Ухвала суду № 41452482, 11.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 листопада 2014 року м. Київ К/800/53384/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, третя особа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваного судового рішення видно, що відмовляючи в позові, апеляційний суд, керуючись Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виходив з того, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, стягувачі, на користь яких прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, відповідні документи. Оскільки рахунку боржника на час звернення стягувача до Казначейства відкрито не було, відповідач не мав правових підстав для прийняття виконавчого документу, а тому ГУ ДКС України у Чернігівській області діяло правомірно та у межах наданих повноважень.

У касаційній скарзі, ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами положень КЗпП України та Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, у скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук