Ухвала суду № 41429420, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/39093/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Рибченка А.О., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року

у адміністративній справі № 11857/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Синергія»

до Державної податкової інспекції у Слом'янському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС Синергія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Слом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2013 року скасовано, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Слом'янському районі м.Києва Державної податкової служби №№00021622-7 та 0021722-7 від 15 травня 2012 року.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2012 року №00021722-7, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 470647,00 грн. (з них: за основним платежем-470646 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями-1 грн.), та №0021622-7, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 429156,00 грн. (з них: за основним платежем - 404113 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25043), з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 24 квітня 2012 року №1644/22-7/35159620 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Синергія» з питань правомірності формування податкового кредиту та валових витрат при взаємовідносинах з ТОВ «Укрбуд Консалтинг» та ТОВ «Артфорт-3» за період з 1.01.2011 по 31.12.2011 роки, про порушення позивачем вимог пп. 201.4 ст. 201, пп. 201.6 ст. 201, пп. 201.10 ст. 201, пп.198.3 ст. 198 та пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на суму 404 113 грн, та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 470646 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) вказаними підприємствами для ТОВ «АВС Синергія», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, а також посилання на покази (пояснення) директорів ТОВ «Укрбуд Консалтинг» та ТОВ «Артфорт-3» в межах порушення кримінальної справи.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість доводів податкового органу про нереальність господарських угод укладених позивачем з ТОВ «Укрбуд Консалтинг» та ТОВ «Артфорт-3», оскільки під час перевірки і суду позивачем не надані підтверджуючі документи.

В той же час, приймаючи рішення на користь платника податку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані первинні бухгалтерські документи, які містять інформацію про реальне виконання правочинів та інші докази у своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, зазначаючи наступне.

Податковим органом перевірка проводилась згідно з п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, в зв'язку з надходженням постанови слідчого від СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 13.03.2012 р. Також судом встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №79-00227, порушена по факту скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, на яку посилається відповідач та по якій ним суду були надані матеріали (постанову про порушення кримінальної справи, протоколи допитів тощо), на підставі чого податковим органом зроблено висновок, що укладені між ТОВ «АВС Синергія» та ТОВ «Укрбуд Консалтинг», ТОВ «Артфорт-3» правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.1,2 ст.215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними).

З цього приводу колегія зазначає, що відповідно до п.п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин), - У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Підпунктом 58.4 ст. 58 зазначеного кодексу встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, законодавцем прямо заборонено приймати податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань до вирішення кримінальної справи, яка в даному випадку порушена 8 лютого 2012 р. На час подання касаційної скарги (01.07.2014 р.) податковий орган, обґрунтовуючи доводи, знову посилається на матеріали досудового слідства - протоколи допиту ОСОБА_1 (директора ТОВ «Укрбуд Консалтинг») та ОСОБА_2 (директора ТОВ «Артфорт-3»), які не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, оскільки свідчать про відсутність винних осіб протягом тривалого часу та не доведенність фіктивності зазначених контрагентів.

Доводи відповідача про нереальність або нікчемність зазначених угод з посиланням на документи, зібрані в межах кримінальних проваджень, а саме: протоколи допиту свідків та постанову про порушення кримінальної справи по факту скоєння злочинів, не можуть вбути визнані обґрунтованими, оскільки їм не надана відповідна оцінка органами слідства та судом.

Як встановлено судами, між ТОВ «АВС Синергія» (Замовник) та ТОВ «Укрбуд Консалтинг» (Підрядник) укладено ряд договорів: договір №020311 від 02.03.2011 року, №090311 від 09.03.2011року, №120411 від 12.04.2011 року, предметом яких є виконання за дорученням Замовника ремонтно-будівельних робіт на об'єктах. На виконання умов зазначених Договорів сторонами виписано податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 1711176,80грн.

А також, між ТОВ «АВС Синергія» (Замовник) та ТОВ «Артфорт-3» (Підрядник) укладено ряд договорів: договір №260411 від 26.04.2011 року, договір №300611 від 30.06.2011 року, договір №020911 від 02.09.2011 року, предметом яких є виконання за дорученням Замовника ремонтно-будівельних робіт на об'єктах. На виконання зазначених Договорів сторонами виписано податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 713500,00грн.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що фактичне здійснення господарських операцій з метою подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи: договорами, актами виконаних робіт, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 ПК України, - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку, що надані документи первинного та бухгалтерського обліку підтверджують фактичне надання послуг, та позивач обґрунтовано довів про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

А.О. Рибченко

М.В.Сірош