Рішення № 41429290, 13.11.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/13187/2014

Головуючий у 1 інстанції: Петренко Н.О.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

22 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «СГ «ТАС», у якому з урахуванням уточнень просила стягнути з нього на свою користь страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції у розмірі 114 516,30 грн., 3 374,37 грн. - 3 % річних та пеню у сумі 7 399,99 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 28 березня 2012 року між нею та ПрАТ «СГ «ТАС» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту КП/21, за яким було застраховано автомобіль марки Toyota Camry 2.4 І, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1. 25 березня 2013 року на пр. М. Бажана в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль отримав пошкодження, про що відразу було повідомлено страховика, а наступного дня подано заяву про настання страхової події та надано транспортний засіб для огляду. У виплаті страхового відшкодування було відмовлено, оскільки дата ДТП та дата огляду автомобіля не відповідають один одному. Листом від 14.10.2013 року ПрАТ «СГ «ТАС» повторно відмовляє у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що пошкодження, які зафіксовані 25.03.2013 р. є ідентичними пошкодженням, які були зафіксовані у 2011 році з даним автомобілем. Згідно актів виконаних робіт № 16372 від 11.02.2012 року, № 16536 від 14.02.2012 року автомобіль був відремонтований на суму в розмірі 50 330,71 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 35 711, 00 грн. та судовий збір у розмірі 357, 11 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30 вересня 2014 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказала, що виплата страхового відшкодування повинна була бути проведена до 02 травня 2013 року, чого страховою компанією зроблено не було, а тому суд першої інстанції неправомірно відмовив у стягненні 3 % річних, втрат від інфляції і пені. Також апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення коштів за заміну гібридної установки, так як вину за непроведення автотехнічної експертизи несе саме страхова компанія.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник ПрАТ «СГ «ТАС» апеляційну скаргу просив відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 28 березня 2012 року між ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту КП/21, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем марки Toyota Camry 2.4 І, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

25 березня 2013 року на пр. М. Бажана в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження.

Відповідно до довідки ДАІ від 25.03.2013 року автомобіль позивача отримав наступні пошкодження: передній бампер, передня нижня частина автомобіля, витікання червоної рідини.

Відповідно до звіту № 01949/КВ від 03 червня 2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry 2.4 І, 2007 року випуску, становить 35 711,00 грн.

Згідно акту огляду транспортного засобу, проведеного спеціалістами Декра Експерт Україна 27.03.2013 року, були виявлені явні механічні пошкодження транспортного засобу, в акті вказано, що можливі також скриті дефекти деталей АКПП, деталей ходової передньої частини.

Як вбачається з листа Декра до начальника управління врегулювання страхових випадків від 21.06.2013 року ОСОБА_1 зверталася до Декра щодо проведення автотехнічного дослідження інвертора, який було вилучено для проведення необхідних досліджень. ОСОБА_1 було повідомлено про вартість дослідження у розмірі 5 000,00 грн., які їй необхідно було сплатити до початку проведення експертизи. Експертиза ОСОБА_1 оплачена не була, а тому роботи по дослідженню інвертора були зупинені.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 979, п. 5 ч. 1 ст. 989, ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про страхування» та виходив з того, що відмова ПрАТ «СГ «ТАС» у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, а тому з нього слід стягнути вартість відновлюваного ремонту автомобіля згідно звіту № 01949/КВ від 03 червня 2013 року у розмірі 35 711 грн. Також суд першої інстанції вказав, що підстави для стягнення вартості гібридної установки відсутні, так як відсутні докази на підтвердження необхідності заміни інвертора. На думку суду першої інстанції, відсутні підстави для стягнення пені, 3 % річних та втрат від інфляції.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно п. 12.8.1 Договору страхування розмір страхового відшкодування розраховується страховиком, виходячи з суми завданого внаслідок настання страхового випадку розміру матеріального збитку, який згідно п.п.12.8.1.1 визначається при пошкодженні ЗТЗ внаслідок настання будь-якого страхового ризику за ним Договором - як вартість відновлювального ремонту ЗТЗ та/або ЗДО на підставі одного з наступних документів (за попереднім письмовим погодженням страхувальника зі страховиком):

а) товарознавчого дослідження згідно з Методикою товарознавчої оцінки автотранспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України;

б) калькуляції вартості відновлювального ремонту, що складена страховиком із застосуванням відповідним чином сертифікованого в Україні програмного забезпечення;

в) калькуляції СТО, письмово попередньо погодженої страховиком;

г) калькуляції СТО, що рекомендована страховиком.

Згідно абз.2 п. 12.8.1.1 договору страхування розрахунок розміру страхового відшкодування на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту СТО проводиться з урахуванням наступного: якщо різниця між рахунком СТО та висновком експерта-оцінювача не перевищує 10%, то розрахунок проводиться на підставі калькуляції СТО, а у разі перевищення - на підставі висновку експерта-оцінювача.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2013 року ПрАТ «СГ «ТАС» ОСОБА_1 було рекомендовано СТО «GМС» (м. Київ вул. Залізничне шосе, 21), з чим погодилась ОСОБА_1, про що свідчить її підпис ( том І а.с. 15). Разом з тим, ОСОБА_1 в порушення умов договору страхування до вказаної СТО не зверталася та обрала станцію технічного обслуговування на власний розсуд. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ПрАТ «СГ «ТАС» правомірно не взяла до уваги рахунок-фактуру СТО «Автоцентр «Япончик-Моторз».

З матеріалів справи вбачається, що в акті огляду транспортного засобу, проведеного спеціалістами Декра Експерт Україна 27.03.2013 року зроблено припущення про наявність скритих дефектів деталей АКПП.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що автотоварознавче дослідження не проводилося, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявлялося, будь-яких доказів пошкодження гібридної установки внаслідок ДТП, що мала місце 25 березня 2013 року, не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення страхового відшкодування у розмірі 35 711 грн. згідно звіту № 01949/КВ від 03 червня 2013 року.

Посилання апелянта на ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.

У постанові Верховного суду України від 06 червня 2012 року у справі про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2011 року у справі про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних вказано, що зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст. ст. 549 - 550 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 01949/КВ від 03 червня 2014 року, був отриманий ПрАТ «СГ «ТАС» 07 червня 2013 року, а тому рішення про виплату страхового відшкодування мало бути прийнято 21 червня 2013 року, а страхове відшкодування виплачено не пізніше 09 липня 2013 року (п.12.9.2 договору страхування).

Згідно розрахунків позивача, заявлено вимоги про стягнення 3 % річних і втрат від інфляції по 21 травня 2014 року.

Таким чином, 3 % річних становитимуть 927, 5 грн. (35 711 грн. * 3 %/ 365*316 днів), втрати від інфляції 35 711 грн. *110, 7/100 - 35711 грн. =3 821, 07 грн. Втрати від інфляції розраховувалися шляхом множення суми боргу на сукупний індекс інфляції за весь час прострочення.

Водночас суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені, оскільки умовами договору страхування не передбачено її стягнення. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не підлягає застосуванню, так як не поширюється на спірні правовідносини сторін.

Також суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, так як ОСОБА_2 представляла інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності.

Отже, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення 3 % річних і витрат від інфляції.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення 3 % річних і витрат від інфляції та в частині розподілу судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) 3 % річних у розмірі 927, 5 грн. та втрати від інфляції у розмірі 3 821, 07 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) в дохід держави 404, 59 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді