Ухвала суду № 41512735, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/37757/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Хлібороб» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 по справі №2270/2836/11 за позовом Фермерського господарства «Хлібороб» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Хлібороб» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фермерське господарство «Хлібороб» 20.06.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пунктів 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005, статті 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 8№, пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області проведено планову виїзну перевірку Фермерського господарства «Хлібороб» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 81.7 статті 81, пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначений висновок зроблено на підставі того, що Фермерським господарством «Хлібороб» протягом 2007-2008 років надавались власним транспортом транспортні послуги по перевезенню щебеню та піску для Закритого акціонерного товариства «Оболонь», які всупереч вимог законодавства оподатковувалися за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

За результатами перевірки Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області складено акт від 15.12.2010 №706/23/23841676 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 №0000722341/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60240,00грн., у тому числі за основним платежем - 40160,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20080,00грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 №0000722341/0 скасовано в частині визначення суми основного платежу в розмірі 3736,00грн. та штрафної санкції в розмірі 1868,00грн.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з підпунктами 81.13.2 та 81.13.3 пункту 81.13 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних); послуги, супутні сільськогосподарській продукції, - послуги із:

а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції;

в) зберігання сільськогосподарської продукції;

г) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

ґ) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);

д) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту (продажу, поставки) сільськогосподарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо таким платником податку;

е) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;

є) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь.

Відповідно до пункту 81.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» при поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті.

При цьому сума податку, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами цього Закону.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем надавалися послуги з перевезення щебеню та піску, які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції чи послуг, та мають оподатковуватися за правилами, встановленими пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», висновок відповідача про заниження Фермерським господарством «Хлібороб» податкового зобов'язання з податку на додану вартість є обґрунтованим.

При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача щодо процедурних порушень при перевірці, оскільки недотримання посадовими особами податкового органу порядку оформлення результатів перевірки не звільняють платника податків від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, які виявлені в ході такої перевірки.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 №0000722341/0 та відповідно відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Хлібороб» залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 по справі №2270/2836/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв