Ухвала суду № 41418971, 12.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/7600/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 610/2921/14-ц Соколова К.А.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Колтунової А.І.

Костенко Т.М.

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції за час прострочення і трьох відсотків річних,-

ВСТАНОВИЛА :

29 квітня 2014 року позивач звернувсь у суд з позовом в якому ,з урахуванням уточнень позовних вимог, просить стягнути з відповідача на його користь проценти за не виплату грошових коштів на рівні облікової ставки НБУ за період з 28 жовтня 2010 року по 29 квітня 2014 року в сумі 27 647,58 грн. та три процента річних від суми боргу в розмірі 11250,20 грн., а всього 38 897,78 грн. та моральну щкоду, розмір якої визначає у 20 000 грн.

Свої вимоги , обгрунтовує тим, 28 жовтня 2010 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення , яким з відповідача на його користь стягнуто 105 019 грн. 16 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, пов»язаних з дорожньо-транспортною пригодою, а також 51 грн. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи, а всього 107 019,16 грн.

Позивач зазначає, що ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2011 року вказане рішення суду було залишено без змін та 23 травня 2011 року Фрунзенським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управляння юстицію було відкрито виконавче провадження стосовно стягнення вказаних грошових коштів з відповідача, а постановою від 25 жовтня 2012 року було закінчено виконавче провадження у зв»язку з тим, що відповідач зареєстрований в Балаклійському районі Харківської області.

Позивач також зазначає, що 19 листопада 2012 року Відділом державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження та постановою від 26 червня 2013 року йому було повернуто виконавчий документ, а в червні 2014 року Відділом державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції було повторно відкрито виконавче провадження стосовно стягнення з відповідача зазначених грошових коштів, однак до теперішнього часу вказане рішення не виконано.

Як на підставу своїх вимог щодо стягнення з відповідача процентів на рівні облікової ставки НБУ та трьох процентів річних за невиплату стягнутих за рішенням суду грошових коштів позивач, з посиланням на ч.1 ст. 599, ст.ст. 600, 601, 604-609, 625 ЦК України, зазначає на те, відповідач свої зобов»язання щодо відшкодування йому завданої шкоди в розмірі 107 019 грн. 16 коп. не виконав.

Як на підставу відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивач,з посиланням на вимоги ст.23 ЦК України, зазначає на спричинених відповідачем йому душевних страждань, пов»язаних з неповернення йому грошової компенсації відповідно до рішення Фрунзенського районного суду від 28 жовтня 2010 року та ухвали апеляційного суду від 24 березня 2011 року за пошкодження його автомобіля, а також у зв»язку з тим, що його автомобіль «Тайота Кемрі», реєстраційний номер НОМЕР_1, після дорожньо-травнспортної пригоди з вини відповідача не підлягає ремонту та він тривалий час не може користуватись автомобілем , у зв»язку з відсутністю достатніх коштів для придбання нового автомобіля ( а.с.2-6,50-54,69-72).

08 липня та 09 вересня 2014 року відповідач подав до суду заперечення на позовні вимоги позивача, в яких, посилаючись на те, що до виниклих між ним та позивачем правовідносин не застосовуються вимоги ст. 625 ЦК України, а також зазначивши , що в нього відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення на виконання рішення суду та він не має стабільного доходу, у зв»язку з чим в доступних для нього сумах неодноразово надсилав позивачу перекази в рахунок завданої йому шкоди та умисно не ухилявся від виконання рішення суду, вважає позовні вимоги позивача безпідставними ( а.с.35- 36, 76-77).

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримала вказані позовні вимоги позивача та просила їх задовольнити.

Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Наводить ті ж доводи, що і його представник в судовому засіданні суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

При цьому, як свідчать матеріали справи, виниклі між сторонами правовідносини пов»язані з виконанням рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2010 року про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судових втрат у справі.

Свої вимоги стосовно стягнення з відповідача процентів на рівні подвійної ставки НБУ та трьох процентів річних позивач, з посиланням на ст. 536, ч.2 ст. 625 ЦК України, обґрунтовує невиконанням відповідачем вказаного рішення суду.

Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог .

В ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник забов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України , Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом вказаних норм ЦК України, обов»язковою умовою для виникнення у боржника перед кредитором як зобов»язання сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, так і трьох процентів річних за прострочення виконання зобов»язання, є наявність у сторін договірних правовідносин.

Виниклі ж між сторонами правовідносини пов»язанні з виконанням рішення суду, яким передбачено відшкодування позивачу шкоди, завданої внаслідок ДТП, та за змістом таке відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим ( борговим) зобов»язанням відповідача перед позивачем.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про відсутність підстав для застосування до виниклих між сторонами правовідносин ст. ст. 536, 625 ЦК України.

Згідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями. Діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Як свідчить рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2010 року , позивачем заявлялись позовні вимоги до відповідача про відшкодування моральної шкоди, спричиненої , в тому числі, і внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля та розмір такої шкоди позивач визначав у 10 000 грн. та на підставі зазначеного рішення суду, з відповідача на користь позивача стягнуто у відшкодування такої шкоди 2000 грн. ( а.с.10-13).

Доказів того, що вказане рішення суду не виконується саме з вини відповідача, обов»язок по виконанню якого покладено на державну виконавчу службу (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» ), позивач суду не надав.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволенні вказаних позовних вимог.

Доводи, викладені позивачем в апеляційний скарзі висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія -,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 26 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :