Ухвала суду № 41512723, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Київ К/9991/61402/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012

у справі № 2а-6602/09/1370

за позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»

до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі по тексту - позивач, ДП «Стрийський вагоноремонтний завод») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Стрийському районі Львівської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2009 №000472303/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 07.08.2009 №1385/23-3/20770332.

З акту перевірки вбачається, що за перевірений період позивачем занижено податок на додану вартість на суму 144895,00 грн., в т.ч. за вересень 2008 року на суму 144895,00 грн., чим порушено вимоги пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» віднесено до складу податкового кредиту 144895,00 грн., згідно податкових накладних виданих продавцем - ТОВ «Камелор», в яких вказаний індивідуальний податковий номер покупця - 207733131 10, який не відповідає дійсному індивідуальному порядковому номеру покупця, а тому позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту у вересні 2008 року 144895,00 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 №000472303/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку па додану вартість на суму 17343,00 грн. (в т.ч. 144895,00 грн. - основний платіж, 72448,00 грн. - штрафна санкція).

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладі №578 від 16.09.2008, №583 від 17.09.2008, №633 від 25.09.2008, №635 від 25.09.2008 містять усі реквізити, визначені законом, проте, в графі індивідуальний податковий номер покупця замість номеру « 207703313110» зазначений номер « 207733131 10», тобто пропущена п'ята цифра « 0».

Судами вірно зазначено, що якщо податкова накладна містить усі реквізити, визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», але продавцем при її заповнені допущена описка, котра жодним чином не впливає на розмір податкового кредиту, покупець товарів (робіт, послуг) не повинен втрачати право на включення до податкового кредиту видатків по сплаті податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Положенням пункту 5 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» №165 від 30.05.1997 визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Інших підстав та обставин для недійсності податкової накладної законодавством України не встановлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, платник податку включив до складу податкового кредиту витрати, підтверджені податковими накладними, які були пред'явлені податковому органу під час перевірки: податкову накладну видала особа, зареєстрована як платник ПДВ у встановленому порядку - ТОВ «Камелор»; реальність господарських операцій підтверджується первинними документами встановленої форми, зокрема договором поставки №6080827 від 27.08.2008 з специфікаціями, накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт, видатковими накладними та платіжними дорученнями; наявні у платника податку та надані для огляду на час перевірки податкового органу податкові накладні підтверджують факт сплати податку на додану вартість у складі ціни придбаних основних засобів; сума податку на додану вартість реально надійшла до державного бюджету.

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема, невірно зазначений індивідуальний податковий номер покупця, не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість при формуванні позивачем податкового кредиту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Н.Г. Пилипчук (підпис)М.О. Федоров