Постанова № 41425954, 10.11.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2378/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретаріДехтярук В.В. , за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_6., Царука Д.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 с. Терлівка Летичівського району Хмельницької області до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 0004281720 від 22.05.2014 року та податкове повідомлення-рішення № 0004271720 від 22.05.2014 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що згідно наказу № 383 від 16.04.2014 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 344/22-11-17-03/НОМЕР_3 від 12.05.2014 року.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004281720 від 22.05.2014 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 340 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 340 грн., та № 0004271720 від 22.05.2014 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 17212,23 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 13769,78 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3442,45 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті в зв'язку з тим, що позивач не задекларувала та не сплатила податки від списаних банками її боргів.

Такі податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, враховуючи наступне.

Основною ознакою доходу платника податку як об'єкта і бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відсотки за користування кредитом нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податків в розумінні норм Податкового кодексу України який підлягає оподаткуванню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що згідно наказу № 383 від 16.04.2014 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 344/22-11-17-03/НОМЕР_3 від 12.05.2014 року.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004281720 від 22.05.2014 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 340 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 340 грн., та № 0004271720 від 22.05.2014 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 17212,23 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 13769,78 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3442,45 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті в зв'язку з тим, що позивач не задекларувала та не сплатила податки від списаних банками її боргів.

Такі податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, враховуючи наступне.

Основною ознакою доходу платника податку як об'єкта і бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відсотки за користування кредитом нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податків в розумінні норм Податкового кодексу України який підлягає оподаткуванню.

Банківські установи не повідомили позивача про анулювання боргів належним чином.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення є законними, прийнятими за результатами проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: позивач не сплатила податок з доходів фізичних осіб та не відобразила їх у річній податковій декларації.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно підпунктів 19.-1.1.2 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції як контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок визначений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений статтею 78 Податкового кодексу України.

Пунктом 78.1 статті 78 цього Кодексу визначений перелік обставин за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Так зокрема відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а також у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно пунктів 78.4, 78.5, 78.8 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 79.1, 79.2, 79.3 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Підпунктом 21.1.2 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Посадовою особою Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи» № 383 від 16.04.2014 року, згідно якого наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_5 (реєстраційний номер НОМЕР_3), що проживає за адресою АДРЕСА_1, з метою здійснення контролю в частині подання платником податку декларації про дохід, отриманий у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Позивачу направлено письмове повідомлення та копію наказу на перевірку.

В зв'язку з тим, що відповідно до статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу зобов'язані забезпечувати виконання функцій визначених цим Кодексом, суд приходить до висновку, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи прийнятий посадовою особою відповідача обґрунтовано та у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.

На підставі наказу 383 від 16.04.2014 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Відповідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В зв'язку з тим, що при проведені перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, відповідач склав акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року» № 344/22-11-17-03/НОМЕР_3 від 12.05.2014 року.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки-протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (финансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0004281720 від 22.05.2014 року яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 340 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 340 грн., за порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та № 0004271720 від 22.05.2014 року яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 17212,23 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 13769,78 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3442,45 грн., за порушення пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку вказаним податковим повідомленням-рішенням суд вважає, що вони є протиправними, враховуючи наступне.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: позивач не подала річні декларації про майновий стан і доходи (податкові декларації) за 2011 та 2012 роки, а також порушення пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: позивач занизила податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 13769,78 грн., в тому числі за 2011 рік в сумі 5591,55 грн., за 2012 рік в сумі 8178,23 грн.

Згідно пункту 49.1, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

За даними перевірки відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (Ф 1-ДФ), зазначених ПАТ «Універсал Банк», у четвертому кварталі 2011 року платник податків-фізична особа ОСОБА_5, отримала оподатковувані доходи за 126 ознакою та була платником податку на доходи фізичних осіб.

За даними перевірки відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (Ф 1-ДФ), зазначених АТ «Райфайзен Банк Аваль», у третьому кварталі 2012 року платник податків-фізична особа ОСОБА_5, отримала оподатковувані доходи за 126 ознакою та була платником податку на доходи фізичних осіб.

Так від ПАТ «Універсал Банк» позивач у 2011 році отримала дохід у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором в сумі 33998,56 грн., та від АТ «Райфайзен Банк Аваль» у 2012 році отримала дохід у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором в сумі 49369,62 грн.

Відповідно до пункту д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Із змісту вказаної норми Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок позивача як платника податку сплатити податок на доходи з фізичних осіб із отриманих доходів у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу та обов'язок відобразити їх у річній податковій декларації виникає за сукупності таких умов:

-прощений борг повинен бути анульований кредитором до закінчення строку позовної давності;

-кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу;

-кредитор зобов'язаний суму анульованого (прощеного) боргу включити до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

Із пояснень позивача, представника позивача судом встановлено, що позивач не повідомлена її кредиторами про анулювання (прощеного) боргу.

Актом перевірки не встановлено чи була позивач належним чином повідомлена про анулювання (прощеного) боргу її кредиторами, також такі обставини не встановлені в судовому засіданні, жодних доказів в заперечення відповідних пояснень сторони позивача представником відповідача не надано, судом від кредиторів позивача не отримано.

Крім того представником відповідача не надано належних доказів того в який період пройшло анулювання (прощеного) боргу позивачу.

Згідно пунктів 37.1, 37.2, підпункту 37.3.3 пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом.

Оскільки кредитори позивача, провівши анулювання боргу не виконали свій обов'язок визначений статтею 164 Податкового кодексу України і не повідомили позивача про анулювання (прощеного) боргу, суд робить висновок про те, що позивач за таких обставин звільнена від обов'язку самостійно сплачувати податок з таких доходів та відображати їх у річній податковій декларації, оскільки не набула всіх ознак платника податку.

Враховуючи наведене, суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства в зв'язку з чим їх необхідно визнати протиправними і скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 19, 20, 21, 37, 41, 54, 58, 75, 78, 79, 86, 164 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004281720 від 22 травня 2014 року яким Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області збільшила ОСОБА_5 грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 340 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 340 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004271720 від 22 травня 2014 року яким Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області збільшила ОСОБА_5 грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 17212,23 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 13769,78 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3442,45 грн.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 14.11.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2014 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський