Рішення № 41418973, 11.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22ц/790/5899/14

Cправа № 615/594/14-ц Головуючий 1 інстанції: Степаненко Г.І.

Категорія: житлові Доповідач: Гуцал Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів -Трішкової І.Ю., Коростійової В.І.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» на рішення Валківського районного суду Харківської області від 16 липня 2014 року по справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» до ОСОБА_1 про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням, виселення, стягнення майнової шкоди внаслідок руйнування та пошкодження житла наймачем, -

встановила:

У квітні 2014 року ПСП «Маяк» звернулось до суду з зазначеним позовом. Позивач просив:

- визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 (далі спірний будинок);

- виселити ОСОБА_1 з займаного житлового приміщення - будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача майнову шкоду у розмірі 104 376 гривень.

Посилався на те, що спірний будинок був переданий позивачу в довірче управління згідно Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об'єктів соціальної сфери в довірче управління від 16 квітня 1999 року та перебуває на балансі ПСП «Маяк» (правонаступника КСП «Маяк»). Згідно договору найму житлового приміщення від 01 січня 2008 року за №30, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, останній було надано спірний будинок в тимчасове користування (найм). У 2009 році відповідач припинила трудові відносини з позивачем і з того часу у спірному житловому будинку не проживає, хоча і залишається зареєстрованою за цією адресою.

Позивач вважав, що ОСОБА_1 втратила право користування спірним будинком на підставі ст.ст.71,72 ЖК України та підлягає виселенню відповідно до положень ст.124 цього Кодексу.

Крім того, позивач зазначив, що діями відповідача спірний будинок приведений в непригодний для проживання стан, чим ПСП «Маяк» завдана майнова шкода у розмірі 104 376 гривень, яка відповідно до ст.190 ЖК України підлягає стягненню з ОСОБА_1.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивач не має права на розпорядження спірним будинком.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 16 липня 2014 року позов задоволено частково - визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1; виселено ОСОБА_1 з займаного житлового приміщення із вказівкою Валківському РВ ГУДМС Ураїни в Харківській області зняти ОСОБА_1 з реєстрації за вказаною адресою; у стягненні майнової шкоди відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

ПСП «Маяк» в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення майнової шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити, а в іншій частині рішення залишити без змін. Посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник свою апеляційну скаргу підтримали, проти задоволення скарги ПСП «Маяк» заперечували. Представник позивача апеляційну скаргу ПСП «Маяк» підтримав, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції та не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково.

Судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст. 60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що позивач мав право на укладення договору найму спірного будинку з ОСОБА_1, що остання у цьому будинку не проживає без поважних причин понад шість місяців, і це відповідно до ст.ст.71,72 ЖК України, є підставою для визнання її такою що втратила право користування спірним житлом і виселення. Відмовляючи у стягненні з ОСОБА_1 на користь позивача майнової шкоди, суд послався на ст.190 ЖК України та виходив з недоведеності цих вимог позивачем.

Такі висновки суду не можна визнати законними і обгрунтованими, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Розглядом справи встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_1 працювала у колгоспі «ім.ХХІ з'їзду КПРС» і у 1988 році їй було виділено в користування спірний будинок, в який вона вселилась та зареєструвалась.

У березні 1991 року колгосп «ім.ХХІ з'їзду КПРС» був розподілений на два самостійні суб'єкта - колгосп «Маяк» та колгосп «ім.ХХІ з'їзду КПРС». Правонаступником колгоспу «Маяк» було КСП «Маяк», на балансі якого перебував спірний будинок. Позивач є правонаступником КСП «Маяк».

Відповідно до Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об'єктів соціальної сфери в довірче управління від 16 квітня 1999 року, спірний будинок, у якому мешкала сім'я ОСОБА_1, був поставлений на баланс ПСП «Маяк».

На обгрунтування позовних вимог, ПСП «Маяк» зазначає, що правовідносини між позивачем та відповідачем щодо права користування спірним будинком виникли на підставі договору найму житла, укладеному між сторонами 01 січня 2008 року за №30 (а.с.6,7).

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Отже правом на укладення договору найму житла наділений саме власник цього майна.

Разом з тим, матеріали справи свідчать та визнається позивачем, що ПСП «Маяк» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, та не є власником цього будинку.

На підставі рішення виконавчого комітету Валківської районної ради народних депутатів №278 від 17 вересня 1991 року право власносі на спірний будинок зареєстровано за колгоспом «ім.ХХІ з'їзду КПРС» і у встановленому законом порядку така реєстрація скасована не була.

За наявності факту реєстрації права власності на спірний будинок за колгоспом «ім.ХХІ з'їзду КПРС» висновок суду стосовно того, що останній з моменту передачі будинку на баланс колгоспу «Маяк» не мав відношення до спірної нерухомості, не можна визнати законним і обгрунтованим. Питання щодо законності набуття права власності на спірний будинок колгоспом «ім.ХХІ з'їзду КПРС» не було предметом позовних вимог за позовом що розглядається.

Акт розподілу майна від 28 березня 1991 року, Договір оренди цілісного майнового комплексу та передачі об'єктів соціальної сфери в довірче управління від 16 квітня 1999 року, на які посилається позивач, та факт перебування спірного будинку на балансі позивача, не свідчить про право ПСП «Маяк» на укладання договору найму спірного будинку.

У рішенні Конституційного суду України від 12 лютого 2002 року №3-рп, зазначено, що право власності виникає лише за наявності певних юридичних фактів та за умови формування правового статусу конкретного власника, надання йому юридичної зебезпеченої можливості діяти у передбачених законом межах.

Докази того, що позивач був наділений правом укладання договору найму спірного будинку на підставі будь-яких інших документів, ніж ті на які послався суд першої інстанції, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Отже, в порушення положень ст.60 ЦПК України, ПСП «Маяк» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження права на укладення від свого імені договору найму будинку АДРЕСА_1.

Крім того, як на підставу позовних вимог про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, позивач посилався на ст.ст.71,72 124 ЖК України.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції також виходив з норм ЖК України.

Такий висновок судом зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки ПСП «Маяк» у позовній заяві посилалось на те, що правовідносини між сторонами щодо користування спірним будинком виникли саме з договору найму, укладеному відповідно до положень ЦК України, а отже положення ст.ст.71,72,124 ЖК України до спірних відносин не можуть бути застосовані.

З цих же підстав, не може бути застосовано до правовідносин, що виникли між сторонами і положення ст.190 ЖК України.

За таких обставин судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення позову ПСП «Маяк» .

Керуючись ст. 303, ст. 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 16 липня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді