Ухвала суду № 41429421, 23.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ К/800/35572/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Борисенко І.В., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року

у справі № 804/5441/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-АС»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дана-АС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2013 №0000842250.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Дана-АС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах у частині здійснення експортних операцій за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 2 квітня 2013 року № 1348/22-5/23645047.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дана-АС» п.п.14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.188.1 ст.188, п.198.3, ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України у результаті чого в серпні 2012 року занижено податок на додану вартість у розмірі 54 676,41 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2013 року № 0000842250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 68345,00, в тому числі за основним платежем у сумі 54 676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 669,00 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що господарські операції здійснювані позивачем не пов'язані із його господарською діяльністю, оскільки реалізація товару відбувалась без мети отримання доходу від цих операцій.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивач здійснював діяльність з придбання та реалізації вугільної продукції, що відноситься до видів економічної діяльності згідно Класифікатору видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, « 46.12» - діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, однак такий вид економічної діяльності не зазначений у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову вказав на те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 54676,41 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ПІК «Енерго Інвест», що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Дана АС» та ТОВ «ПІК «Енерго Інвест» 01 серпня 2012 року укладено договір поставки № 0108-12, згідно якого позивачу поставлено вугільної фракції на суму 326784 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними.

Вказаний товар у подальшому реалізований на експорт «ML Trade LLP» (United Kingdom) згідно договору поставки від 12 червня 2012 року № 3412.

Факт відправки товару через митний кордон України підтверджено дослідженими судами вантажно-митними деклараціями.

Копії договору поставки укладеного позивачем з «ML Trade LLP» (United Kingdom), вантажних митних декларацій, свідчать, що послуги по доставці вугільної продукції, які надавало ТОВ «ПІК «Енерго Інвест», придбавалися позивачем з метою виконання ним договірних зобов'язань з поставки вугільної продукції, в свою чергу товар (вугілля) був отриманий покупцями.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Враховуючи те, що експорт позивачем товарів підтверджується належним чином оформленими митними деклараціями, то відповідно до абзацу «а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України такі операції оподатковуються за нульовою ставкою з податку на додану вартість.

Відповідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано до перевірки належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «ПІК «Енерго Інвест», податкові накладні, з наявністю яких чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство пов'язувало право платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а також належним чином оформлені документи, що підтверджують подальше використання товариством придбаного товару у господарській діяльності, а саме: його подальший продаж, а також відповідність таких господарських операцій меті та предмету господарської діяльності товариства, тобто наявності в діяльності ТОВ «Дана-АС», розумної ділової мети.

Понесені позивачем витрати на транспортне обслуговування, пов'язані з перевезенням товару на підставі договору із ФОП ОСОБА_1 на суму 44 37,82 грн. (у тому числі ПДВ 7 384,64 грн.), заробітної плати, нарахованої по підприємству за серпень 2012 року в сумі 20 385,24 грн., реалізувавши зазначений товар на експорт «ML Trade LLP» (United Kingdom) згідно договору від 12.06.2012 року №3412. пов'язані з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними.

Розрахунок за вказаною господарською операцією виглядає таким чином: кошти, які витрачені на придбання продукції: 273382 грн. + 36923,18 грн. (затрати на перевезення) + 20385,24 грн. (заробітна плата) = 330690,42 грн. Отримана сума коштів від реалізації продукції 389974. 79 грн.- 330690,42 грн.(витрати) = 59284.37 грн. (прибуток). Таким чином, спростовано доводи податкового органу про здійснення позивачем збиткової операції.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновком апеляційного суду, що здійснення господарської діяльності, види якої не зазначені у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, не впливає на правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Слід, також, зазначити, що при вивченні статуту позивача, вказані господарські операції, факт здійснення яких не визнається податковим органом, відповідають статутній діяльності товариства.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 804/5441/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

І.В. Борисенко

М.В.Сірош