Ухвала суду № 41512722, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/18542/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 по справі №2а-4948/10/1570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.12.2009 №0002331630/0.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі 30.03.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.04.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі 26.11.2009 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой» щодо підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року від 23.09.2009 №10740 та вересень 2009 року від 22.10.2009 №11474 податкових накладних минулих періодів.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой» вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку із чим занижена сума ПДВ за серпень 2009 року - 45556,00грн., за вересень 2009 року - 264228,00грн.

При перевірці виявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой» при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2009 року до рядка 10.1 податкового кредиту включені податкові накладні, які були виписані постачальниками товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах (жовтень 2006 року - липень 2009 року) на суму 45556,00грн. та 264228,00грн., відповідно, в результаті чого занижена сума ПДВ.

За наслідками перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі складено акт від 26.11.2009 №742/16-3/32470359/46 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2009 №0002331630/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальну розмірі 407274,80грн., у тому числі 309784,00грн. - за основним платежем та 97490,80грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.52статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп. 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено як підставу для формування податкового кредиту наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної належними суб'єктами господарювання. При цьому, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а не лише період, який передував звітному.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно включив до податкового кредиту серпня та вересня 2009 року податок на додану вартість на суму 45556,00грн. та 264228,00грн. за податковими накладними, виписаними у попередніх періодах.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених платником у минулих звітних періодах на підставі належним чином оформлених податкових накладних, висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 08.12.2009 №0002331630/0 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 по справі №2а-4948/10/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв