Рішення № 41429273, 13.11.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10618/2014

Головуючий у 1 інстанції: Грегуль О.В.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» за довіреністю - Мухи Павла Валерійовича на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

20 листопада 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11195139000 від 08.08.2007 року звернути стягнення на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» на предмет застави автомобіль: легковий седан В, марка: Chevrolet модель: Аveо, рік випуску 2007, номер кузова: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 1199 від 26.07.2007 року, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (в особі уповноваженого представника ТОВ «Вердикт Фінанс»), надати (визнати) право ТОВ «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) підписувати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем, витребувати у ОСОБА_2 вказаний автомобіль, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, номерні знаки НОМЕР_1 та передати у володіння ТОВ «Вердикт Фінанс», надати ТОВ «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) право (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388, в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (позичальник) був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11195139000, за умовами якого позичальник отримала кредит у сумі 13 841,00 дол. США для придбання автомобіля та взяла на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 20.09.2011 року зі сплатою 13 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 передала у заставу автомобіль, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності. ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку ТОВ «Вердикт Фінанс» набув право стягнути шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору факторингу від 20 квітня 2012 року.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року у задоволенні позову ТОВ «Вердикт Фінанс» було відмовлено.

21 липня 2014 року представник ТОВ «Вердикт Фінанс» за довіреністю - Муха П.В. подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав,що договір про надання споживчого кредиту і заставу транспортного засобу було укладено 08 серпня 2007 року, станом на вказану дату законодавством України не було передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення договорів застави. Також апелянт вказав, що ТОВ «Вердикт Фінанс» відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про заставу» обрано спосіб захисту свого права шляхом звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем. Додатково апелянт вказав, що через відсутність повноважень на вчинення підпису від імені ОСОБА_2, зняття автомобіля з реєстрації та документів на нього ТОВ «Вердикт Фінанс» буде позбавлений укласти договір купівлі-продажу спірного автомобіля.

У судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Фінанс» за довіреністю - Гордеєва Н.В. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, від отримання судової повістки відмовилась, а тому відповідно до ч. 8 ст. 76 ЦПК України вважається такою, що належним чином повідомлена про день, час та місце апеляційного розгляду, а тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 08 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (позичальник) був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11195139000, за умовами якого позичальник отримала кредит у сумі 13 841,00 дол. СІЛА для придбання автомобіля та взяла на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 20.09.2011 року зі сплатою 13 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 передала у заставу банку автомобіль: легковий седан В, марка: Chevrolet модель: Аveо, рік випуску 2007, номер кузова: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1

20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір Факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11195139000 від 08.08.2007 року.

20 квітня 2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено Договір Факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» відступив на користь ТОВ «ВЕРДИКТ ФІНАНС» своє право вимоги заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11195139000 від 08.08.2007 року.

ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, що станом на 26.09.2013 року становить 214849,85 грн., з яких:

- заборгованість по основній сумі - 96 163,17 грн.,

- заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 71 213,51 грн.

- нараховані відсотки на дату подачі позову - 18 230,92 грн.

- пеня за несвоєчасно виконані зобов'язання - 26 357,35грн.,

- три проценти річних від простроченої суми - 2 884,90 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції керувався ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державний рух», ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст. 220 ЦК України та виходив з того, що договір застави нотаріально не посвідчувався, а тому є нікчемним згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» (в редакції станом на 08 серпня 2007 року) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» (в редакції станом на день укладення договору застави) договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

З викладеного випливає, що станом на день укладення договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11195139000 законом не було передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів застави транспортних засобів.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував, застосував при вирішенні спору норму, що не підлягає застосуванню, а тому прийшов до помилкового висновку про нікчемність договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11195139000 від 08 серпня 2007 року.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення наступного змісту.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 2 ст.590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 26 вищевказаного Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, одним з яких є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до п.8.5 договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11195139000 звернення стягнення на предмет застави може відбуватись будь-яким із наступних способів на вибір заставодержателя, зокрема, продажу заставодержателем предмету застави третій особі - покупцю шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені заставодавця.

03 квітня 2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено зміни і як заставодержателя зареєстровано ТОВ «Вердикт Фінанс».

23 червня 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» надіслало на адресу ОСОБА_2 повідомлення про стягнення заборгованості достроково і передання автомобіля у володіння ТОВ «Вердикт Фінанс».

Отже, позовні вимоги ТОВ «Вердикт Фінанс» про звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення ТОВ «Вердикт Фінанс» від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, надання ТОВ «Вердикт Фінанс» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та зобов'язання ОСОБА_2 передати автомобіль ТОВ «Вердикт Фінанс» є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» слід стягнути судовий збір у розмірі 2 263, 2 грн.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» за довіреністю - Мухи Павла Валерійовича - задовольнити частково.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11195139000 від 08.08.2007 року станом на 26 вересня 2013 року у розмірі 214 849, 85 грн. звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (ЄДРПОУ 36698193, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза, корп. 4, поверх 5, оф. 502) на предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан В; Chevrolet модель: Аveо, рік випуску 2007, номер кузова: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 1199 від 26.07.2007 року, шляхом укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» усі повноваження, необхідні для здійснення продажу.

Зобов'язати ОСОБА_2 передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан В; Chevrolet модель: Аveо, рік випуску 2007, номер кузова: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу та свідоцтво про його реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» судовий збір у розмірі 2 263, 5 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді