Ухвала суду № 41433093, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2135/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Безименної Н.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТАНЕС» на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТАНЕС» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТАНЕС» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 №0001422301, №0001432301, №0001442301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача в повному

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 11.02.2013 №325 та направлення на перевірку від 11.02.2013 №84/22-0 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю Шакуля В.М. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Крилвінкварц» за період з 01.10.2011 до 31.12.2011 та ТОВ «Всеукраїнська творча група» за період 01.04.2012 до 30.06.2012.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст.138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 40309,00 грн. (у т.ч. за 4 квартал 2011 року - 5431,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 34878,00 грн.); пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 13793,00 грн. (у т.ч. за листопад 2011 року - 463,00 грн., квітень 2012 року - 13330,00 грн.), а також завищено суму від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2011 року на суму 4260,00 грн., за червень 2012 року на суму 19888,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 21.02.2013 №85/22-12/32504094, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013: № 0001422301, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 17241,00 грн. (13793,00 грн. - за основним платежем та 3448,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0001432301, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 49029,00 грн. (40309,00 грн. - за основним платежем та 8720,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); №0001442301, яким позивачу зменшив суму від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 24148,00 грн. (у т.ч. 4260,00 грн. - за листопад 2011 року та 19888,00 грн. - за червень 2012 року).

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з договором купівлі-продажу товару від 02.11.2011 №ДГ-2/11, укладеним між ТОВ «АГРОТАНЕС» (покупець) та ТОВ «Крилвінкварц» (продавець), останній зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (сою) у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

На придбання товару за вказаним договором складено видаткову накладну від 10.11.2011 №1-0000128 на суму 28336,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4722,67 грн.), яка не містить посилання на виписування саме відповідно до договору від 02.11.2011 №ДГ-2/11. Так, на вказаній видатковій накладній не зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка отримувала товар. Надана в якості доказу замовлення товару рахунок-фактура від 10.11.2011 №1-22/86 не містить посилання на виписування саме до договору від 02.11.2011 №ДГ-2/11 розшифрування підпису (прізвище, ініціали) особи, яка виписала вказаний документ, отже не відповідає ознакам допустимості та належності доказів.

Згідно з договором поставки від 02.04.2012 №02/04-1, укладеним між позивачем (покупець) та ТОВ «Всеукраїнська творча група» (постачальник), останній зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, зазначених в договорі.

На придбання товарів за договором від 02.04.2012 №02/04-1 у позивача наявні видаткові накладні: від 06.04.2012 №2/0604 на суму 49046,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8174,33 грн.); від 06.04.2012 №1/0604 на суму 49046,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8174,33 грн.); від 09.04.2012 №3/0904 на суму 51158,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 8526,37 грн.); від 18.05.2012 №1/1805 на суму 16926,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2821,00 грн.); від 01.06.2012 №2/0106 на суму 33129,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5521,60 грн.) (а.с.63-73).

Однак, у видаткових накладних не зазначені прізвище, ім'я та по-батькові осіб, які відпускали та отримували товар. У видаткових накладних від 18.05.2012 №1/1805, від 01.06.2012 №2/0106 відсутні реквізити довіреностей, на підставі яких здійснювалось відпускання та отримання товару.

Відповідно до рахунків-фактури від 06.04.2011 №2/0604, від 06.04.2012 №1/0604, від 09.04.2012 №3/0904, від 18.05.2012 №1/1805, від 01.06.2012 №2/0106 не містять розшифрування підписів (прізвище, ініціали) осіб, які виписали вказані документи, отже не відповідають ознакам допустимості та належності доказів.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Формування податкового кредиту з податку на додану вартість платником податків обумовлено здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг) і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції, підтвердженням безтоварності операцій позивача з ТОВ «Крилвінкварц» та ТОВ «Всеукраїнська творча група» є той факт, що за наявності складу згідно з договором купівлі-продажу позивач не надав доказів перевірки кількості та якості придбаної сої (передбачено п.2.5 договору від 02.11.2011 №ДГ-2/11 та п.1.3 договору від 02.04.2012 №02/04-1), прийняття її на склад та вибуття зі складу.

Позивач не надав книги складського обліку, не підтвердив рух придбаного товару на складі, копій сертифікатів якості (відповідності) товару.

Крім того, суми перерахованих коштів та реквізити рахунків фактур, зазначені у призначеннях платежів виписок, не відповідають грошовим сумам, зазначеним у рахунках фактурах у матеріалах справи. Також, фактично оплачені загальні суми не відповідають ціні партій товару відповідно до видаткових накладних; не оплачено рахунок-фактуру від 01.06.2012.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що документи, які містяться в матеріалах справи недостатніми доказами формування позивачем податкового кредиту та реальності здійснення господарських операцій.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Донарахування відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість з накладенням штрафу відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТАНЕС» - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 13.11.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді Н.В. Безименна

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Безименна Н.В.

Сорочко Є.О.