордоні у країні відправника. Щодо надання інших додаткових документів, витребуваних митницею зазначено про те, що зазначених додаткових документів немає в наявності, тому надати їх неможливо та зроблена посилання на лист продавця OU LALIBELLOS від 25.04.2013р. вих. № 04-25 (щодо вантажно митної декларації МД-2 № №112050000/2013/010285 від 30.04.2013 року); висновок Запорізької ТПП про вартісні характеристики товару від 15.04.2013 № 05.6.1/356, акт експертизи Запорізької ТПП від 15.04.2013 № 0-634, а також зазначено, що естонська митна декларація вилучена на кордоні у країні відправника. Щодо надання інших додаткових документів, витребуваних митницею зазначено про те, що зазначених додаткових документів немає в наявності, тому надати їх неможливо та зроблена посилання на лист продавця OU LALIBELLOS від 25.04.2013 вих. № 04-25 (щодо вантажно митної декларації МД-2 № №112050000/2013/011738 від 20.05.2013 року); висновок Запорізької ТПП про вартісні характеристики товару від 15.04.2013 № 05.6.1/356, акт експертизи Запорізької ТПП від 15.04.2013 № 0-634, а також зазначено, що естонська митна декларація вилучена на кордоні у країні відправника. Щодо надання інших додаткових документів, витребуваних митницею зазначено про те, що зазначених додаткових документів немає в наявності, тому надати їх неможливо та зроблена посилання на лист продавця OU LALIBELLOS від 25.04.2013 вих. № 04-25 25 (щодо вантажно митної декларації МД-2 № №112050000/2013/012167 від 23.05.2013 року); висновок Запорізької ТПП про вартісні характеристики товару від 15.04.2013 № 05.6.1/356, акт експертизи Запорізької ТПП від 15.04.2013 № 0-634, а також зазначено, що естонська митна декларація вилучена на кордоні у країні відправника.. Щодо надання інших додаткових документів, витребуваних митницею зазначено про те, що зазначених додаткових документів немає в наявності, тому надати їх неможливо та зроблена посилання на лист продавця OU LALIBELLOS від 25.04.2013 вих. № 04-25 (щодо вантажно митної декларації МД-2 № 112050000/2013/012505від 27.05.2013 року); висновок Запорізької ТПП про вартісні характеристики товару від 15.04.2013 № 05.6.1/356, акт експертизи Запорізької ТПП від 15.04.2013 № 0-634; а також зазначено, що естонська митна декларація вилучена на кордоні у країні відправника. Щодо надання інших додаткових документів, витребуваних митницею зазначено про те, що зазначених додаткових документів немає в наявності, тому надати їх неможливо та зроблена посилання на лист продавця OU LALIBELLOS від 25.04.2013 вих. № 04-25 (щодо вантажно митної декларації МД-2 № 112050000/2013/013474 від 04.06.2013 року) .
За результатами розгляду поданих позивачем вищезазначених документів, Запорізькою митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів, згідно з якими вартість задекларованого позивачем товару митний орган визначив за другорядним методом 2а, тобто, за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у митного органу інформації:
- № 112050000/2013/000077/2 від 11.02.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00108, а 11.02.2013 року товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/002536 від 11.02.2013 р. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки встановлено, що документи, надані до митного оформлення товару містять розбіжності, зазначені вище. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000085/2 від 12.02.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00117. 12.02.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/008318 від 12.02.2013р. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки встановлено, що документи, надані до митного оформлення товару містять розбіжності (ненадани сертифікат про походження товару) та заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000109/2 від 20.02.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00146. 20.02.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/003334 від 20.02.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Додаткове погодженням № 1 від 24.01.2013 до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 надано лише у ввигляді сканованої копії /розділ 12 контракту пункт 12.4. передбачає обов'язкове надання оригіналу на протязі 20 робочих днів з дати підписання змін, доповнень/; Відсутній оригінал сертифікату походження товару/згідно Додатку № 3 від 24.01.2013 передбачено його надання на протязі 10 календарних днів з дати відвантаження. Дата відвантаження згідно штампу станції відправлення на накладних 06.02.2013. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000111/2 від 21.02.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00148. 21.02.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/003421 від 21.02.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а саме: до митного оформлення було надано сертифікат про походження від 08.02.2013 № ЕЕ 177896, але ідентифікувати його саме для заявленого товару неможливо. У сертифікаті відсутні посилання на рахунок (інвойс), а також на контракт в межах якого здійснюється зовнішньоекономічна операція. Обсяги товару зазначені сертифікаті не відповідають даним, зазначеним у митній декларації. Крім цього, у митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000127/2 від 26.02.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00164. 26.02.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/003833 від 26.02.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки встановлено, що документи, надані до митного оформлення товару містять розбіжності (ненадани сертифікат про походження товару) та заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000228/2 від 04.04.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00300. 05.04.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/007520 від 05.04.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що документи, надані до митного оформлення товару містять розбіжності, зазначені вище. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 0,52 долара США за 1 кг., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000257/2 від 11.04.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00335. 12.04.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/008318 від 12.04.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, а саме: у зв'язку за наявністю розбіжностей зазначених в запиті митній від 10.04.2013 № 33591. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000324/2 від 29.04.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00409. 30.04.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/010210 від 30.04.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларант також не надав усіх необхідних документів для підтвердження митної вартості. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000340/2 від 30.04.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00427. 30.04.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/010407 від 30.04.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, а саме у залізничних накладних в графі 23 ("документи, які прикладаються відправником"), у переліку товаросупровідних документів міститься естонська митна декларація, яку не надано до митного оформлення. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000406/2 від 21.05.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00518. 21.05.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/011879 від 21.05.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, зазначені вище. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000416/2 від 24.05.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00528. 24.05.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/012302 від 24.05.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, зазначені вище. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000422/2 від 28.05.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00535. 28.05.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/012701 від 28.05.2013. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, зазначені вище. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
- № 112050000/2013/000461/2 від 04.06.2013 року, внаслідок чого декларанту було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 112050000/2013/00581. 04.06.2013 товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/013579 від 04.06.2013 року. Як вбачається з оскаржуваного рішення (графа 33), митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки виявлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, зазначені вище. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 413 євро 1 тону., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант не надав додаткових документів, що були витребувані митницею.
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ст.4 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (який набув чинності з 01.06.2012 року) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а згідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Тобто, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Отже, лише у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з протиправності витребування митницею у позивача додаткових документів, протиправності висновків митниці про наявність розбіжностей та про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту, і відповідно з протиправності оспорюваних у цій справі рішень митного органо про коригування митної вартості товарів, оскільки митний орган у спірних випадках мав можливість та був зобов'яаний визначити митну вартість за першим основним методом - за ціною контракту, і відповідно не мав права застосовувати другорядний метод визначення митної вартості у зв’язку з тим, що ч.2 ст.53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, і ці всі документи були надані позивачем митниці при митному оформленні товарів, а відповідачі по справі в свою чергу не доведи суду того, що подані декларантом документи не містили відомостей на підтвердження числових значень митної вартості, чи декларант неправильно здійснювався розрахунок, вносилися до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
За вказаних обставин, та відсутності існування у спірних випадках яких-небудь обмежень для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, суд першої інстанції правильно визначив, що вимоги позивача про визнання протиправними дії Запорізької митниці Державної митної служби України щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, про визнання протиправними та скасування рішень Запорізької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – є законними та обґрунтованими, і відповідно підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками суду першої інстанції, враховуючи, що підставою для витребування митницею у позивача додаткових документів – стало подання декларантом документів, які містять розбіжності, а саме, того, що: підписи контрагента естонської сторони в додатковій угоді № 1 від 21.01.1013 року до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (згідно якої було внесено зміни до ціни товару) та в самому контракті, специфікації № 1 від 24.12.2012 року і інвойсі № 2013021 від 23.01.2013 року відрізняються; п.6.3. контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець направляє з залізничним вагоном сертифікат про походження товару, але до митного оформлення сертифікати про походження не надавався; до вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003270 від 19.02.2013 року долучено лише скановану копію Додаткової угоди № 1 від 24.01.2013 року до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року, хоча пунктом 12.4. контракту передбачено обов'язкове надання оригіналу на протязі 20 робочих днів з дати підписання змін, та відсутністю оригіналу сертифікату походження товару, хоча згідно Додатку № 3 від 24.01.2013 року передбачено його надання на протязі 10 календарних днів з дати відвантаження, при тому, що дата відвантаження згідно штампу станції відправлення на накладних є 06.02.2013 року; до вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003390 від 20.02.2013 року позивачем для митного оформлення було надано сертифікат про походження від 08.02.2013 року № ЕЕ 177896, в якому відсутні посилання на рахунок (інвойс), та на контракт в межах якого здійснюється зовнішньоекономічна операція, а обсяги товару зазначені сертифікаті не відповідають даним, зазначеним у митній декларації МД-2 № 112050000/2013/003390; разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/003749 від 25.02.2013 року позивачем надані документи до митного оформлення товару (зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ), які не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема, відсутній оригінал сертифікату походження товару, хоча відповідно до додаткової угоди № 3 від 24.01.2013 року передбачено його надання протягом 10 календарних днів з дати відвантаження, тобто - 12.02.2013 року (дата відвантаження згідно штампу станції відправлення на накладних); не надання до митного оформлення естонських митних декларацій, які зазначалися, як документи, що прикладаються відправником в графі 23 залізничних накладних: № 08067467-08067474 від 25.03.2013 року (поданої разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/007324 від 03.04.2013 року), № 08067500 від 31.03.2013 року (поданої разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/008038 від 10.04.2013 року), № 08067557 від 14.04.2013р., № 08067558 від 14.04.2013р., № № 08067559 від 14.04.2013р., № № 08067560 від 14.04.2013р. (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/009713 від 25.04.2013 року), № 08067577-08067580 від 08.05.2013р., № 08067582-08067586 від 10.05.2013р. (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/011738 від 20.05.2013 року), № 08067587-08067588 від 13.05.2013 р. (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/012167 від 23.05.2013 року), № 080675879 та № 8067590 від 13.05.2013 року (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/012505 від 27.05.2013 року), № 080675970 - № 080675601 від 24.05.2013 року (поданих разом з вантажною митною декларацією МД-2 № 112050000/2013/013474 від 04.06.2013 року); не надання до митного оформлення передбачених за умовами зовнішньоекономічного договору № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року (пунктом 6.3.) оригіналів сертифікатів якості; відсутність в наданих до митного оформлення паспортах якості посилання на зовнішньоекономічний контракт № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року згідно якого здійснюється декларування вантажу, або наявність посилань в паспортах якості на контракт від 07.03.11 р. № 83-11, при тому, що декларування вантажу здійснюється декларантом на підставі зовнішньоекономічного договору № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року; відсутність в поданому до митного оформлення рахунку від 31.03.2013 р. № 2013051 посилань на додаткову угоду № 3 від 24.01.2013 року, при тому, що у митній декларації (графа 44) декларантом вказувалося контракт, доповнення № 1, додаткову угоду № 1 та додаткову угоду № 3; не зазначення в інвойсах № 2013080-2013084 від 22.05.2013 року конкретного пункту поставки.
А висновків митниці про наявність розбіжностей і про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту, і відповідно підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі рішень митного органу про коригування митної вартості товарів: №112050000/2013/000077/2, №112050000/2013/000085/2,№112050000/2013/000109/2,№112050000/2013/000111/2,№112050000/2013/000127/2,№112050000/2013/000228/2,№112050000/2013/000257/2,№112050000/2013/000324/2,№112050000/2013/000340/2,№112050000/2013/000406/2, №112050000/2013/000416/2, №112050000/2013/000422/2; № 112050000/2013/000461/2 – слугувало те, що основний метод не застосовувався у зв'язку з використання декларантом відомостей, не підтверджених документально, а саме, не надання позивачем на запити інпекторів митного органу: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписок з бухгалтерської документації; каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копій митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.
Під час розгляду справи було встановлено, що приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, митний орган дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки у поданих декларантом документах містяться розбіжності, які виявлені під час проведення ідентифікації товаросупровідних документів та звірки підписів сторін - учасників ЗЕД, підписи контрагента естонської сторони в додатковій угоді № 1 від 21.01.1013 до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (згідно якої було внесено зміни до ціни товару) та в самому контракті, специфікації № 1 від 24.12.2012 і інвойсі № 2013021 від 23.01.2013, на думку митниці, відрізняються.
Описуючи безпідставність зазначених у попередньому абзації висновків митного органу, суд першої інстанції правильно зазначив, що: відмінність підписів на документах не є розбіжністю (зазначене могло розцінюватись митницею лише як наявність ознак підробки, але в будь-якому разі не є розбіжністю в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України); відмінність підписів естонської сторони на зазначених вище документів чином не доведено митницею (митниця не надала суду жодного доказу підробки: ані висновків почеркознавчої експертизи, ані навіть звернень до правоохоронних органів із заявою про проведення перевірки можливих ознак підробки, ані звернень до митниці Естонії (при тому, що митниця виявила відмінність підписів 06.02.2013 р., а судове рішення виноситься 14.08.2013 р., тобто більше ніж через півроку з моменту виявлення митницею, нібито, відмінних підписів на документах і при цьому митниця за весь цей час не вжила жодних заходів для підтвердження своїх підозр); позивачем ще 07.02.2013 року був наданий митниці лист № 06-31 від 06.02.2013 року від Продавця фірми OU LALIBELLOS, Естонія, щодо підтвердження підпису. До того ж, суд першої та апеляційної інстанцій безпосередньо в судовому засіданні дослідили оригінали всіх документів щодо яких, на думку митниці мається сумніви щодо підпису, якими є: додаткова угода № 1 від 21.01.1013 до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 (згідно якої було внесено зміни до ціни товару), сам контракт, специфікацію № 1 від 24.12.2012 та інвойс № 2013021 від 23.01.2013 року, в результаті чого встановлено, що візуально підписи на всіх цих документах схожі, всі зазначені документи мають оригінальний підпис та оригінальну печатку Продавця фірми OU LALIBELLOS.
Судова колегія також звертає увагу на те, що представник митниці в судових засіданнях не заперечував про відсутність у митниці жодних доказів можливої підробки підписів на документах.
Обгрунтовано суд першої інстанції в цьому випадку послався на те, що сторони контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року чітко визначили, що матеріальним правом контракту є право України (п.10.4 контракту), і відповідно на зазначений контракт розповсюджуються положення ст.204 Цивільного Кодексу України, якою встановлена презумпція правомірності і правочину, згідно із якою, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В той же час відповідачі не надали суду рішення суду, яким би зазначений контракт чи інші вказані вище документи були б визнані недійсними.
Правильними є висновки суду першої інстанції у цій справі стосовно того, що не може вважатися розбіжностями не надання позивачем до митного оформлення сертифікатів про походження товару при тому, що п.6.3. контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року передбачено направлення продавцем в кожному окремому випадку відвантаження з залізничним вагоном сертифікату про походження товару, оскільки сертифікат про походження не є обов'язковим та необхідним документом для визначення митної вартості (ч. 2 ст. 53 МК України) та взагалі не стосується митної вартості, в розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України ненадання митниці сертифіката про походження товару не є розбіжністю. Не може також сертифікат про походження розцінюватись як додаток до контракту, так як за загальновизнаними правилами, додатки до договору оформлюються за взаємною згодою сторін та є його невід'ємними частинами. У даному випадку, умовами контракту, за яким відбувалася поставка товару, не встановлено, що сертифікат про походження товару є додатком до контракту чи його невід'ємною частиною, при тому, що цей документ взагалі є одностороннім, а в контракті та чинним законодавством не передбачено обов'язок імпортера надати сертифікат про походження митниці для визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 44 МК України митний орган має право вимагати документи про походження товару, а декларант зобов'язаний їх подати при митному оформленні товарів лише у передбачених законом випадках, але судом першої та апеляційної інстанції не встановлено жодної обставини, яка б могла слугувати підставою неможливості здійснення митного оформлення у зв'язку із неподанням сертифікату про походження товару. До того ж сертифікатом про походження не є єдиним документом, що підтверджує країну походження товару, оскільки згідно п. 1 ст. 43 МК України до таких документів відносяться також засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. В даному випадку позивачем до митного органу подавалися декларації про походження товару, що підтверджується графою 18 шифр 7014 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, а також передбачені Митним кодексом України документи, які підтверджують країну походження, та виробника продукції, а саме: комерційні рахунки (інвойси), на яких міститься письмова заява про країну походження товару (декларація про походження товару), паспорти якості, а в графі 18 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів декларація про походження товару зазначена серед поданих декларантом документів як окремий документ (шифр 7014) та паспорт якості естонського виробника (шифр 9000). Більш того, в оскаржуваних рішеннях про коригуванні митної вартості в графі "21 код країни походження" та в графі "22 код країни виробництва" митниця самостійно визначила Естонію, тому сумніви в достовірності зазначеної в цих документах інформації щодо країни походження товарів в митниці не виникли й в запитах про надання додаткових документів, а також в оскаржуваних рішеннях про це не зазначено.
Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що згідно ч 3 ст. 44 МКУ сертифікат про походження товару обов’язково подається лише: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита; на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; або якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, але жодна з цих обставин в даному випадку не мала місце й не визначена митницею, як підстава неможливості здійснення митного оформлення в зв'язку із неподанням сертифікату про походження товару.
Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції стосовно протиправності дій, та рішення митного органу про коригування митної вартості і картки відмови у зв’язку з ненаданням позивачем оригіналу Додаткового погодження № 1 від 24.01.2013 до контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року, оскільки пункт 12.4. контракту передбачає обов'язкове надання оригіналу на протязі 20 робочих днів з дати підписання змін, тобто лише 21.02.2013 роек, при тому, що митниця рахувала ненадання оригінал розбіжністю вже 19.02.2013 року у зв'язку з чим митницею вже 19.02.2013 року був складений та направлений позивачу запит про надання додаткових документів № 24720, а 20.02.2013 року митниця вже винесла рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні. До того ж, оригінал додаткового погодження № 1 повинен був надаватись продавцем покупцю, а не митниці. При цьому ані в контракті, ані в законодавстві не передбачений обов'язок імпортера надати саме оригінал додаткового погодження для визначення митної вартості.
Дійсно, якщо у митниці виникли сумніви щодо наявності в ПАТ "Укрграфіт" оригіналів поданих до митного оформлення документів, митниця мала витребувати в ПАТ "Укрграфіт" надання оригіналів саме цих документів, як встановлено положеннями ст. 264 МК України, проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, митниця не витребувала у позивача саме оригінал додаткового погодження, а лише протиправно рахувала ненадання позивачем оригіналу додаткового погодження (при наданні шляхом електронного декларування засвідченої копії зазначеного додаткового погодження) розбіжністю.
Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги митного органу колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, відповідно до ст. 246 якого, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку
переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).
Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
З аналізу положень ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно із положеннями ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дішла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого
декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Окрім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості імпортованого ним товару, чи неправильно було здійснено розрахунок, чи внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до листа фірми OU LALIBELLOS від 02.07.2013р. вих. № 07-02 естонські митні декларації, що зазначалися в графі 23 залізничних накладних – були відсутні у позивача, оскільки такі декларації необхідні для випуску товару з території Естонії, та відповідно залишаються у естонській митниці на кордоні Естонії. До того ж, естонські митні декларації не транспортним документом і жодним чином не впливають на визначення транспортних витрат, а чинним законодавством та залізничними накладними не визначено, що естонські митні декларації повинні надаватись українській митниці для виконання ними функцій, визначених ч. 1 та ч. 2 ст. 54 МК України, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, кореспондується з пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-VІ, та якою встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією.
Беззапереченими також судова колегія визнає висновки суду першої інстанції в частині відповідності фактичної вартості імпортованих позивачем товарів рівню світових цін, що підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати від 15.04.2013 вих. № 05.6.1/356, а також щодо безпідставності висновків митного органу стосовно неможливості ідентифікувати заявлений товар по поданим позивачем документам із-за відсутності посилання в сертифікаті походження на інвойс, а також на контракт в межах якого здійснюється зовнішньоекономічна операція і про те, що обсяги товару зазначені в сертифікаті про походження не відповідають зазначеним у митній декларації, оскільки: чинним законодавством не перебачено обов'язковості зазначення в сертифікаті походження реквізитів контракту чи інвойсу; а зазначений сертифікат походження товару (який до речі не є обов'язковим документом для визначення митної вартості з підстав зазначених вище) виданий естонською Торгово-промисловою палатою на замовлення і на адресу виробника VKG OIL AS. При цьому позивач не має жодних договірних відносин виробником товару VKG OIL AS, натомість позивач має договірні відносини з продавцем Фірмою OU LALIBELLOS. Зазначене також підтверджується листом Фірмою OU LALIBELLOS від 01.07.2013 вих. № 07-01. Отже, в сертифікаті походження товару, який видається виробнику VKG OIL AS (графа 1 сертифікату про походження) не можуть зазначатись реквізити контракту між ПАТ "Украграфіт" та Фірмою OU LALIBELLOS. Натомість в сертифікаті походження зазначаються конкретні номери вагонів та грузоотримувач, які повністю співпадають з усіма товаросупровідними документами, в яких зазначені: назви, кількість, якість товару, сторони контракту, виробник, країна походження товару, тощо (в тому числі з контрактом та інвойсом).
Суд першої інстанції також правильно звернув увагу на те, що у листі фірми OU LALIBELLOS від 01.07.2013 вих. № 07-01 зазначається про те, що в паспортах якості, які видає виробник VKG OIL AS, не можуть зазначатись реквізити (номер, дата, тощо) контракту між ПАТ "Украграфіт" та фірмою OU LALIBELLOS, так як ПАТ "Украграфіт" купує кокс смоляний не у VKG OIL AS, а у OU LALIBELLOS. Отже в паспортах якості, які видаються виробником VKG OIL AS не можуть зазначатись реквізити контракту між ПАТ "Укрграфіт" та OU LALIBELLOS (так як виробник, який видає паспорта якості не має відношення до контракту між ПАТ "Украграфіт" та OU LALIBELLOS і відповідно не має підстав зазначати його у паспортах якості), так як ПАТ "Украграфіт" не є контрактоутримувачем з виробником VKG OIL AS. При цьому в паспортах якості зазначені реквізити контрактів між VKG OIL AS та OU LALIBELLOS.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують відсутність у позивача об'єктивної можливості виконати вимоги митного органу та надати для митного оформлення витребувані відповідачем документи, а саме естонські митні декларації, договір із третіми особами, пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару. Інші документи, що витребовувалися митницею під час митного оформлення імпортованого позивачем товару, які є похідними, та були відсутні у позивача.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог, які судом першої інстанції були задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України. Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості надіслання ним позивачу запитів, та прийнятих ним рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що є предметом оскарження позивачем у цій справі.
Законним та обґрунтованим судова колегія визнає також рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Запорізької митниці Міндоходів за наявності заяви платника податків (ПАТ «Український графіт») в установленому законодавством порядку скласти та направити органу Державного казначейства України висновок про повернення ПАТ "Український графіт" з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів у розмірі 1 100 193,25 грн., оскільки позивач у цій справі на час судового вирішення спору не звертався у визначеному п. 1 Розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 за № 1097/14364 з відповідною заявою про повернення з Державного бюджету України коштів, а митний орган в свою чергу ще не формував та не надавав до Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, який він повинен прийняти не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Судова колегія вважає у зазначений в попередньому абзаці спосіб, суд першої інстанції виходячи за межі позовних вимог ПАТ "Український графіт", повністю забезпечив захист прав та інтересів позивача в частині повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачених ним з вини суб’єкту владних повноважень платежів у розмірі 1 100 193,25 грн.
Поряд з обумовленим, суд з метою повного захисту прав та інтересів позивача вважає за можливе
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції у цій справі в вищеописаній частині - відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги Запорізької митниці Міндоходів, доводи якої не спростовують висновків суду з наведених вище підстав.
Разом з тим, судова колегія не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині відмови ПАТ "Український графіт" в задоволені позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів прийняти письмове рішення про визнання митної вартості з тих підстав, що права позивача в даному випадку вже поновлені судом шляхом скасування рішень про коригування митної вартості товарів та
карток відмов, і не визначення чинним законодавство обов'язку митниці в такому випадку приймати рішення про визначення митної вартості товару за основним методом.
Помилковість висновків суду першої інстанції в наведеній частині, судова колегія вважає полягають в тому, що ч.3 ст.54 Митного кодексу України прямо передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу, частиною девятою якої чітко визначено, що …«у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом».
Аналізуючи наведені норми Митного кодексу України, та те, що підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі стало саме невиконання митним органом визначених ст.ст.52, 54, 55 Митного кодексу України обов’язків, судова колегія вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині зобов’язання Запорізької митниці Міндоходів прийняти письмове рішення про визнання митної вартості товарів, поставлених за укладеним між ПАТ "Укрграфіт" та Фірмою "ОU LАLIВЕLLОS" контрактом № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 р., а саме на: - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 51050 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/002179 від 06.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 153900 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/002620 від 12.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 314100 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003270 від 19.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 584850 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/003390 від 20.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 97950 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/003749 від 25.02.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 402400 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/007324 від 03.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 55200 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/008038 від 10.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 364350 кг., по митній вартості, заявленій у ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/009713 від 25.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 431350 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/010285 від 30.04.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 503250 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/011738 від 20.05.2013р. - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 104050 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/012167 від 23.05.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 107200 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 №112050000/2013/012505 від 27.05.2013р.; - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 278 000 кг., заявлену ПАТ Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/013474 від 04.06.2013 р.
Задоволення вимог позивача у наведеній в попередньому абзаці частині є логічним, оскільки чинним законодавством лише митний орган уповноважений приймати письмові рішення щодо визнання заявленої митної вартості, на підставі яких повинні бути надані висновки про повернення позивачу з Державного бюджету України коштів, як помилково та/або надмірно сплачених, і іншому способу захисту прав позивача законодавцем не передбачено.
З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на встановлену під час судового вирішення даного у цій справі спору протиправність дій Запорізької митниці Державної митної служби України щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: № 22923 від 06.02.2013, № 23591 від 12.02.2013, № 24720 від 19.02.2013, № 24835 від 20.02.2013, № 25460 від 25.02.2013, № 32282 від 03.04.2013, № 33591 від 10.04.2013, № 36902 від 25.04.2013, № 38096 від 30.04.2013, № 41077 від 20.05.2013, № 41918 від 23.05.2013, № 42531 від 27.05.2013, № 44616 від 04.06.2013, а також рішень Запорізької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів:
№112050000/2013/000077/2 від 11.02.2013 року, №112050000/2013/000085/2 від 12.02.2013 року, №112050000/2013/000109/2 від 20.02.2013 року, №112050000/2013/000111/2 від 21.02.2013 року, №112050000/2013/000127/2 від 26.02.2013 року, №112050000/2013/000228/2 від 04.04.2013 року, №112050000/2013/000257/2 від 11.04.2013 року, №112050000/2013/000324/2 від 29.04.2013 року, №112050000/2013/000340/2 від 30.04.2013 року, №112050000/2013/000406/2 від 21.05.2013 року, №112050000/2013/000416/2 від 24.05.2013 року, №112050000/2013/000422/2 від 28.05.2013 року, №112050000/2013/000461/2 від 04.06.2013 року, та карток відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №112050000/2013/00108, №112050000/2013/00117, №112050000/2013/00146, № 112050000/2013/00148, № 112050000/2013/00335, № 112050000/2013/00300, №112050000/2013/00164, № 112050000/2013/00409, № 112050000/2013/00427, № 112050000/2013/00518, №112050000/2013/00528, № 112050000/2013/00535, № 112050000/2013/00581, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов’язанні суб’єкту владних повноважень вчинити певні дії – підлягає скасуванню, з прийняттям у цій частині нової постанови про задоволення вимог позивача.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" – задовольнити.
Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів – залишити без задоволення.
Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року в частині відмови ПАТ "Український графіт" у задоволенні позовних вимог про зобов’язання Запорізької митниці Міндоходів прийняти письмове рішення про визнання митної вартості товарів за першим методом, тобто за ціною контракту, укладеного ПАТ “Укрграфіт” з фірмою “ОU LАLIВЕLLОS” № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року, та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення в цій частині позовних вимог ПАТ "Український графіт".
Зобов’язати Запорізьку митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ: 38664941, адреса місцезнаходження: 69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 12) прийняти письмове рішення про визнання митної вартості товарів за ціною контракту № 804/1323-818/32775/34 від 24.12.2012 року, укладеного ПАТ “Укрграфіт” (код ЄДРПОУ: 00196204, місцезнаходження: 69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20) з фірмою “ОU LАLIВЕLLОS”, а саме на:
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 51050 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/002179 від 06.02.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 153900 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/002620 від 12.02.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 314100 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003270 від 19.02.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 584850 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003390 від 20.02.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 97950 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/003749 від 25.02.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 402400 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/007324 від 03.04.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 55200 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/008038 від 10.04.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 364350 кг., по митній вартості, заявленій у ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/009713 від 25.04.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 431350 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/010285 від 30.04.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 503250 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/011738 від 20.05.2013р.
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 104050 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/012167 від 23.05.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 107200 кг., по митній вартості, заявленій ПАТ “Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/012505 від 27.05.2013р.;
- кокс смоляний по ЕЕ 10528765 ТS 8:2011, в кількості 278 000 кг., заявлену ПАТ Укрграфіт” згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/013474 від 04.06.2013 р.;
Стягувачем є Публічне акціонерне товариство “Український графіт”
В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року – залишити без змін.
Повернути ПАТ “Укрграфіт” (код ЄДРПОУ: 00196204, місцезнаходження: 69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20) з державного бюджету сплачений ним по платіжному дорученню № 93891 від 19.08.2013 року судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2102,30 грн.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, що визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 41519339, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/13978/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome