Ухвала суду № 41512724, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/80892/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 по справі №0670/5606/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юнона» до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юнона» (далі - ТОВ «Фірма «Юнона», позивач) до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Новоград-Волинська ОДПІ, відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 13.05.2011 №0005832320.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що висновок податкового органу щодо незаконності укладеного правочину є неправомірним, оскільки первинними документами підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану, а також безпосередній зв'язок проведених операцій із господарською діяльністю позивача. Суди спростували доводи суб'єкта владних повноважень стосовно формування валових витрат із порушенням норм податкового законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Новоград-Волинська ОДПІ 15.11.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.12.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 №1631, статей 1, 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами Новоград-Волинської ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Фірма «Юнона» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за результатом якої податковим органом складено акт №589/05-53/23-20/20401652 від 20.04.2011.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0005832320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств на 288796,00грн., у тому числі 231037,00грн. - за основним платежем та 57759,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для збільшення ТОВ «Фірма «Юнона» суми грошового зобов'язання став висновок податкового органу про прошення вимог пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок заниження позивачем податку на прибуток, у періоді, що перевірявся, на суму 231037,00грн.

Висновок податкового органу про порушення ТОВ «Фірма «Юнона» вимог податкового законодавства ґрунтується на неправомірному включенні до складу валових витрат 924148,00грн. вартості товарно-матеріальних цінностей по операціям, що пов'язані з виробництвом щебеню за допомогою обладнання підвищеної небезпеки без спеціального дозволу.

Законодавець дозволяє платнику податку зменшувати оподатковуваний прибуток на суму валових витрат, однак при цьому наголошує на тому, що такими витратами є витрати, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

У відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

З наведених законодавчих положень випливає, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не ставиться у залежність формування валових витрат платника податків від наявності або відсутності у нього дозволів на проведення певного виду робіт.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Фірма «Юнона» мало договірні відносини по придбанню (отриманню) товарів (робіт, послуг) необхідних для подрібнення та переробки гірничої маси (виготовлення щебеню). Витрати, які були понесені позивачем підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, зокрема, договорами про оренду транспортних засобів, актами прийому-передачі транспортних засобів, договором купівлі-продажу гірської маси, договорами надання послуг, договором про постачання електричної енергії, факт отримання товару та послуг підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками, актами здачі-прийняття робіт (падання послуг), актами виконаних робіт, рахунком-фактурою, товарними чеками, виписками по особовим рахункам, платіжними дорученнями, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено та судами попередніх інстанцій не встановлено, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також не може погодитись із посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем договорів, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції. Висновки про наявність мети укладання правочину, що порушує публічний порядок, може зробити лише суд в межах кримінального провадження, що має наслідком винесення вироку суду щодо конкретних суб'єктів та набуття чинності таким вироком.

Відтак, наведене свідчить про передчасність висновків органу владних повноважень про наявність в діях позивача при укладанні договорів купівлі-продажу щебеню ознак порушення публічного порядку, удаваності з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди, порушення конституційних прав, невідповідність інтересам держави та суспільства.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення 13.05.2011 №0005832320 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 по справі №0670/5606/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв