Ухвала суду № 41452554, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Київ К/800/37105/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Юрченко В.П.

Суддів Сіроша М.В.

Усенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014

у справі № 820/2936/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000325100 від 15.10.2013

Поставною Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволенні; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом з 18.09.2013 по 20.09.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» з питання дотримання вимог податкового законодавства при виплаті товариством доходів у вигляді дивідендів нерезиденту Company «DIVICATCH LIMITED» (Республіка Кіпр) за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, результатами перевірки оформлені актом №110/51-00-13/30511780 від 27.09.2013.

Актом перевірки встановлено порушення платником податків: п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під час виплати у грудні 2010 року нерезиденту компанії «DIVICATCH LIMITED» (Республіка Кіпр), доходу з джерелом походження з України у вигляді дивідендів у сумі 8154653,29 дол. США (64920010,31 грн.) не утримало та не сплатило до бюджету податок за ставкою 15 % згідно з законодавством України у сумі 9738002 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0000325100 від 15.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 12172502,50 грн. в тому числі за основним платежем 9738002,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 2434500,50 грн.

Крім того судами встановлено, що податковим органом 06.08.2013 направлено на адресу позивача запит № 1151/10/51-00-23 про надання пояснення та документального підтвердження стосовно оподаткування або не оподаткування в країні резиденції Company «DIVICATCH LIMITED» отриманих доходів у вигляді дивідендів у 2010 році у сумі 12154653,3 дол. США (96942445,31 грн.) та у 2012 році у сумі 13968344,09 дол. США (111579229,35 грн.), який отримано 07.08.2013.

У відповідь на зазначений запит, позивачем надано копії платіжних доручень в іноземній валюті щодо перерахування дивідендів на користь компанії «DIVICATCH LIMITED», республіка Кіпр за 2010 та 2012 роки, копію свідоцтва про статус податкового резидента від 25.06.2010, копію свідоцтва про статус податкового резидента від 12.01.2012, копію довідки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м. Харкові №17995/10/42-025 від 24.12.2010.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не надано документального підтвердження оподаткування доходів нерезидента компанії «DIVICATCH LIMITED», у зв'язку з чим порушено вимоги податкового законодавства в сфері податку на прибуток.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що позивачем на належному рівні виконано обов'язок щодо підтвердження правомірності застосування позивачем до виплати дивідендів на користь компанії-нерезидента звільнення від оподаткування таких дивідендів в Україні на підставі Угоди між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр, що свідчить про неправомірне нарахування позивачу грошового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на прибуток.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду апеляційної, виходячи з наступного.

Згідно з п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за утримання та перерахування ю бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, означених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Відповідно п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр, підтверджуючи своє прагнення відповідно до заключного акту Наради про безпеку та співробітництво в Європі, підписаним у Гельсінки 01.08.1975 року, до розвитку та поглибленню економічного, промислового, наукового, технічного та культурного співробітництва та з метою запобігання подвійного оподаткування підписано 29.10.1982 Угоду між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, яка вступила в дію з 26.08.1983р.

Відповідно до ст. 7 Закону України від «Про правонаступництво» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами.

Відповідно до статті 2 Угоди між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982 дана Угода поширюється на податки, що стягуються у відповідності із законодавством кожної Договірної Держави як загальнодержавного так і місцевого характеру, незалежно від методу їхнього стягнення, і, зокрема, податки з доходів, що стягують із загальної суми доходів або з окремих їхніх елементів, податки з доходів від відчуження рухомого або нерухомого майна, з доходів від приросту вартості майна та податки з майна».

Статтею 16 Угоди між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна визначено умови застосування Угоди, а саме: дана Угода застосовується до оподатковування доходів, що виникають винятково від тієї діяльності, яка здійснюється в Договірній Державі відповідно до законів і прав, що діють у цій Державі.

За правилами ч. 1 ст. 7 Угоди дивіденди, сплачені особою з постійним місцеперебуванням в одній з Договірних Держав особі з постійним місцеперебуванням в іншій Договірній Державі, не підлягають оподаткування в першій Державі.

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470 «Про затвердження порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» (чинного на момент існування спірних правовідносин) визначено процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку (далі - міжнародні договори), та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.

За змістом п. 2 вказаного Порядку дія цього Порядку поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі - нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що платником податків належним чином доведено правомірність звільнення від оподаткування доходів при виплаті дивідендів на користь компанії - нерезидента з метою уникнення подвійного оподаткування відповідно до угоди між урядом СРСР та урядом Республіки Кіпр.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. Юрченко Судді(підпис)М.В. Сірош (підпис)Є.А. Усенко