Ухвала суду № 41429419, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2014 р. м. Київ К/800/1282/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Фуштея М.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - Кіцманська ОДПІ)

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013

у справі № 2а/2470/2302/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" (далі - Товариство)

до Кіцманської ОДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 Товариство звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням подальшого уточнення) просило скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 № 0000212300 про донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 824 210 грн. (у тому числі 1 708 359 грн. за основним платежем та 115 851 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0000312300 в частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 288 605,25 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0000302300, за яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 2 361 904 грн. (у тому числі 1 974 351 грн. за основним платежем та 387 553 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0011981700, згідно з яким Товариство зобов'язано сплатити грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 49443,49 (у тому числі 39155,29 грн. за основним платежем та 10288,20 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2013 позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 № 0000212300, податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0000312300 в частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 288 605,25 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0000302300.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено.

У подальшому Товариством було подано заяву про перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 зазначену заяву задоволено; постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 зі спору скасовано; постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2013 залишено без змін.

У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив, зокрема, з того, що установлений актом перевірки від 13.11.2012 № 2017/221/30648429 факт продажу Товариством приватному підприємству «Пектораль» сільськогосподарської продукції спростовує висновки, покладені в основу прийняття постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013, щодо відсутності у позивача підстав для сплати фіксованого сільськогосподарського податку у 2011-2012 роках.

Не погоджуючись з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, Кіцманська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду та залишити без змін постанову цього ж суду від 27.08.2013. Основним мотивом касаційних вимог заявником зазначено відсутність у вказаної обставини ознак нововиявлених обставин.

Товариством у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства України подано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків апеляційного суду та просить залишити оскаржуваний судовий акт без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги, виходячи з такого.

На підтвердження існування нововиявлених обставин у розглядуваній справі позивач зазначив, що висновок апеляційного суду про невідповідність Товариства наведеним у пункті 301.1 статті 301 Податкового кодексу України ознакам платника фіксованого сільськогосподарського податку (покладений в основу прийняття постанови від 27.08.2013) мотивований посиланням на те, що:

протягом 2009-2012 років позивач не вирощував сільськогосподарську продукцію;

позивач як учасник Договору про спільну діяльність від 05.01.2011, укладеного з приватним підприємством «Пектораль» (що має статус платника фіксованого сільськогосподарського податку) для вирощування сільськогосподарської продукції, не має право використовувати результати спільної діяльності при визначенні своєї власної частки сільськогосподарського товаровиробництва.

За твердженням позивача, у жовтні 2013 року йому стало відомо про проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Пектораль» за питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.10.2010 по 01.09.2012, оформленої актом від 13.11.2012 № 2017/221/30648429, в якому встановлено факт придбання цим контрагентом у позивача сільськогосподарської продукції на загальну суму 543 491,66 грн. за період з серпня 2011 року по травень 2012 року.

Втім наведені факти не відповідають законодавчо визначеним критеріям нововиявлених обставин.

Так, частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої цієї ж статті КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

У даному разі власне проведення перевірки контрагента позивача (приватного підприємства «Пектораль») та складення акта за наслідками такої перевірки не має правового значення для вирішення даного спору.

Факт поставки Товариством сільськогосподарської продукції названому покупцеві (як свідчення фактичного провадження позивачем діяльності з вирощування цієї продукції протягом спірного періоду) є обставиною, про яку позивач своєчасно не заявив у процесі вирішення даного спору по суті на обґрунтування своїх позовних вимог.

Зазначена обставина мала бути відома заявникові на момент ухвалення рішень у справі та підлягала доведенню шляхом подання Товариством первинних документів, складенням яких повинні були оформлюватися господарські операції з поставки сільськогосподарської продукції Товариством в адресу приватного підприємства «Пектораль»

Слід наголосити, що не можуть вважатися нововиявленими фактичні дані, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами у зв'язку з неналежним використанням своїх процесуальних прав, передбачених статтею 49 КАС.

Крім того, самі по собі висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 13.11.2012 № 2017/221/30648429, не можуть беззаперечно підтверджувати фактичне існування правовідносин з поставки Товариством сільськогосподарської продукції названому покупцеві. Адже обставини щодо виконання операцій має встановлюватися судами на підставі безпосереднього дослідження первинних документів, складенням яких опосередковується здійснення операції.

Не можна визнати обґрунтованими і посилання апеляційного суду на висновок судової економічної експертизи від 28.03.2013 № 06/01-2013, призначеної у даній справі. Зазначений висновок був предметом дослідження у судах попередніх інстанцій під час вирішення цього спору по суті; процедура перегляду рішення за нововиявленими обставинами не передбачає здійснення повторної оцінки доказів, що вже були досліджені судами.

Досліджуючи ж інші обставини щодо наявності у позивача статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку (як-от - порядок розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника, порядок оформлення позивачем земельної ділянки, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя), апеляційний суд фактично повторно переглянув справу в апеляційному порядку, надавши іншу правову оцінку обставинам, встановленим постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013. Наведене також не відповідає процесуальним підставам та межам перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

З урахуванням викладеного у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 з мотивів, викладених у розглядуваній заяві Товариства.

Керуючись статтями 160, 167, 210 - 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 у справі № 2а/2470/2302/12 скасувати.

3. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 у справі № 2а/2470/2302/12 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько